Там він познайомився з чудовими майстрами, кожен з яких був віртуозом своєї справи, і вирішив перейняти у кожного його методику. Йому вистачило року, щоб завоювати славу кращого чоловічого кравця.
У 1964 році молодий Воронін уперше опинився за кордоном, його неприємно здивувало, що іноземці були дуже невисокої думки про радянську легку промисловість. Його чудовий костюм, зшитий власними руками, сприймали за імпортний. Професійна гордість була зачеплена, молодий модельєр вирішив змінити ситуацію.
Він ішов до своєї мети впевнено, пройшов шлях від звичайного кравця до глави величезного концерну. Voronin став лідером із пошиття висококласного чоловічого (і не тільки) одягу. Цілеспрямований Михайло Воронін поставив перед собою майже нездійсненне завдання: дати чоловікам, які віддають перевагу костюму, повну свободу рухів.
У його магазинах чоловік абсолютно будь-якої комплекції і будь-якого зросту може підібрати костюм з усіх представлених розмірів. Вироби конструюються з урахуванням різних типів фігури людини, тільки на одну модель припадає до 5000 лекал. Саме тому зірки шоу-бізнесу та спорту, політики та бізнесмени віддають перевагу костюмам «від Вороніна».
Зі спогадів екс-президента Леоніда Кравчука. «Я його знав ще з радянських часів: він починав із голки і наперстка, з простого кравця, сам робив лекала. Перший костюм я замовив у нього у 1980 році, потім обшивався у нього, вже будучи президентом.
Останній костюм замовив у нього кілька років тому, до дня народження. Дуже гарний костюм, я його тільки у свята одягаю. Він узагалі був дуже цікавою людиною: пам’ятаю, якось ми були з ним у Китаї, він туди у справах літав. І він розповідав мені, що всі найдорожчі італійські костюми шиються у Китаї».
Мало хто знає, що Воронін був заслуженим винахідником СРСР. Як ви думаєте, скільки потрібно часу, щоб пошити ідеальний чоловічий костюм? Вороніну потрібно 3–4 дні. Терміни, прямо скажемо, небувалі, а реальністю вони стали завдяки грандіозному винаходу 30-річного Михайла — макетно-жилетному методу, який дозволяв обходитися без утомливих примірок і підгонки по фігурі.
Це була справжня революція у світі моди! Пізніше він зробив ще 35 винаходів, мабуть, більше, ніж будь-хто з модельєрів, за що і був удостоєний звання «Заслужений винахідник СРСР».
Одним з останніх його бажань було створення лікувального одягу. «Це означає, що ви будете носити пальто, яке допомагає організму і сприяє поліпшенню вашого здоров’я», — говорив Михайло Львович. Ця ідея так і залишилася нереалізованою.
Його професійний підхід і високу вимогливість до якості виробів у 1989 році високо оцінила зарубіжна публіка на першому авторському показі колекції у Голлівуді. У 1992-му він провів показ у представництві ООН, а в 1993-му підкорив столицю моди — Париж — удостоївся «Золотого наперстка».
У 1994-му Михайло Воронін стає власником підприємства «Желань» з усіма його боргами і вирішує зробити з нього провідне швейне виробництво. Він вивчає світовий досвід і намагається впроваджувати все найкраще.
У 1995-му почався експорт продукції за кордон, відмінно зшиті костюми закуповувалися за смішні гроші, але Воронін не здавався і продовжував удосконалювати технологію і покращувати якість.
Поступово молода фірма набрала обертів, а в 1997 році у Римі отримала почесну премію в номінації «Краща торгова марка», на рік пізніше у Мадриді їй була вручена Міжнародна золота Зірка якості.
А ще він був азартною й амбітною людиною. Ні, він не був завсідником казино або катрана, але саме він, Михайло Воронін, у 2002 році встановив незвичайний світовий рекорд: пошив найбільший смокінг у світі заввишки з триповерховий будинок! За цю грандіозну річ він отримав сертифікат Книги рекордів Гіннесса і став єдиним модельєром, що потрапив на її сторінки.
Зшитий у кольорах синьо-жовтого Державного прапора України цей гігант мав 1000-й розмір: довжина поли від комірця — 10 м, ширина в плечах — 5,5 м, кожен рукав — по 7,5 м. На цей воістину унікальний виріб пішло 174 м тканини і 126 м підкладки. Діаметр ґудзиків становив 35 см. А в його кишені міг би поміститися легковий автомобіль. Вага смокінга становила 80 кг.
Крім цього великого (у прямому сенсі цього слова) досягнення, в скарбничці модельєра значиться ще кілька скромніших: найбільший метелик і найбільший манекен.
Михайло Воронін був упевнений: якщо слідувати своєму покликанню, то удача обов’язково тебе знайде. У Метра було багато учнів у різних країнах, він завжди охоче ділився досвідом і знаннями. У 2012-му його не стало, але ще за життя міжнародний телеканал World Fashion Channel присвоїв цій надзвичайній людині, Майстру з великої літери, почесне і заслужене звання «Легенда моди».
У річницю смерті легендарного модельєра у 2013 році в Києві було відкрито Музей Михайла Вороніна. Ми не просто його пам’ятаємо — ми ним пишаємося!
Voronin.ua
