— Нові венеричні хвороби небезпечні тим, що хворіють на них не тільки сексуальні партнери — вони передаються і плоду внутрішньоутробно, і через материнське молоко, і через слину при поцілунку, і при переливанні крові.
Причиною того, що ми навряд чи дізнаємося про всіх хворих на ЗПСШ, — відмова деяких лікарів наших поліклінічних установ визнавати їх існування. Нові венеричні хвороби найчастіше проявляють себе запаленням.
Лікарі ж «по-старому» часто-густо лікують будь-яке запалення ударною дозою антибіотиків. Якщо не допоміг один — призначать інший... І людина від такого лікування часто стає інвалідом, не здатною зачати або виносити дітей, імпотентом...
— Але ж ЗПСШ з’явилися не водночас і не вчора?
— Люди у давнину жили, треба зазначити, в іншому екологічному середовищі і з багатьма такими недугами справлялися внутрішніми силами організму.
Сучасна урбанізація, аварія на Чорнобильській АЕС, поширення ядерних матеріалів, кислотні дощі — все це руйнівно діє на клітини імунної системи. У сучасних людей надзвичайно понижений імунітет, і статеві інфекції буквально атакували ослаблені організми.
Лікарі-дерматовенерологи стверджують, що хламідіози, бактеріальні вагінози і багато інших хвороб стануть бичем XXI століття, коли людство остаточно зрозуміє всі страхітливі наслідки цих інфекцій.
— Наскільки поширеними є ці недуги у світі?
— Захворювання, що передаються статевим шляхом, на жаль, належать до найпоширеніших захворювань у всьому світі. Не одними з найбільш поширених, а найпоширенішими. Наприклад, гонореєю заражається більше 250 мільйонів на рік в усьому світі.
Навіть високорозвинені країни за захворюваністю мало відстають, а за деякими показниками можуть і обганяти країни третього світу. Положення ж із «класичними» венеричними захворюваннями в колишніх союзних республіках можна розцінювати як епідемію.
Глобальність і всеосяжну актуальність цього питання ніхто не ставить під сумнів. Нині головне — пропагувати методи профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. Адже запобігти недузі легше, ніж її лікувати.
— Отже, яка саме профілактика ЗПСШ може убезпечити від біди?
— Профілактикою від цих недуг може бути безпечна поведінка при сексуальному контакті. Зокрема, це використання презерватива, латексної серветки або непроникаючий секс. Неефективні промивання водою або антисептиками і перерваний статевий акт.
Багато хто вважає, що заразитися від людини, у якої немає явних ознак запалення в ділянці статевих органів, неможливо. Проте дуже багато інфекцій перебігають узагалі без симптомів, тому відсутність симптомів — ще не привід довіряти людині своє здоров’я.
Крім того, статеві інфекції передаються далеко не тільки статевим шляхом, а й через кров (ВІЛ, сифіліс, гепатит С — при переливанні, при користуванні спільними нестерильними голками). Сифіліс на деяких своїх стадіях навіть здатний передаватися через вологий поцілунок.
Існує декілька простих правил і порад, як знизити ризик і навіть уникнути ризику зараження статевими інфекціями, про які потрібно подумати до статевого акту.
Варто утримуватися від випадкових зв’язків. Ніхто не дасть гарантії, що навіть дуже пристойні чоловіки і жінки — здорові. Ані зовнішній вигляд людини, ні рівень освіти, ні соціальний статус та сімейний стан — ніщо не може говорити про наявність або відсутність у неї венеричних захворювань.
При цьому сама людина може бути повністю впевнена, що здорова, і абсолютно не підозрювати про те, що хвора. Більшість же венеричних хвороб часто перебігають безсимптомно.
Слід використовувати презерватив. Презерватив — це класичний засіб профілактики ЗПСШ. Утім, зовсім не рідкість випадки зісковзування презерватива. Тому перед використанням обов’язково прочитайте інструкцію.
— Чи забезпечує презерватив гарантований захист від венеричних захворювань?
— На жаль, ні, він не забезпечує безпеку на всі 100%. Однак абсолютно необхідно використовувати презерватив при нетривалих стосунках. Між тим для регулярного статевого життя презерватив мало підходить: за спостереженнями венерологів, якщо один партнер хворий, навіть у презервативі рано чи пізно інфекція стає спільною.
Презерватив — не панацея! Використовуючи його, ви зменшуєте, але не виключаєте можливість зараження!
— Тож чи можна напевне уникнути зараження ЗПСШ?
— Про це вам ніхто не скаже. Найефективнішим засобом дотепер залишається повне утримання від сексу — абстиненція. Будь-який вид статевого життя більш-менш пов’язаний із ризиком зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Напевно, так і влаштована природа, що убезпечити себе на 100% ми ніколи не зможемо, що б ми не робили.
Однак знизити ймовірність зараження — і вельми істотно — реально. Це — ваш постійний партнер, якому ви довіряєте, і регулярне статеве життя з ним.
Дуже часто нам нагадують, що до стоматолога потрібно звертатися кожні півроку. Ця ж рекомендація відноситься і до відвідування уролога або гінеколога. Нехай лікар подивиться на ваше абсолютне здоров’я свіжим і професійним поглядом. Тільки ці заходи у поєднанні з вашою грамотною поведінкою вбережуть вас від інфікування.