Саме про цю згубну звичку ми вирішили поговорити з лікарем-наркологом Сергієм Онищуком.
— Свого часу Джек Лондон писав: «Хмільне завжди протягує нам руку, коли ми зазнаємо невдач, коли ми слабнемо, коли ми втомлені. І вказує надзвичайно легкий шлях виходу з обставин, що склалися. Але обіцянки ці неправдиві: фізична сила, яку воно обіцяє, — примарна, душевний підйом — оманний. Під впливом хмільного ми втрачаємо істинне уявлення про цінності речей».
Здається, що звикання нам не загрожує і можна буде відмовитися від згубної спраги. Втім, до алкоголю дуже швидко звикає перш за все наш мозок. Алкоголь стає звичкою. Оманливе відчуття розради перетворюється на звичку. Якщо ви помітили за собою чи за кимось зі своїх близьких цю надмірну тягу до алкоголю, коли рідні вам люди намагаються позбутися страхів, образ, переживань, невдач за пляшкою, не зволікайте, зверніться до лікаря, поділіться своїми хвилюваннями. Фахівець допоможе позбутися алкогольної залежності.
— У чому шкідливість хмільного напою для мозку?
— У тому, що більше 30% алкоголю затримується у нервових клітинах саме головного мозку, які становлять лише 2% ваги тіла людини. Після одного сильного сп’яніння гине до двадцяти тисяч клітин головного мозку. І хоча у кожного з нас їх до 17 млрд, так марнотратно з ними обходитися не варто.
— А як алкоголь впливає на розумову діяльність?
— Він уповільнює розумові процеси навіть при незначному вживанні слабоалкогольних напоїв. Знижує інтелект людини, тому вона не може повноцінно вчитись або працювати.
— Що тягне за собою сп’яніння?
— Воно викликає зміну поведінки людини, яка стає непередбачуваною та небезпечною. Алкоголь винен у половині скоєних вбивств. Крім того, більше половини всіх травм та нещасних випадків сталися саме через сп’яніння. Багато випадків небажаної вагітності та зараження венеричними хворобами — результат пиятики.
Алкоголь стягує свою ганебну данину, підриваючи суспільне й приватне життя, приносить збитки численними фатальними дорожньо-транспортними випадками, ушкодженнями і травмами, пожежами в оселях, смертністю через утоплення, самогубства. А також злочинами, пов’язаними з насильством. До цього слід додати фінансові проблеми, кар’єри, що не відбулися, розлучення, уроджені дефекти і вади розвитку, постійні емоційні травми, заподіювані дітям.
— Чим схожий алкоголь на інші наркотики?
— Тим, що викликає психічну і фізичну залежність. Він викликає зміну психічного стану людини — навколишній світ сприймається спотворено та неадекватно. При постійному вживанні алкоголь руйнує особистість.
— А чим відрізняється хмільне від наркотиків?
— Алкоголь належить до легальних наркотиків, тобто його вживання та купівля не переслідуються законом. Ставлення у суспільстві до його вживання навіть позитивне. Тому можна говорити про створення алкогольного культу з усіма його атрибутами і традиціями. Певна частина суспільства створила алкогольного ідола, якому служить, підтримуючи алкогольні традиції.
— Чи можна назвати алкоголь продуктом харчування?
— Його не можна вважати продуктом харчування. Він не містить у собі ніяких поживних речовин, без яких організм людини не міг би існувати повноцінно.
— Як впливає алкогольна індустрія на молодь?
— Вона підступно рекламує привабливість алкогольних напоїв за допомогою відомих спортсменів, фотомоделей, артистів. Додаючи алкоголь у безалкогольні напої, вона привчає дітей до смаку алкоголю та непомітно залучає до більш міцних напоїв. Не дайте себе обдурити.
— Як реагує організм на випивку?
— При вживанні пляшки пива або склянки вина натщесерце через 15–20 хвилин у крові накопичується найбільша концентрація алкоголю. Для того щоб очистити кров та видалити таку кількість алкоголю (це близько 10 г чистого алкоголю), печінці потрібна одна година напруженої роботи. При вживанні двох пляшок треба дві години.
— Чому в компаніях люди вживають алкоголь?
— Тому що на перший погляд так легше спілкуватися, бути веселим та почуватися невимушено. Але насправді, коли хтось у компанії напився, то це стає небезпечно для всіх. І вечірка замість приємного відпочинку стає неприємністю — поряд із вами з’являється психічно неврівноважена та отруєна людина, яку треба відводити додому або залишати на ніч та проводити комплекс оздоровчих заходів. А емоційна травма, заподіяна дітям нетверезими дорослими, межує з поняттям «злочин».
— Яка ефективність такого методу лікування алкоголізму, як кодування або так зване підшивання?
— Не більше 3%. Закодовану людину можна порівняти з такою, що висить на турніку. Висить вона там, наскільки сил вистачає. Алкоголізм — це захворювання не тіла, а психіки, на неї впливають думки, вчинки людини. Із цим треба працювати, змінювати їх. Зловживання спиртним треба розглядати як цілісне порушення психології особистості та розладу системи взаємовідносин.
Лікар має спрямувати свої дії на відновлення всіх сфер людини — емоційної, відносин, самооцінки. Якщо кожна з цих сфер не буде відновлена, людина повернеться до алкоголю. Треба орієнтуватися на розвиток особистості, вчити людину нормально почуватися у тверезому стані. Важливо, щоб алкозалежний взяв відповідальність за своє одужання на себе. Але коли людина припиняє пити, її треба підтримати, замінити чимось алкоголь, знайти інші рятівні емоції, завдяки яким можна залишатися тверезим.
Треба навчити алкозалежного елементарним навичкам тверезого регулювання своєї діяльності, тому, як керувати своїми негативними емоціями, як знімати роздратування, тривогу, вирішувати внутрішні проблеми без пляшки. Зорієнтувати людину на усвідомлення сенсу свого життя, на духовні цінності. Якщо алкозалежний пройде ці фази, то стане нормальною повноцінною людиною.
— Як визначити, чи стає випивка проблемою?
— Важко давати рекомендації з приводу алкоголізму. Ця проблема не має обмежень. Вона може вразити будь-кого: молодого, старого, багатого, бідного. І не має значення, як довго ви п’єте та що саме. Головне — це скільки, яку дозу алкоголю ви вживаєте. Алкоголізм починається з малої дози спиртного. Якщо людина не зупиняється, то через певний час без алкоголю вона не може просто радіти життю і отримувати від нього задоволення.
— Чим відрізняється залежність від незалежності?
— У незалежної людини є інші способи, за допомогою яких вона може впоратись зі своїми психічними проблемами. Якщо у незалежної людини виникає тривога, дратівливість, вона може без пляшки подолати їх. Коли людина вживає алкоголь, то переходить певну межу — обирає випивку як рятівницю. Це — перша стадія психічної залежності від алкоголю.
Аби вирішити, чи є у вас проблема з вживанням алкоголю, варто замислитися над певними питаннями. Якщо відповісте «так» на деякі з них, можливо, ви маєте серйозно подивитися на цю проблему та щось змінити у своєму ставленні до алкоголю.
Ви п’єте тому, що у вас виникають проблеми, тому що хочете розслабитись? Чи п’єте, коли розсердилися на близьких чи друзів? Віддаєте перевагу випивці, коли опиняєтеся на самоті? Чи почали у вас виникати проблеми із засинанням? Чи халтурите на роботі? Були у вас невдалі спроби кинути пити або зменшити вживання алкоголю?
Починали ви пити перед заняттями у школі або перед роботою? Чи ви п’єте залпом? Буває у вас втрата пам’яті під час випивки? Приховуєте свою випивку? Потрапляєте у неприємні ситуації, коли вип’єте? Чи буває таке, що шукаєте додаткову випивку, коли трапляється випивати? Зможете відмовитися від запропонованого алкогольного напою?
— У лютому 2001 року міністрами охорони здоров’я європейських країн була прийнята спеціальна декларація «Молодь і алкоголь». Про що йдеться у ній?
— Перш за все про те, що всі люди мають право на сімейне, суспільне і тверезе життя, яке захищене від нещасних випадків, насильства та інших негативних наслідків вживання алкоголю. Всі люди мають право на обґрунтовану інформацію й освіту починаючи з раннього віку відносно наслідків вживання алкоголю для здоров’я, сім’ї та суспільства. Кожна дитина та підліток мають право зростати і розвиватися в безпечному середовищі, яке захищене від негативних наслідків вживання алкоголю. І наскільки можливо, на захист від пропаганди й рекламування алкогольних напоїв.
Всі люди, які вживають алкоголь небезпечним способом або таким чином, що завдають шкоду здоров’ю, та члени їх сімей мають право на доступне лікування та догляд. Всі люди, які не бажають вживати алкоголь або які не можуть це робити у зв’язку зі станом здоров’я чи іншими причинами, мають право на захист від примушування до вживання алкоголю і на підтримку у своїй поведінці, яка характеризується невживанням спиртних напоїв.
Олена КОСЕНКО