Деякий час Іван працює тут оператором корби, за допомогою якої піднімали вантажі. Після заводу Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.
Як спортсмен-аматор Іван Фірцак став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою.
Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався з 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а й їздив із нею трамваєм.
У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою.
Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенеч». Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.
Одним із суперників Івана Фірцака був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким відбулася сутичка в ресторані «Слован». Фірцак був змушений заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після офіційного виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
Під час поїздки до Карлових Вар автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел узяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.
Залишивши аматорський спорт, Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени.
З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об’їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Королівство Угорщина, Болгарське царство, Грецію, Королівство Румунія, Французьку республіку, Данію, Нідерланди, Польську республіку, Канаду, США та багато інших держав. Загалом виступав у 64 країнах світу.
Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги, подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім’ям античного героя Кротона.
У США Іван виконав такий рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою «Людина під колесами машини». 1927 року власники компанії «Форд» подарували йому авто.
Після місячних гастролей «Герцферт-цирку» у Лондоні королева Великої Британії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей на виставу у п’ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.
На прохання королеви Іван Фірцак на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джексоном. Бій закінчився поразкою Джексона, якому Кротон проломив грудну клітку — удар був таким потужним, що тріснула боксерська рукавичка.
Після поєдинку Джексон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку. Після цього випадку Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джона Джексона, які травмували голову спортсмена, унаслідок чого йому діагностували відкритий перелом черепа. Лікарі змушені були імплантувати золоту пластину в пошкоджену кістку черепа. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці.
Як компенсацію та визнання Івана Фірцака королева Англії подарувала йому чемпіонський пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів.
Іван розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власникові велику компенсацію — 100 тисяч крон. Повернувся Фірцак у рідне село наприкінці 1930-х років.
 Коли угорці після окупації Закарпаття у 1939 році забажали конфіскувати у Фірцака автомобіль «Форд», він розтрощив його кувалдою. За це був покараний: його посадили до в’язниці й побили.
Після встановлення радянської влади НКВС конфіскувало у Кротона всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. У замовчуванні феномена Івана Сили у радянські часи відіграла значну роль доля його сина: 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у належності до ОУН на 25 років таборів, з яких майже 8 відсидів. Він був великою надією для свого батька, уславленого атлета, адже завжди виступав із ним у парі й був чемпіоном УРСР з боксу у перші повоєнні роки.
Іван Фірцак заснував закарпатську циркову школу і школу силових мистецтв. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці.
Однією з причин смерті Івана Фірцака стала імплантована золота пластина, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для її планової заміни, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїжджав до атлета з Іршави, не зміг нічого вдіяти.
Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки. Похорон атлета був багатолюдний — попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів. Поховано Фірцака на цвинтарі у присілку Телятинець.
На честь Івана Фірцака в Ужгороді встановлено пам’ятний знак. У будинку в селі Білки, де жив спортсмен, діє Музей Фірцака-Кротона, а на Будинку культури встановлено пам’ятний бронзовий барельєф атлета.
26 липня 2009 до 110-річчя від дня народження Івана Фірцака у центрі села Білки йому відкрили пам’ятник. Монумент виконав скульптор Микола Глеба із суцільної гранітної брили вагою 7,5 т. Позував для пам’ятника знаменитий атлет Василь Вірастюк.
А на Київській кіностудії імені Олександра Довженка було відзнято фільм «Іван Сила» про Фірцака-Кротона.