Навіть відносна стабілізація ціни на нафту внаслідок домовленостей між країнами картелю експортерів нафти — ОПЕК не призупинила стрімкого зростання інфляції та фактичного колапсу венесуельської економіки.
Можливості Нестора Мадуро мобілізувати соціальні низи проти опозиційно налаштованого середнього класу у містах виявилися вичерпаними, бо венесуельський уряд має обмежене поле для маневру. У внутрішній політиці можливості стимулювати до активних дій прихильників соціалістичного шляху розвитку Венесуели стали обмежуватись у міру вичерпання наявних у уряду ресурсів.
У зовнішній політиці Венесуела не отримала стабільної підтримки від союзників часів президентства Уго Чавеса, тобто Китаю та Росії. Натомість у Латинській Америці Венесуела позбавилася надійної підтримки від Куби і лівоцентристських урядів. Також більш системною стала підтримка венесуельської опозиції з боку адміністрації США на чолі з Дональдом Трампом.
Нинішній господар Білого дому зацікавлений у приході до влади в Венесуелі «не експериментального уряду» лівої орієнтації, а зрозумілого правоконсервативного уряду. Це дасть можливість повернути американські компанії у націоналізовану за часів Уго Чавеса нафтову промисловість Венесуели.
Правда, ще зарано говорити про капітуляцію Нестора Мадуро. Він намагається переграти опозицію у відкритій мирній політичній конкуренції, бо силове протистояння на вулицях венесуельських міст фактично закінчилося «нічиєю».
Водночас Державний департамент США, коментуючи домовленість про проведення загальних виборів у Венесуелі, висловив розчарування наміром Нестора Мадуро брати участь у президентських перегонах.
Утім, цей намір Мадуро є своєрідною формою політичної страховки на випадок програшу на виборах. Адже кількість його прихильників у Венесуелі залишається досить великою, що гарантує йому присутність у венесуельській політиці якщо не у статусі президента, то у статусі лідера опозиції.
Зважаючи на таку розстановку сил у венесуельській внутрішній політиці, варто зауважити, що домовленість про проведення виборів є лише першим кроком на складному шляху до виходу країни із системної кризи. Але легким цей шлях не буде ні для кого.
Андрій МАРТИНОВ
