— Анатолію Івановичу, чи можна заразитися на запалення легенів?
— У деяких випадках хвороба передається крапельно-вірусним шляхом. Хвора людина чхає, у виділеннях містяться бактерії і мікроорганізми, котрі, потрапляючи у легені здорової людини, викликають запальні інфекційні процеси. В інших випадках пневмонія виникає через підвищену активність бактерій, постійно присутніх у носі і горлі людини. Під час зниження імунного захисту організм не може чинити опір цим вірусам.
Вони миттєво починають розмножуватися, потрапляють у легені та викликають запалення. Таке може траплятися через переохолодження або вірусні інфекції, що послаблюють імунітет.
— Які ж симптоми характерні для цієї хвороби?
— Симптоматика запалення легенів досить різноманітна. В останні роки все частіше зустрічається безсимптомний перебіг, коли під час хвороби у людини відсутня підвищена температура, кашель, не відходить мокротиння. Хворого на таку пневмонію лікувати починають із запізненням, тому вона небезпечна великою кількістю ускладнень.
Основними симптомами запалення легень можна вважати такі прояви: підвищення температури від 37 до 39,5 градуса, задишка і виділення мокротиння, озноб, кашель. Іноді бувають криваві виділення, які відходять у вигляді прожилок крові, структурованих у мокроті. Також досить характерний симптом — це біль у грудях при спробі зробити глибокий вдих, зазвичай больові відчуття розвиваються там, де міститься основне вогнище запалення. Особливо часто больові відчуття з’являються при плевральній формі розвитку пневмонії.
Кашель не є характерним симптомом, оскільки інфекція може перебувати далеко від основних дихальних шляхів. Іноді може змінюватися колір шкіри (синюшність) при розвитку ціанозу. Крім цього, захворювання може супроводжувати головний біль, втрата свідомості, лихоманка.
— Як проводиться діагностика пневмоній?
— Підозра на пневмонію може виникнути під час огляду лікарем. Однак ви самі можете попросити лікаря призначити додаткове обстеження, ґрунтуючись на даних про симптоми хвороб легенів (зазвичай це рентгеноскопія легень). Саме рентген служить основним інструментом у діагностиці захворювання.
Окрім рентгеноскопії, проводиться лабораторний аналіз вмісту мокротиння, зібраного при відкашлюванні. При цьому встановлюється природа пневмонії (наявність бактерій, вірусів і мікроорганізмів свідчить про інфекційний процес). Дуже важливо, щоб мокрота після відкашлювання швидше потрапила на лабораторний стіл, інакше лаборант просто не зможе визначити наявності інфекції. Також при діагностиці використовують аналіз крові. Підвищена кількість білих кров’яних тілець — лейкоцитів — свідчить про бактеріальну або вірусну форми пневмонії.
— А що таке «бронхоскопія»? Чув, що досить неприємна процедура...
— Дійсно, неприємна, але вона дозволяє не тільки поставити діагноз, а й провести безпосереднє вивчення бронхів. У процесі бронхоскопії через тонку трубку, вставлену в ніс або рот пацієнта, лікар оглядає бронхи і при необхідності може зробити забір слизового вмісту з вогнища запалення. Іноді при бронхоскопії виявляється велика кількість рідини (так званий плевральний випіт). У такому разі проводять пункцію легенів, і рідину видаляють через довгу голку. При необхідності проводять хірургічне втручання, і рідину з легенів видаляють операційним шляхом.
— Чи можна уникнути запалення легенів?
— Найбільш поширеною причиною бактеріального запалення легенів є стрептококи і стафілококи. При цих формах характерний раптовий розвиток хвороби: різке підвищення температури, мокрота іржавого кольору. Це надто небезпечна форма перебігу інфекції, яка з вірогідністю 25 відсотків може закінчитися летально.
Для профілактики інфекційних запалень легенів використовують спеціальну вакцину. Наприклад, від пневмококової інфекції дітям можна вже робити щеплення до дворічного віку.
— А як слід правильно лікуватися?
— Як і раніше, при лікуванні всіх типів пневмоній, незалежно від характеру їх виникнення, використовують антибіотики. На жаль, хворого на інфекційну пневмонію вилікувати одним пеніциліном неможливо — віруси і бактерії стали стійкими до цього препарату.
Дуже часто при терапії використовують антибіотики другого і третього поколінь — цефалоспорин, амоксицилін, клавуланат, левофлоксацин, сульфаметоксазол. При пневмонії, що повільно розвивається, рекомендується використовувати сірковмісні антибіотики.
Хочу порадити: в жодному разі не займайтеся самолікуванням! Обов’язково пройдіть рентгеноскопію, здайте кров на аналіз і, по можливості, — аналіз мокротиння, хоч зараз ці аналізи роблять і не в усіх лікувальних установах.
Тільки правильно поставлений діагноз гарантує швидке одужання і убезпечить вас від вірогідних ускладнень після хвороби (це і захворювання серцево-судинної системи, і невралгічні, і навіть хвороби органів травного тракту).

Розмовляв Ярослав ШЛАПАК