Таким чином, за рік у Польщі встигає попрацювати приблизно 1,5 млн українців, вважає експерт.
За даними заступника директора Департаменту економічного аналізу Нацбанку Польщі Яцека Котловського, наразі в цій країні перебуває 900 тис. українських працівників.
Про неабиякі масштаби міграції свідчить обсяг валютних переказів: 11,6 млрд дол. — у 2018 р. й очікувані Нацбанком 12,2 млрд дол. — у поточному.
За словами В. Воскобойника, відбувається переорієнтація українських мігрантів з одних країн на інші, й невдовзі Польща може втратити частину українських робітників.
«До Польщі їхали, бо там було створено умови для швидкого отримання роботи. Але з весни 2020 р. Німеччина відкриє свій ринок праці для громадян країн за межами ЄС, і чимало українців намагатиметься потрапити туди», — наголосив експерт.
Соціологічні дані, за словами експерта, свідчать, що 37% опитаних громадян України хотіли би працювати саме в Німеччині.
«На українців претендують багато європейських країн через проблему з низькою народжуваністю та старінням націй. Українці добре працюють, швидко соціалізуються в європейських країнах і географічно близько до них знаходяться», — додав В. Воскобойник. За його словами, йдеться про залучення українців не лише на роботу, а й на постійне проживання.
За даними дослідження економістів Нацбанку Польщі і Вищої школи торгівлі РП, праця українських трудових мігрантів у Польщі привела до зростання ВВП країни, зокрема у 2016-2017 рр.,— на 0,6–0,7%.
* * *
Стратегія збереження людського капіталу поверне українських трудових мігрантів додому, а поки її немає, не можна втрачати з ними зв’язок.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив демограф, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Олексій Позняк.
На його переконання, утримувати українців вдома забезпеченням доступного житла, як це робить польська Стратегія збереження людського капіталу, Україна не в змозі, але треба робити хоча б маленькі кроки.
«Підтримувати, фіксувати зв’язки з тими, хто виїхав: це підвищує ймовірність повернення», — зазначив учений. Для цього, за його словами, слід заохочувати підприємницьку діяльність.
З цією метою можна розвивати спільні проєкти з країнами, де осіли українські інтелектуальні мігранти, зауважив демограф.