— Як від­бу­ває­ть­ся за­ра­жен­ня лям­блі­ями?
— Зараження людини відбувається після того, як відбувся контакт з уже зараженим носієм інфекції. Тим часом відомо і те, що носіями лямблій можуть бути кішки, собаки і гризуни. Крім цього, лямблії нерідко виявляються у середовищі забруднених водойм, у тому числі у воді, яка доступна нам зпід крана.
Для початку розвитку лямбліозу досить, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій, також достатньо мати низький рівень кислотності шлункового соку. Особливо часто лямбліоз виникає після прийняття в їжу продуктів, які не пройшли відповідної термічної обробки (фрукти, овочі, ягоди).
— Які симп­то­ми за­хво­рю­ван­ня?
— Слід зазначити, що захворювання має дві форми — гострий і хронічний лямбліоз. Переважно гострий лямбліоз спостерігається серед дітей молодшого віку, а також серед осіб будьякого іншого віку, в яких суттєво ослаблений імунітет.
Для гострого лямбліозу характерним є прояв у вигляді яскраво вираженого діарейного синдрому, підвищеної температури і ураження тонкого кишечника. Серед інших симптомів виділяються: лихоманка; блювота; поява висипу (аналогічного кору, краснусі); анорексія; різкі болі у середній і верхній епігастральних ділянках.
При адекватному і своєчасному лікуванні цієї форми лямбліозу одужання настає вже за 5–7 днів від моменту прояву у нього першої клінічної симптоматики. Відсутність же відповідного лікування переводить захворювання в підгостру стадію або в стадію хронічну, що відбувається найчастіше.
Хронічна форма захворювання супроводжується комплексом синдромів у вигляді хронічної інтоксикації, диспепсії, гіповітамінозу і дисбактеріозу. Характерними проявами виступають симптоми з боку шлунковокишкового тракту, персистуюча діарея, проноси, що чергуються із запорами, синдром порушення всмоктування, що виникає у прямій кишці.
Крім цього, відзначаються болі спазмуючого характеру, зосереджені в ділянці живота, виникає диспепсія. Апетит у хворих знижується, часто з’являється нудота, а також симптоми, що вказують на порушення загального стану, такі як головний біль, нездужання, дратівливість, емоційна нестабільність.
— Як про­во­дить­ся діа­гно­сти­ка за­хво­рю­ван­ня?
— Через властиве для захворювання різноманіття, яке спостерігається в його клінічних проявах, а також за відсутності характерних симптомів обов’язково лабораторно підтвердити відповідний діагноз. Як матеріал для досліджень виступають фекалії, а також дуоденальний вміст. Останній дозволяє визначити трофозоїти лямблій, фекалії в оформленому вигляді — цисти, напівоформлені й рідкі фекалії визначають і цисти, і трофозоїти.
— Чи мож­на здо­ла­ти хво­ро­бу і що для цьо­го по­тріб­но?
— Позбавитися від паразитів можна лише в комплексному режимі. Лікування найкраще починати в процесі загострення захворювання — це дозволяє відстежувати зміни в ступені вираженості симптоматики, а також визначити, наскільки ефективні ті чи інші маніпуляції.
Один із головних нюансів, актуальних при лікуванні лямбліозу, полягає у дотриманні суворої дієти.
Зупинимося детальніше на застосовуваних сьогодні препаратах і технологіях. Так, у лікуванні лямбліозу в умовах клінік досить активно використовують антипаразитні препарати, які проявили себе з ефективного боку при боротьбі з дорослими особинами.
Тим часом їх використання практично жодним чином не впливає на личинок і на маленьких лямблій. З цієї причини лікування захворювання має проводитись у комплексі зі спеціалізованими препаратами типу трихопол, фуразолідон, тинідазол.
Важлива роль відводиться також і ентеросорбентам, за допомогою яких з організму виводяться токсини, котрі утворюються від побічного продукту життєдіяльності паразитів. Дітям рекомендують ентеросорбенти типу активованого вугілля, лактофільтруму, смекти.
Протягом останніх декількох років лікарі в комплексі з традиційними методиками лікування лямбліозу застосовували і певні розробки інноваційного плану. З найкращого боку себе проявили інгібітори тубуліну, що належать до бензімідазольного ряду. Вони безпечніші порівняно з препаратами, що належать до групи метронідазолів, крім того, у них менш виражені побічні ефекти.
— Ви зга­да­ли про діє­ту при лям­блі­озі як обо­в’яз­ко­вий еле­мент лі­ку­ван­ня. Якою во­на має бу­ти?
— Що стосується вже згаданої дієти, якої важливо дотримуватися при лямбліозі, то вона перш за все передбачає відмову від вживання продуктів харчування, насичених простими вуглеводами. Саме за рахунок них створюються найкращі умови для життєдіяльності та розмноження паразитуючих організмів.
Часткова (а краще — повна) заборона поширюється на ковбаси, молоко, хліб, макаронні вироби, солодощі і різні борошняні продукти. Зазначимо також, що дієта, необхідна при лямбліозі, являє собою не тільки правильно підібраний склад продуктів харчування, а й правильність їх приготування.
Зокрема, будьякі продукти, як і страви, мають бути відповідним чином термічно оброблені. Фрукти та овочі ретельно промивають із використанням теплої води.
І ще одне дуже важливе зауваження: для діагностування лямбліозу у разі прояву переліченої симптоматики слід насамперед звернутися до інфекціоніста.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ