На Варшавському саміті НАТО планує ухвалити відповідні документи, які зроблять його стратегію і тактику протидії «гібридній війні» більш гнучкою та ефективною.
Варшавський саміт також має стати історичним для Чорногорії, яка інтегрувалася до Альянсу. На час проголошення незалежності армія Чорногорії мала у своєму складі 6,6 тисячі військових. Військова реформа скоротила цю чисельність до 2,6 тис. солдатівконтрактників.
Головною проблемою країни залишається великий рівень безробіття. На цьому соціальному невдоволенні будують підтримку настроїв проти членства країни в НАТО опозиційні сили. Членство в НАТО розглядається чорногорською елітою як додаткова гарантія збереження територіальної цілісності країни. Водночас Альянсу доведеться вирішувати складні питання, пов’язані із збільшенням військових витрат.
США наполягають, аби європейські країни — члени НАТО фінансували у повному обсязі оборонні витрати. Утім, ця вимога залишається не дуже популярною у багатьох країнах — членах Євросоюзу. Виняток становлять ті, котрі відчувають на собі російську загрозу. Ідеться, передусім, про балтійські країни — члени НАТО, а також Велику Британію та Францію, які потерпають від терористичної загрози.
Набагато повільніше процес збільшення військових витрат відповідно до стандартів НАТО відбувається в Німеччині. На початку червня міністерство оброни ФРН оприлюднило «Білу книгу» з питань оборони, в якій уперше після 1990 року Росія оголошена потенційною загрозою німецькій безпеці.
Також пропонується щорічно збільшувати витрати на оборону відповідно до темпів зростання німецької економіки. Тож Варшавський саміт НАТО, насамперед, має дати відповідь на виклик європейській безпеці з боку агресивної Росії та загроз, які виникли на нестабільному Близькому Сході.
Андрій МАРТИНОВ
