Ня­ні зна­ють со­бі ці­ну
Правда, хоча широко розрекламований механізм часткового відшкодування грошей, витрачених на таких нянь, офіційно почав працювати з 1 січня 2019 року, в регіонах похвалитися чергами з охочих стати муніципальними нянями не можуть. Принаймні, на Полтавщині, де на кінець червня 2019 року нарахували всього 34 муніципальні няні.
Хоча потреба в няньках дуже велика. Як і дуже багато пропозицій від тих, хто хоче влаштуватися в родини нянею, про що свідчать оголошення на різних регіональних інтернет-ресурсах. І ціна питання чимала. У Полтаві за годину «посидіти» з малюком просять щонайменше 45–50 гривень.
Якщо ви вирішите найняти няню на постійній основі, то будьте готові серйозно потрусити гаманцем. Приміром, дівчата 18–20 років — без власного досвіду материнства за роботу няні просять 3–4 тисячі на місяць. Жінки старші за віком або вже пенсіонерки оцінюють свою роботу нянею дорожче. Особливо ті, хто має медичну освіту — медсестри, або колишні педагоги. Таких влаштовує оклад у 8–10 і навіть у 15 тисяч гривень на місяць.
Для Полтави, де середня зарплата не дотягує до заявленої суми, це дорого. Що вже й казати про молоді сім’ї, більшість з яких винаймають житло, що помітно б’є по куцому сімейному бюджету. Для більшості з них няні «зі сторони» просто не по кишені.
Тож коли молода мама вирішить повернутися на роботу раніше, в нянь перекваліфікуються, як правило, рідні бабусі — свекрухи й тещі. Здавалося б, допомога держави, яка обіцяє доплачувати родинам, які наймають нянь, дуже доречна. Чому ж у такому випадку лави муніципальних нянь поповнюються занадто повільно?
«Слід зважити на те, що постанова про муніципальних нянь вийшла у січні 2019 року. Однак сам механізм призначення нянь було опубліковано тільки у квітні. Тож лише з квітня-травня 2019 року ми почали призначати нянь.
Отже, за два місяці, що минули, ми призначили 34 няні, — пояснила кореспонденту «ДУ» причини, через які муніципальні няні ще не пішли масово в полтавські родини, директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОДА Людмила Корнієнко. — І це непоганий показник: Полтавщина входить у першу п’ятірку регіонів, де активно призначають муніципальних нянь...»
У той же час у полтавських родинах, із представниками яких удалося поспілкуватися журналісту, вважають причиною ще недостатньої популярності інституту муніципальних нянь занадто складну процедуру, яку необхідно пройти як сім’ям, де захочуть скористатися новою програмою уряду, так і претендентам на посади муніципальних нянь.
Перше, на що нарікають у родинах, на достатньо складну процедуру отримання грошей від держави для оплати роботи нянь. До того ж, не приховують полтавці, ця сума — 1626 гривень на місяць навряд чи покриє витрати з огляду на те, у скільки сьогодні оцінюють свою роботу самі няні.
У деяких сім’ях побоюються й того, що, отримавши допомогу на муніципальну няню, вони втратять право на субсидію або на допомогу при народженні дитини тощо...
«Ми провели велику роботу щодо повідомлення всіх сімей, які одержують допомогу при народженні дитини, що в них є можливість отримувати гроші і на оплату муніципальної няні, — підкреслює Л. Корнієнко.
Головне — ця допомога не впливає на виплату інших допомог. У тому числі на виплату субсидій. Допомогу при народженні дитини — 860 гривень на місяць як платили, так і платитимуть до трьох років. Незалежно від того, якщо буде призначена допомога на компенсацію послуг муніципальної няні.
На сьогодні це — 1626 гривень на місяць. Це — встановлений мінімальний прожитковий мінімум для дитини до шести років. Допомогу призначають до трьох років. І не більше...»
Але молодих матусь, які не проти скористатися нововведенням уряду, таки відлякує процедура оформлення документів на отримання грошей від держави для оплати няні. Ще більше не влаштовують традиційні черги у службах соцзахисту та відсутність гарантії того, що здати документи після тривалого стояння в черзі вдасться з першої спроби.
Знайти няню, яка влаштує родину, справа не дуже важка з огляду на чималі пропозиції. А от зібрати потрібні для чиновників документи вже важче, кажуть у молодих родинах. Серед них — обов’язковий договір з нянею у письмовій формі. В документі, який необхідно засвідчити у нотаріуса, має бути визначено: назву послуги няні, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати та відповідальність сторін.
Потім разом із завіреною копією договору до управління соцзахисту необхідно подати заяви про надання компенсації за послуги муніципальної няні, про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку, документи, що підтверджують оплату послуги няні тощо. До заяви додають завірені копії свідоцтва про народження дитини, паспорта отримувача компенсації, документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків — отримувача компенсації.
Після того як протягом 10 днів орган соцзахисту ухвалить рішення про призначення компенсації, чиновникам необхідно щомісяця надавати документи, що підтверджують оплату послуги няні, — чек, розрахункову квитанцію, виписку з банківського рахунка. Лише після цього почнеться виплата компенсації на банківський рахунок, зазначений у заяві.
«Побігати по кабінетах доведеться багато часу, але чи варто себе цим обтяжувати, адже до няні дійде всього 800 гривень із суми компенсації, — ділиться своїми міркуваннями 23-річна Галина, яка ще вагається над тим, чи слід пристати на пропозицію уряду і найняти муніципальну няню. — Річ у тому, що няня з цих грошей — 1626 гривень має сплачувати щомісяця понад 800 гривень податку. Звісно, я маю їй компенсувати різницю.
Багато хто з претенденток на муніципальних нянь, дізнавшись умови працевлаштування на «зарплату» від уряду у сумі 1626 гривень, навіть і слухати не хоче про це...»

Чи схо­чуть ня­ні гра­ти за пра­ви­ла­ми уря­ду?
«Держава справді ввела певні формальності, але це як для підтримання правового статусу муніципальної няні, так і родини, яка вирішила скористатися цією послугою. Це і юридичний захист, і в той же час вирішення проблеми з тіньовою зайнятістю, — у свою чергу, пояснює Л. Корнієнко.
Для підвищення юридичного статусу няні вона буде оформлена як юридична особа або як особа-підприємець. Після чого муніципальна няня сплачуватиме податок — десь 860 гривень. Зрозумійте, що допомога на оплату няні призначається державою родинам. А не няням.
А є ще особиста домовленість між нянею і родиною щодо оплати. А допомогу на няню від держави — гарантує держава. Няня підлягає страхуванню, вона матиме трудовий стаж, який необхідний для призначення пенсії в майбутньому...»
Начебто все логічно: хочеш працювати муніципальною нянею — працюй легально, сплачуй податок як підприємець. Але це на паперах. У житті дещо по-іншому. Приміром, 56-річна полтавка Ольга, яка подала оголошення про бажання стати нянею в родині, розповіла кореспонденту, що муніципальною нянею бути не хоче.
По-перше, через занадто складну процедуру оформлення статусу приватного підприємця, який має право на здійснення відповідних видів економічної діяльності, або юридичної особи, яка надає послугу з догляду за дітьми. По-друге, їй цього не потрібно:
«Я вже на пенсії, офіційний стаж мені вже не потрібний, як і страхування, — розмірковує жінка. — Ви давно були у податковій? Сходить і подивіться, через що необхідно пройти, щоб зареєструватися підприємцем, чого вимагають від муніципальної няні... До того ж не виключаю, що через місяць-другий мені відмовлять у місці няні або я сама піду з родини, якщо мене щось там не влаштує.
Тоді знову доведеться бігати до податкової, щоб знятися з реєстрації і закрити підприємницьку діяльність. А це, як мені розповіли, ще складніше, ніж відкрити свою справу...»
До того ж, побоюється жінка, оті 1626 гривень від держави, які їй платитимуть у родині, можуть «вилізти боком». І не через те, що щомісяця необхідно сплачувати податок — майже 900 гривень, але й через побоювання позбутися права на субсидію. Адже ця доплата буде врахована у її сукупний дохід.
«Нянею попрацюю кілька місяців, а потім оббиватиму пороги, щоб повернути субсидію, — ремствує Ольга. — Навіщо мені цей клопіт? Я просто хочу дещо підробити до своєї пенсії. І все...»
Як бачимо, започатковуючи інститут муніципальних нянь, держава з першого погляду начебто нічого надскладного і незвичного від молодих родин та претендентів на посади нянь не вимагає. Проблема в тому, кажуть експерти, щоб знайти няню — приватного підприємця. Адже муніципальній няні буде необхідно легалізувати свою діяльність: зареєструватись юридичною особою або стати фізичною особою-підприємцем.
Цей статус вимагає сплачувати податки, здачі до фіскальних служб щорічних звітів, подачі декларації тощо. І ціна цьому 1626 гривень на місяць, з яких понад половину слід повернути державі як податок. Чи варта овчинка вичинки?

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра