Тому що в цей день на апостолів і учнів Христових зійшов Дух Святий, обіцяний Спасителем напередодні Його смерті і воскресіння.
Чому учні Христа на єврейське свято Шавуот були зібрані разом? Справа в тому, що учнями першої Церкви Христової були переважно євреї — жителі Іудеї, а також євреї, що мешкали в межах Римської імперії. Сам Ісус зростав в єврейській культурі і дотримувався єврейських свят. Існувало три свята, на які євреям належало відвідати Єрусалимський храм, — Пасха (Песах), П’ятдесятниця (Шавуот) і Кущі (Суккот).
Якщо Песах відзначали як день визволення, то П’ятдесятницю шанували як святкування Божого забезпечення.
У духовному сенсі існує три рівні або грані значущості П’ятдесятниці, і кожна грань являє собою особливий прояв Божого благословення.
Перша грань П’ятдесятниці — це отримання Божого забезпечення життя в Божій турботі про фізичні потреби. Стародавній Ізраїль був переважно сільськогосподарською країною. Хлібороби важко працювали і сподівалися на Бога, що Він пошле їм дощ (бо Ізраїль часто страждав від посухи).
Перший сніп із кожного врожаю євреї приносили до храму як вдячну жертву, визнаючи те, що Господь відкрив їм небеса, забезпечив насіння зростанням і виростив урожай із землі. Перша грань П’ятдесятниці була подякою Богу за його матеріальне забезпечення. Ізраїльтяни висловлювали свою хвалу тим, що приносили «цілопалення, зернові жертви, напої, жертви за гріхи, за народ і жертви доброї волі». Існує версія, що саме тому в Україні Трійцю в народі називають «Зеленою неділею».
Саме це робили учні Ісуса Христа ввечері напередодні «ранку П’ятдесятниці». Того вечора, перед тим як Дух Святий наповнив їх, вони приносили жертви в храмі і дякували Богу за матеріальне забезпечення.
Друга грань П’ятдесятниці — це надприродне одкровення. П’ятдесятниця була днем відкриття небес для вивільнення Слова Божого. Коли Ізраїль покинув Єгипет, Господь не повів їх прямо в землю обітовану, він хотів дати їм певні знання, тому Він привів їх до гори Синай. Через п’ятдесят днів після Песаха Бог наказав Мойсеєві піднятися на гору і дарував йому Тору (що насправді означає «Закон» або «Вчення Господа»).
У цей день віруючі святкували отримання Божого одкровення. Цікаво, що за часів Ісуса частина святкування П’ятдесятниці полягала в тому, щоб не лягати спати, а всю ніч вивчати Біблію. Це був спосіб отримання оновленого живого Слова.
У 2-му розділі Книги діянь написано: «Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі». Учні принесли жертву подяки в храм увечері попереднього дня, потім піднялися у верхню кімнату і не спали всю ніч, за традицією вивчаючи Тору. Коли вони наповнили свій розум Словом Божим, очевидно, Бог почав готувати їх для третього рівня П’ятдесятниці.
«Небеса відкрилися, і Сила Божа наповнила їх». Третя грань П’ятдесятниці — це вилив Святого Духа. Вогонь Слави Господньої зійшов на учнів. Вони вдягнулися в Його силу. Дари Духа Святого спонукали їх до дії.
Тільки після цього почалося активне їхнє служіння. Тому що для проповіді Євангелія (головного завдання послідовників Христа) мало мати лише необхідні знання, слід ще й володіти духовною силою, яку учні Христа і отримали в той день. Саме тому день П’ятдесятниці прийнято вважати Днем народження Церкви Христової.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ