Хоча комунальники вимагають від споживачів сплачувати за їхні послуги з 10-го по 20 число кожного місяця. Далі — попередження і пеня.
Але, схоже, тепер це не справляє враження навіть на тих полтавців, котрі регулярно і навіть заздалегідь сплачують за комунальні послуги свої кревні. Усі чекали нововведення — обіцяного СМС-повідомлення із сумами оплат за комунальні послуги на свої мобільні телефони. Монетизація пільг розпочалася...
І хоча про невідворотний перехід до монетизації пільг заговорили одразу після формування нового уряду, матеріалізована новина викликала серйозне занепокоєння.
Хмизу у багаття підкинуло рішення про добровільне обрання можливості отримувати пільги у грошовій чи безготівковій формі. Про що необхідно було написати заяву до органів соцзахисту до 15 жовтня 2019 року.
Тим, хто не написав такої заяви, гарантували, як і раніше, отримування пільг у безготівковій формі. Тисячі полтавців чухали потилиці перед нелегким вибором: погодитися на ще не перевірену у житті монетизацію чи нічого не змінювати у своїх відносинах із державою?
Правильному вибору не сприяла суперечлива і складна для сприйняття інформація від служб соціального захисту, звідки повідомляли про порядок розрахунку з пільговиками. При цьому недовірливих заспокоювали тим, що пільги буде збережено незалежно від вибору форм оплати за комунальні послуги — живими грішми чи у безготівковій формі.
Поки тривав «лікбез» для необізнаних, що його активно проводили органи соцзахисту, меткі комунальники не гаяли часу і дуже швидко першими визначилися в ситуації. Свої платіжки полтавцям, які мають пільги зі сплати за житлово-комунальні послуги, вони надіслали раніше за обіцяні урядом СМС-повідомлення.
Ці клаптики паперу для пільговиків одразу стали важити набагато більше, адже вже не містили посилань на пільги і вимагали повної оплати за «товар» комунальників. Ситуацію ускладнило й те, що влада не квапилася до пуття роз’яснювати механізм оплати комунальних послуг. Зокрема, тими пільговиками, які не погодилися на монетизацію своїх преференцій.
Лише через кілька днів, які пенсіонери провели у тривожному очікуванні, Мінсоцполітики опублікувало роз’яснення: «Починаючи з листопада 2019 року українці будуть отримувати квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу — без урахування пільг та субсидій. Це пов’язано з новим механізмом, який вступив у силу з 1 жовтня 2019 року», — пояснили у міністерстві.
Урядовці також чесно попередили і про те, що «через неточності в даних з технічних причин можуть бути випадки ненарахування окремим особам суми пільги за жовтень 2019 року. У такому разі у Мінсоцполітики рекомендують звернутися до органу соцзахисту за місцем проживання, а сума пільги у такому випадку за жовтень буде донарахована у листопаді...»
У принципі нічого кардинально нового монетизація в життя пільговиків нібито не привнесла: ті, хто погодився замість пільг отримувати живі гроші на свої банківські картки, мають сплачувати відтепер за комунальні послуги повністю, ті, хто не захотів, — як і раніше, платитимуть комунальникам з урахуванням пільг. Це — на паперах.
У житті вийшло дещо інакше. Заступник директора Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОДА Ніна Черняк розповіла кореспонденту «ДУ», що на Полтавщині левова частка пільговиків, які мають преференції за оплату житлово-комунальних послуг, відмовилася від монетизації.
Так, з 79,6 тисячі жителів регіону, які користуються пільгою з оплати за житлово-комунальні послуги в опалювальний період, 77,9 тисячі, як і раніше, отримуватимуть пільги у безготівковій формі. І лише 1700 пільговиків ризикнули скористатися монетизацією...
Чому до нововведення уряду більшість полтавців-пільговиків поставилася з пересторогою? Один із місцевих пенсіонерів — 78-річний Борис Степанович пояснив своє небажання переходити на монетизацію виключно традиційною недовірою до новацій урядовців.
«У нас як заведено, — розмірковував літній чоловік, — оголосять про якесь нововведення, що начебто зроблено на користь людям, а згодом виявляється, що ще доведеться побігати по кабінетах або годинами відстояти у чергах, щоб отримати обіцяне.
Так може бути і з монетизацією. Місяць-другий гроші замість пільг виплатять, а потім почнеться волинка... Мовляв, у бюджеті грошей немає, ви платіть повністю, а з вами розрахуються, приміром, наприкінці року...»
Не схвалює пенсіонер і того, що СМС-повідомлення з остаточною сумою сплати за пільги, як обіцяно, приходитимуть на його телефон до 18 числа кожного місяця.
«Чи встигну заплатити у такому разі до 20-го числа, після чого тепер нараховуватимуть пеню? — риторично запитує Борис Степанович. — Ви уявляєте, які черги з’являться біля кас, адже всі поспішатимуть устигнути заплатити. А до того я завжди платив 10 числа і спав спокійно...»
Не зовсім зрозуміла літньому пільговику і визначена урядом черговість перерахування органами соцзахисту його пільгових грошей за комунальні послуги. Спочатку чиновники заплатять за опалення, потім за гаряче водопостачання, далі централізоване водопостачання та водовідведення, електрику, газ...
«І тут не обійшлося без корупції, — підозрює урядовців пенсіонер. — За мене визначили. Раніше я сам вирішував, за що в першу чергу платити. А коли бракувало грошей, міг, приміром, за воду заплатити наступного місяця тощо. Маневрував, одним словом...»
Отже, монетизація пільг стала реальністю для українців. Що це — замасковане урядом їхнє поступове скорочення з подальшим скасуванням узагалі цих преференцій, які дехто називає рудиментом радянських часів? Чи щирі наміри справді полегшити життя тим, кому держава гарантувала матеріальну підтримку в старості? Час покаже...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава