Лікар Джеймс Бланделл перелив своєму пацієнтові 500 мілілітрів крові. Спочатку, після процедури, пацієнт почувався краще, з’явились ознаки поліпшення, проте через 52 години він помер.
Але, незважаючи на невдалий досвід, перший крок було зроблено. Пізніше для успішного проведення даної процедури були винайдені спеціальний апарат і шприци, а також консервування крові. Проте у деяких країнах довгий час на переливання крові існували офіційні заборони...
Всесвітній день донора відзначається у 192 країнах світу. Втім, доводиться у цей день згадувати й про численні проблеми, що існують у донорському русі. Сьогодні у багатьох державах відчувається катастрофічна нестача донорської крові. Згідно з даними ВООЗ зараз у світі налічується 80 країн, які мають найнижчі показники наявності донорської крові. Там на тисячу осіб припадає менше 10 донорів. Майже всі ці країни є країнами, що розвиваються.
Європейці та американці виявляють більшу свідомість щодо здачі крові. У країнах Європи на 1000 осіб припадає 40 донорів, а у США — навіть 60.
Певне, усі ми хоча б раз на рік мусимо серйозно замислитися над цією проблемою. Адже ще не так давно наша країна за цим показником випереджала чи не всі інші країни. Варто нагадати, що початок масового донорства було покладено в СРСР у 1926 році. Тоді донорство було безплатним. Поперше, це вважалося проявом громадянського гуманізму. Подруге, у ті часи економіка країни була зруйнованою, тож неможливо було запровадити донорство на платній основі.
У 1957 році в СРСР почалася ще більш потужна пропаганда донорського руху, яку підтримував уряд. Тоді на приймальні пункти крові приходила величезна кількість донорів. Впродовж останніх 20 років у нашій країні ситуація з донорством суттєво погіршилася.
Проте не тільки в нас існує така проблема. Саме з цієї причини ВООЗ запропонувала приділити підвищену увагу пропаганді донорського руху у світі, особливо серед молоді.
Важливо знати, що далеко не кожна людина може стати донором крові. Природно, перш ніж брати кров, людину потрібно перевірити на наявність різних захворювань. Інакше хворому донорська кров не тільки не допоможе, але ще й погіршить ситуацію, заразивши його, наприклад, СНІДом. Найбезпечнішими донорами є люди, які здають кров на регулярній основі. Донором може стати здорова людина віком від 18 років.
Доросла людина може втратити близько літра крові без шкоди для свого життя. Одна доза донорської крові становить лише 450 мілілітрів крові. Така втрата для організму людини є цілком безпечною. Потрібно зазначити, що таке кровопускання навіть корисне. Воно стимулює роботу ендокринної та імунної систем організму.
Медики помітили, що донори, які регулярно здають кров, не хворіють на застуду та грип. Крім того, вони рідше страждають на онкологічні та серцевосудинні захворювання. Можна сказати, що донорство сприяє запобіганню порушень травлення, атеросклерозу, захворюванню печінки й підшлункової залози. Регулярна здача крові сприяє продовженню молодості, тому що стимулює кровотворення та самовідновлення організму.
Щосекунди у світі у людей різного віку, раси й соціального походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба у крові є загальною, доступ до неї тих, хто її вимагає, на жаль, не є вільним. Особливо гостро брак крові відчувається в країнах, що розвиваються, де мешкає більшість населення планети.
Тож Всесвітній день донора спрямований на спонукання народів усього світу допомагати одне одному в найважчий період життя. Стаючи донором, ви рятуєте життя іншим людям.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ