Освіта
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Жовтень 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Липень 2018 12:11

Коли не працює система

Rate this item
(0 votes)

або ЧОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ ВИПУСКНИКИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩ НЕ ПОПОВНЮЮТЬ ЛАВ РОБІТНИКІВ МІСЦЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ

На тлі пам’ятних для учнівської та студентської молоді подій — гомінких останніх дзвоників у школах та респектабельних випускних вечорів у вишах, яким традиційно приділяється дуже багато уваги, непомітно завершили навчальний рік випускники інших освітніх закладів — профтехучилищ.
Чимало з цих специфічних закладів останніми роками оновили «фасади» — отримали статус вищих училищ, професійних ліцеїв, коледжів тощо, але уваги до них та їхніх випускників, котрих по старинці все ще називають Птушниками, вочевидь, бракує.

«Оптимізація» ПТУ пішла на користь справі?
На Полтавщині на початку 90-х років робітничі кадри для виробництва готували в 41 середньому професійно-технічному училищі. ПТУ тоді і раніше були в центрі постійної уваги керівників регіонів, адже саме ці заклади успішно справлялися з хронічним дефіцитом робочої сили.
У застійні радянські часи професійно-технічна освіта Полтавщини справді займала провідні позиції у підготовці робітничих кадрів. Профтехучилищам області уряд країни довіряв підготовку кваліфікованих робітників для Куби та Монголії, а педагогічних працівників полтавських ПТУ запрошували викладачами навіть в інші країни — Ірак, Гвінею, Іран тощо.
Збереглися дані про те, що наприкінці 70-х та на початку 80-х років минулого століття професійно-технічні заклади Полтавщини щорічно готували від 900 до 1400 фахівців для підприємств і установ Самаркандської і Ферганської областей Узбецької РСР.
А гобелен «Древо життя», виготовлений майстром виробничого навчання Решетилівського ПТУ Н. Бабенком, 1970 року було передано в подарунок Організації Об’єднаних Націй від українського народу. Оригінальний виріб і нині прикрашає один із залів цієї поважної міжнародної організації.
У регіоні й тепер приділяють певну увагу розвитку профтехосвіти. Приміром, останніми роками двічі поспіль затверджувалися регіональні плани розвитку професійно-технічної освіти Полтавщини. Але попри всі зусилля підняти престиж навчання в ПТУ серед полтавської молоді не вдається, і з року в рік набір до ПТУ меншає.
Як і самих профтехучилищ на Полтавщині поменшало в результаті їхньої «оптимізації». Особливо після того, як держава переклала із себе тягар утримання ПТУ на обласні та місцеві бюджети. Тож нині в регіоні кількість профтехучилищ скоротилася вже до 36, в яких опановують робітничі спеціальності 10100 молодих полтавців.
Директор обласного Департаменту освіти та науки Олена Харченко, котра днями розповідала в Полтавській ОДА про ситуацію в профтехосвіті Полтавщини, залишається на позиції, що ПТУ в області не скоротили через банальний брак грошей, а «оптимізували». Через що хоча і зменшилася кількість професійних ліцеїв та професійних училищ, але при цьому збільшилося число так званих центрів професійно-технічної освіти.
Оптимізація, переконувала директорка департаменту, пішла тільки на користь профосвіті. Так, після скорочення одного ПТУ в Кременчуці вивільнилися майже два мільйони гривень, які спрямували на розвиток навчальної бази училищ, які ще залишилися в наддніпрянському місті.
В «оптимізованих» ПТУ, де молодь області здобуває потрібні підприємствам регіону спеціальності, наголошувала О. Харченко, роблять усе можливе, щоб їхні випускники, залишаючи стіни закладів, набули практичні навички з професій, які вони опановували.
Впроваджують нові форми співпраці між закладами профтехосвіти та підприємствами — замовниками робітничих кадрів, приватним бізнесом. Робиться це з метою подальшого удосконалення партнерських відносин між системою професійної освіти та бізнесом, залучення додаткових ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази закладів професійної освіти тощо.
Як приклад добре організованого навчального процесу наводили систему навчання в Решетилівському професійному аграрному ліцеї. Тим, хто брав участь у нараді, навіть продемонстрували рекламний відеоролик, присвячений цьому навчальному закладу.

У себе — полушка, а морем...
Утім, очікуваного враження на аудиторію він, схоже, не справив. Принаймні, на голів Полтавської ОДА Валерія Головка та облради Олександра Біленького. Зокрема, В. Головко доволі критично поставився до «досягнень» профтехосвіти, підсумувавши почуте і побачене на нараді короткою фразою: «Система не працює...»
Не працює тому, переконаний очільник Полтавщини, що в профтехосвіті нині є дві найболючіші проблеми. Перша — їхні випускники, опанувавши за державний кошт популярні робітничі спеціальності, не залишаються працювати на підприємствах регіону, а виїжджають за кордон на заробітки.
Друга — навчальний процес у більшості ПТУ проходить на застарілому навчальному обладнанні, якому вже 25–30 років, що знижує привабливість освіти і породжує песимізм випускників ПТУ щодо перспектив працевлаштування на сучасних підприємствах.
Навіть у вищезгаданому рекламному ролику можна було побачити, як майбутніх механізаторів, які мають працювати на найсучасніших комбайнах, вчать по плакатах ще радянських часів і використовують наочні посібники із застійних часів. Це підтвердила і сама директорка Решетилівського аграрного ліцею, яка визнала, що навчальне обладнання справді використовують застаріле.
Деяким навчальним зразкам уже по 25–30 років. Реалії такі, що через брак коштів найкращий на Полтавщині професійний ліцей уже не може закуповувати сучасне обладнання для навчального процесу.
Цього року, приміром, закупили всього одну борону та установку для обприскування. Витратили на це трохи більше 60 тисяч гривень. Себто придбали обладнання, яке конче потрібно не стільки для навчання, скільки для роботи на полях ліцею.
Як зробити профтехосвіту в регіоні популярною серед молоді? В. Головко запропонував реформувати ПТУ за принципом опорних шкіл. Тобто на базі кількох найпотужніших профтехучилищ створити опорні заклади, а решту перевести в статус їхніх філій. На думку керманича регіону, це дозволить поліпшити їхнє фінансування, що відкриє шлях до осучаснення навчального процесу.
«Сьогодні обговорили розвиток професійно-технічної освіти. Шукали систему впровадження і модернізації наших закладів, що вкрай потрібно для забезпечення належної освіти. Виходимо на підсумкове рішення на осінь цього року, коли запропонуємо систему опорних закладів із присутністю філій.
Зустрінемось із роботодавцями, промисловцями та аграріями, щоб знайти варіанти підвищення статусу цих навчальних закладів і вдосконалення системи, яка не дозволяє нам забезпечити робітничими професіями нашу промисловість та підприємства...» — підсумував результати обговорення очільник Полтавської ОДА.
В. Головко також запропонував розібратися з тим, чому випускники ПТУ виїжджають за кордон, а не працевлаштовуються на підприємствах області. Почувши цю тезу, дехто з учасників обговорення опустив очі додолу. Адже відповідь лежить на поверхні: коли наші роботодавці платитимуть робітникам стільки, скільки українцям платять за кордоном, тоді відтоку кадрів не буде...

У Міносвіти проблеми знають і ситуацію виправлятимуть?
Станом профтехосвіти в Україні занепокоєні і в Міністерстві освіти і науки, де також констатують непривабливість професійної освіти серед молоді. Про це говорила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на Форумі місцевого розвитку, який скликали 23 червня 2018 року в Трускавці. Зокрема, виступаючи при обговоренні теми «Якісна професійна освіта як запорука успіху регіонального розвитку», вона зазначила таке:
«Професійна освіта в Україні сьогодні не престижна — лише 20% випускників шкіл в Україні продовжують навчання в закладах професійної освіти проти 40% в європейських країнах, працює на обладнанні, зношеному на 60–100%, і має неефективну мережу.
Усі ці речі показують нам, що настав час відірватися від радянських практик і почати просувати механізми, що працюють у професійній освіті в найуспішніших освітніх системах світу».
Учасникам Форуму повідомили, що МОН уже затвердило проект Концепції реформування професійної освіти, займається розробкою Закону «Про професійну освіту» та готує спільний інфраструктурний проект з Європейським Союзом, держава інвестує в модернізацію професійної освіти.
Усе це — основа реформи профосвіти, але її наріжним каменем є впровадження дуальної форми навчання, широкого державно-приватного партнерства.
«Заохочення розвитку цього державно-приватного партнерства — наша мета, і ми активно шукали шляхи, яким же може бути це заохочення. Однак, коли я була в Німеччині, дізналася, що там роботодавці жодного заохочення за участь у навчанні дітей не мають — ні податкових пільг, навіть із зарплати учням сплачуються повноцінні податки. Єдине — держава оплачує фахівців, які працюють із дітьми, зокрема на виробництві, що логічно.
Але це яскраве свідчення того, наскільки в сучасному світі роботодавці усвідомлюють важливість розвитку людського капіталу. Й це більш ніж раціональне рішення, бо лише так для них є можливість підготувати працівників, яких не потрібно буде перенавчати», — сказала Лілія Гриневич.
У профтехучилищах Полтавщини, які все ще перебувають у ролі пасинків у системі освіти, сподіваються на докорінне виправлення ситуації і плекають надію на те, що їхні випускники пишатимуться своїм закладом, де їх навчили найзатребуванішим професіям, які гарантують їм пристойну зарплату. Причому в себе вдома, а не за кордоном...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».