— Що ж ви­кли­кає за­хво­рю­ван­ня щи­то­вид­ної за­ло­зи?
— Причини захворювання щитовидної залози різноманітні. До них належать — і неправильне харчування, і вживання неякісної води, і несприятлива екологічна обстановка, у тому числі радіаційна. Але все ж головною причиною виникнення захворювання є йододефіцит.
Захворювань щитовидної залози налічується не один десяток, однак найбільш поширені зоби — нетоксичний (без порушення вироблення гормонів) і токсичний (з надлишковим утворенням гормонів), гіпотиреози й запальні процеси. Головне місце в цій патології займають вузлові форми зоба. А останнім часом почастішали ракові захворювання цього ендокринного органа.
— На що впли­ва­ють гор­мо­ни щи­то­вид­ної за­ло­зи?
— Щитовидна залоза виробляє гормони тироксин та трийодтиронін, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент.
Гормони щитовидної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси: інтенсивність обміну речовин і поглинання в кишечнику, адаптація до температури довкілля, поглинання ліпопротеїнів клітинами (тобто від них залежить і рівень холестерину), робота серця і периферичних судин, ріст і формування скелету та м’язів, поглинання кисню тканинами. А ще ці  гормони ініціюють розпад жирів та вуглеводів, визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.
— Ви за­зна­чи­ли, що го­лов­ною при­чи­ною ви­ник­нен­ня за­хво­рю­ван­ня є йо­до­де­фі­цит. Як йо­го уник­ну­ти?
— Якщо йоду бракує, щитовидна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів. Тож варто уникати дефіциту йоду (рекомендується вживання йодованої солі, морської капусти). Один із найкращих варіантів — це йогурт (або кефір), оскільки вони також містять достатню кількість йоду. Можна також додати до раціону квашену капусту, комбучу (чайний гриб), квас, кімчі та темпе. Серед джерел йоду також — водорості, молоко та молочні продукти, боби квасолі лімської та чорнослив.
Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитовидній залозі.
Антитіла імітують дію гормону, тож залоза утворює зайве. Втім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів. В Україні брак гормонів щитовидної залози трапляється частіше за надлишок.
— Чим за­гро­жує де­фі­цит йо­ду?
— Спектр йододефіцитних захворювань широкий і залежить від того, в якому періоді життя відбувається вплив нестачі йоду на організм.
Брак йоду у період вагітності та ембріонального розвитку призводить до високої поширеності спонтанних абортів, високої перинатальної та дитячої смертності, вроджених вад розвитку, уродженого гіпотиреозу з відставанням у фізичному і розумовому розвитку.
У дитячому та підлітковому віці дефіцит йоду супроводжується збільшенням щитовидної залози, в деяких випадках з порушенням або затримкою фізичного, розумового та статевого розвитку.
У зрілому віці дефіцит йоду супроводжується різним ступенем збільшення щитовидної залози.
— Яки­ми є ос­нов­ні симп­то­ми де­фі­ци­ту йо­ду?
— Насамперед — це емоційні прояви, а саме: пригнічений настрій, дратівливість, сонливість, погіршення пам’яті, зниження інтелекту, часті головні болі. Зі сторони кардіологічної це — атеросклероз, аритмія, підвищення нижнього артеріального тиску через набряклість судинних стінок.
А ще — часті інфекційні і простудні захворювання через зниження функції щитовидної залози, нерегулярність менструального циклу, безпліддя, мастопатія.
А також дефіцит природного йоду призводить до накопичення в щитовидній залозі, особливо у дітей, йоду радіоактивного, а це — фактор підвищеного ризику розвитку ракових захворювань.
— Якою має бу­ти про­фі­лак­ти­ка за­хво­рю­вань щи­то­вид­ної за­ло­зи?
— Слід збільшити споживання В-комплексу вітамінів. В-комплексні вітаміни, особливо вітаміни В1 і В12, підтримують вашу функцію щитовидної залози. Хорошими джерелами вітаміну В1 є насіння кунжуту, лляне насіння, насіння соняшника, фісташки, шпинат, спаржа та брюссельська капуста. Джерела вітаміну B12 включають молоко, молочні продукти та продукти, збагачені цим вітаміном.
Необхідно також споживати достатньо селену. Селен — це ще один важливий мінерал для вашої щитовидної залози. Дорослому необхідно дуже мало селену щодня — всього 55 мікрограмів. Одним із найкращих джерел селену є бразильські горіхи, а також інші корисні джерела: сир, овес та запечена квасоля.
Слід обмежити споживання оброблених продуктів. Зокрема, не варто вживати фастфуд, тримайтеся якнайдалі від рафінованих цукрів та очищених зерен, замість цього їжте більше цільного зерна та свіжих фруктів та ягід. Якщо у вас гіпертиреоз (гіперфункція щитовидної залози), слід уникати кофеїну.
Заняття фізкультурою теж можуть покращити функцію щитовидної залози, а також підвищити загальний обмін речовин.
Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготовленою з використанням йодованої солі.
Перевіряйте рівень тиреотропного гормону і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та вжити відповідних заходів.