З цією метою парламентарі взялися за «реформування» судових органів, які мають амністувати засуджених за корупційними діяннями румунських чиновників.
Проти цих планів румунських політиків наприкінці минулого року виступали на вуличних акціях сотні тисяч румунських громадян. Унаслідок цього помітно зменшився рейтинг підтримки правлячих соціал-демократів.
Також активізувався процес боротьби за владу в правлячій партії. Жертвою цієї боротьби став донедавна чинний прем’єр-міністр Румунії Лівіу Драгня. Внаслідок вотуму недовіри, який у парламенті отримав цей склад уряду, румуни вперше в національній історії отримали жінку на посаді прем’єр-міністра.
Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв відставку уряду Лівіу Драгня (Соціал-демократична партія) й запропонував формування нового уряду депутатці Європейського парламенту Віоріці Денчіле. Минулого тижня її уряд отримав вотум довіри у парламенті. У новому складі уряду 27 міністрів і чотири віце-прем’єри, також в уряді працюватимуть вісім жінок-міністрів.
Серед пріоритетних політичних проблем, які має розв’язати її уряд, — це нормалізація відносин з ЄС. Нагадаємо, що у грудні 2017 року нижня палата парламенту Румунії схвалила закон про реформування системи правосуддя. Європейська комісія, Державний департамент США критикували це як загрозу незалежності судів.
Після цього у Румунії відбулися масові протести. Румунія може втратити шанс приєднатися до Шенгенської угоди, якщо продовжить урядову програму з впровадження суперечливої реформи у сфері судочинства.
Президент Румунії Клаус Йоханніс застеріг, що в разі запровадження такої реформи ЄС може розпочати процедуру запровадження санкцій за прикладом Польщі. Утім, більшість румунів, як свідчать соціологічні опитування, сподіваються, що Віоріка Денчіле виявиться спроможною продовжити антикорупційну боротьбу у внутрішній політиці та зробить більш ефективними відносини Румунії з ЄС.
Зокрема, уряд Денчіле має намір підтримувати прорумунські політичні сили в сусідній Молдові, що обіцяє загострення внутрішньополітичної ситуації вже у Молдові, яка цього року готується до важливих парламентських виборів.
Тож ЄС об’єктивно зацікавлений у стабілізації становища на своїх південно-східних кордонах, дотичних до вибухово-небезпечних Балкан.