Але, звичайно, найбільш нестабільним залишається становище мусульманських країн Близького Сходу і Північної Африки.
Найбільш напружена військовополітична ситуація складається в Іраку, Сирії та Туреччині. Тривають бойові дії у Лівії. Зокрема, в Іраку відбувається наступ урядової армії, яка за американської підтримки намагається встановити контроль над так званим сунітським трикутником.
Ідеться про територію між колишньою батьківщиною Саддама Хусейна — містом Тікріт, Фаллуджею та Багдадом, де мешкає більшість іракських сунітів. Саме ці території, за винятком столиці, де війна проявляється лише у формі терактів сунітів проти шиїтів і навпаки, у 2013 році перетворилися на складову частину «Ісламської держави Іраку і Леванту».
Тепер іракська армія веде наступ на місто Фаллуджа, де тривають бої. Водночас сирійська урядова армія наступає на неофіційну столицю «Ісламської держави Іраку і Леванту» — місто Ракка. Воно розташоване стратегічно важливо, адже дозволяє контролювати розподіл водних ресурсів річок Тигр та Євфрат. Це історичне міжріччя — батьківщина найдавнішої аграрної цивілізації в історії Близького Сходу.
Наразі це територія, де тривають запеклі бої. Причому «Ісламська держава», аби послабити наступ на Ракку сирійської армії, намагається контратакувати на фронті поблизу міста Алеппо. Запеклі бойові дії в Іраку та Сирії дестабілізують становище в Туреччині, де надзвичайно високим є рівень терористичної активності. Унаслідок такого стану справ у Туреччині дедалі частіше лунають заклики поновити переговори з керівництвом Робітничої партії Курдистану.
На думку деяких турецьких супротивників війни з курдами, лише це може допомогти зберегти життя безневинним людям та принесе спокій у суспільство. Але офіційна турецька влада такі заклики кваліфікує як потурання тероризму та суворо карає винних.
За цими подіями на другий план відходить чотирирічна громадянська війна у Лівії. Два місяці тому за підтримки США та Євросоюзу у Тріполі було створено коаліційний уряд національної єдності, який, за фактом, є коаліцією кланів і племінних груп, які намагаються протидіяти прихильникам «Ісламської держави» в Лівії.
Днями збройні загони цього коаліційного лівійського уряду відновили контроль над рідним містом Муаммара Каддафі — Сірт. Утім, найбільш запеклі бої в Лівії тривають із перемінним успіхом за нафтоносні ресурси. Тож навіть у Рамадан не вдається вгамувати пристрасті та спробувати розв’язати протиріччя шляхом досягнення компромісів.

Андрій МАРТИНОВ