Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Жовтень 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 22 Листопад 2019 13:28

Чи варто очікувати економічного прориву?

Rate this item
(0 votes)

Експерти Європейського банку реконструкції і розвитку прогнозують, що українська економіка цьогоріч зросте на 3,3%, наступного року — на 3,5%. Вони вважають, що наша економіка залишається стійкою до політичних чинників, але темпи її зростання все ще скромні.

При цьому в ЄБРР наголошують на важливості для макроекономічної стабільності України укладення нової угоди про співпрацю з МВФ.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в нашій країні у найближчому майбутньому відбудеться економічний прорив. Про це свідчать ключові показники.
Зокрема, у другому кварталі реальний ВВП зріс на 4,6%, Україна піднялася на 7 позицій у рейтингу Doing Business (глобальному дослідженні країн світу за показниками створення ними сприятливих умов для ведення бізнесу), посівши 64-е місце.

Найбільший прорив зафіксовано за позицією захисту прав міноритарних акціонерів (+27 пунктів) та отримання дозволів на будівництво (+10 пунктів). Позитивні зрушення відбулися за індексами підключення до електромереж, міжнародної торгівлі, реєстрації майна, доступу до кредитів.
Міжнародні рейтингові агентства підвищили кредитний рейтинг України й змінили прогноз на стабільний і позитивний. За консервативним сценарієм Мінекономіки наступного року вітчизняний ВВП зросте на 3,7%, за оптимістичним — на 4,8%.
Експерти стверджують, що економіка може розвиватися завдяки структурним реформам, про які заявляли Президент, уряд, парламентарі. За оцінками аналітиків, більше 100 млрд грн бюджет втрачає на митниці, де процвітає корупція. Тож ця служба потребує кардинальних реформ.
Новий очільник Державної митної служби Максим Нефьодов заявив, що кількість митниць треба скоротити з нинішніх 26 до 5–6. Він також планує запровадити на митниці електронізацію; провести кадрову та інфраструктурну реформи; пропонує оновити Митний кодекс, внісши якісні зміни; пріоритет віддавати інтеграції з європейськими митницями.
Нині на прикордонних митницях установлюються сканери. Вони почали використовуватися ще у 2005-му, але їх постійно виводили з ладу, тож доводилося працювати в ручному режимі. Незабаром буде запущено електронний сервіс для скарг, зараз велика кількість скарг на роботу митної служби надходить до соціальних мереж.
Крім цього, на митниці планується запровадити автоматизоване визначення й перевірку вартості вживаних автомобілів, аби покупці перед придбанням авто могли уточнити вартість розмитнення. Цей сервіс має запрацювати до кінця поточного року.
У нинішньому вересні платежі на митниці зросли на 106 млн дол. порівняно з торішнім вереснем.
Експерти наголошують, що важливо створити умови для прозорої роботи митників і ввести відповідальність за їхні неправомірні дії й бездіяльність. Раніше, коли митна й податкова служба були об’єднані, основними завданнями митниці були обрахування й сплата податків, але митний орган повинен контролювати проходження й оформлення товарів.

Очікування інвесторів
Інвестори очікують справжньої судової реформи, коли суди захищатимуть права власності; дієвої реформи правоохоронної системи; позитивних змін бізнес-клімату.
Вони позитивно оцінюють рішення НБУ щодо зниження облікової ставки до 15,5%. Облікова ставка НБУ — це відсоток, під який Нацбанк видає кредити комерційним банкам. Підвищення ставки означає, що НБУ намагається стримати інфляцію, зменшуючи грошовий обіг.
Комерційним банкам невигідно брати кредити у НБУ під високі проценти, через це в обіг надходить менша кількість грошей, тож зменшується рівень інфляції.
Зменшення облікової ставки НБУ є позитивним сигналом для інвесторів, який означає, що банківські кредити поступово дешевшатимуть і економічний розвиток активізується. За прогнозами НБУ, наприкінці наступного року облікова ставка може зменшитися до 10%, а у 2021 році — до 8%.
Нацбанк також очікує, що до кінця нинішнього року інфляція знизиться до 6,3%, наступного року — до 5%. Тож Україна почне жити у низькоінфляційному середовищі, яке позитивно впливає на настрої інвесторів.
 Бізнесменів завжди лякала девальвація й висока інфляція, коли складно щось прогнозувати. Низька інфляція дає можливість інвесторам планувати свою діяльність на більш тривалий термін — три-сім років.
У НБУ вважають, що рушієм зростання економіки залишатиметься внутрішній попит, приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств, зарплат, пенсійних виплат.
Стримуючим фактором для економічного зростання буде слабка економічна активність у світі, а також скорочення з 2020 року обсягів транзиту природного газу до Європи через Україну внаслідок будівництва обхідних газогонів.
НБУ очікує виваженої фіскальної політики, яка сприятиме успішному погашенню значних обсягів держборгу. За таких умов можливості нарощування дефіциту бюджету будуть обмеженими, зростання одного з видів видатків має бути компенсоване скороченням інших.
Але поки, за різними оцінками, від 35% до 50% вітчизняної економіки перебуває у тіні і від неї не надходять податки до держбюджету. Левова частка тіньової економіки обслуговується з допомогою ФОПів, їх часто використовують великі компанії й середній бізнес для оптимізації оподаткування.
Тож варто наводити порядок у цій царині — бізнес має працювати за єдиними правилами, без використання законодавчих лазівок, стверджують експерти й урядовці.
У свою чергу, Глава держави запевняє, що влада не збирається повертати проблемні банки, в тому числі «Приватбанк», колишнім власникам. Фахівці банківської справи зазначають, що націоналізація «Приватбанку» відбулася відповідно до українського законодавства, яке не передбачає механізму повернення націоналізованих активів, зокрема банків, колишнім власникам.
У світі немає прикладів, коли націоналізовані банки повертали колишнім власникам. Є приклади, коли через деякий час націоналізовані банки продавали іншим приватним інвесторам.
У ЄБРР заявляють, що очікують активізації розслідування справ щодо виведення з «Приватбанку» 5,5 млрд дол. екс-власниками. У ЄБРР вітають заяву Офісу Президента про те, що «Приватбанк» не може бути повернутий     колишнім власникам. Менеджмент «Приватбанку» ініціював низку позовів у Британії й Україні, аби повернути виведені активи.
Нещодавно у Лондоні було ухвалене важливе рішення, яке підтверджує, що справа «Приватбанку» підпадає під британську юрисдикцію. В Україні є справи щодо виведених активів, які перебувають у різних інституціях, є надія, що вони зроблять усе необхідне для прогресу справ в Україні.
НАБУ, Генпрокуратура, СБУ не є судами, на них уряд не може чинити тиск. Тому в ЄБРР очікують активізації роботи з розслідування справ щодо виведення з «Приватбанку» 5,5 млрд дол. Така активізація позитивно сприйматиметься й МВФ.

Рекорди
Додають оптимізму прогнозам зростання економіки й сподівання щодо можливого рекордного врожаю зернових. Агроексперти очікують 70 млн т збіжжя і пов’язують свої сподівання зі сприятливими погодними умовами.
Цьогорічна кукурудза випереджає своєю врожайністю і якістю торішні показники. Врожайність соняшника і сої на рівні минулого року, причому зібрано ще не все збіжжя.
Умови для збиральної кампанії були сприятливими, бо не було дощів, а жовтень видався теплим. Але при цьому погодні умови для сівби озимих по Україні були нерівними.
Цьогоріч в Україні не було масштабних посух. Однак у Черкаській області та прилеглих районах сусідніх областей був великий дефіцит опадів. Тож посівна кампанія у Черкаській області була під загрозою.
У нинішньому році середньорічна температура на 2-3 градуси перевищувала норму. При цьому тренд на підвищення температури, за оцінками експертів, зберігатиметься. У найближчі десять років найжорсткіші умови очікуються для ранніх ярових (ячменю, вівса), які сіються навесні.
Через підвищення температури влітку вегетаційний період скорочується і зменшується врожайність. Водночас підвищення температури сприятливо позначається на вирощуванні кукурудзи й соняшника в північних і західних областях України.
Ще 30 років тому соняшник у тих областях не визрівав, кукурудза теж не скрізь визрівала. Не вистачало тепла в Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській областях. Зараз там отримують високі врожаї, тому що тепла достатньо, а вологість там набагато вища, ніж на сході.
Цьогоріч на державні програми фінансової підтримки фермерських господарств було виділено 800 млн грн, з яких перераховано отримувачам трохи більше 152 млн грн за 8 напрямками.
Так, за напрямком часткової компенсації вартості закупівлі насіння вітчизняного виробництва у фізосіб-підприємців та юросіб, які виробляють чи реалізують насіння фермерам, перераховано майже 12 млн грн із виділених 80 млн грн (торік — 6,4 млн грн).
На часткову компенсацію вартості придбання української сільгосптехніки й обладнання перераховано 71 млн 400 тис. грн із 250 млн, торік — 108 млн. На часткову компенсацію витрат, пов’язаних із наданням дорадчих послуг, — 177,5 тис. грн із 5 млн, торік — 2,5 тис. грн.
Крім цього, на бюджетну субсидію новоствореним фермерським господарствам спрямовано 7,5 млн грн із виділених 89,9 млн. На здешевлення кредитів фермерам видано 31 млн із 85 млн грн.
Єдиним напрямком держпідтримки, який було виконано на 100%, стало погашення кредиторської заборгованості — майже 218 тис. грн, торік — 0. Не використано й 50 млн грн, які були виділені на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, тоді як торік на це було спрямовано 8,5 млн грн.

Бюджет
У бюджеті-2020 акцент зроблено не на програмах держпідтримки аграріїв, а на компенсації фермерам відсотків при купівлі землі — на це буде спрямовано 4,4 млрд грн. Верховна Рада 14 листопада ухвалила кошторис на наступний рік.
З документа випливає, що підвищення податків не буде, українців очікує незначне підвищення соціальних стандартів. А на будівництво доріг витратять рекордну суму — 73 млрд грн.
Наповнювати держбюджет планують за рахунок приватизації, зовнішніх і внутрішніх інвестицій, боротьби з корупцією й тіньовою зайнятістю. Також планується легалізація грального бізнесу й зменшення видатків на обслуговування держапарату.
Основна стаття видатків кошторису-2020 — обслуговування держборгу. Кожна третя гривня спрямовуватиметься на погашення боргу, лише на сплату відсотків за боргами у бюджеті закладено 141,5 млрд грн. Водночас уряд не закладає у дохідну частину держбюджету доходи від продажу землі. Адже доходами можуть бути лише ті ресурси, які надходять регулярно, а не одноразово.
Від приватизації планується отримати 12 млрд грн. Загальні видатки бюджету — 1 трлн 195 млрд грн, дефіцит бюджету — 2,09% ВВП. Міністр фінансів Оксана Маркарова зазначила, що уряд підтримує зв’язок із МВФ і продовжує обговорювати трирічну програму співпраці з Фондом, у тому числі погоджувалися показники бюджету-2020.

Ризики
Експерти зазначають, що у держбюджеті завищено показники доходів і видатків. Це ризиковано. Якщо виникнуть проблеми, їх доведеться вирішувати за рахунок нарощування боргів.
МВФ і більшість аналітиків прогнозують нову хвилю глобальної кризи. Якщо вона почнеться, то закриються зовнішні ринки запозичень, і нашому уряду складно буде покривати дефіцит бюджету. До того ж нерезиденти, які зараз активно скуповують облігації внутрішньої держпозики, почнуть їх продавати, тоді посилиться тиск на гривню.
Експерти вважають, що не варто компенсувати з бюджету фермерам відсотки на купівлю землі. Доцільніше продавати їм землі з державного запасу (їх 10,5 млн га) у розстрочку на 30 років під 2–3% річних. До того ж фермерам треба допомагати у будівництві сховищ, адже зібраний урожай їм ніде зберігати, і вони змушені продавати збіжжя задешево.
Нині збільшується кількість об’єднаних територіальних громад, а коштів на їх підтримку у новому бюджеті заплановано стільки ж, як у торішньому, тож ОТГ буде складно розвиватися.
Добре, що парламентарі ухвалили чимало важливих для країни законів, зокрема «Про концесію», «Про приватизацію», «Про вирівнювання правил на митниці», «Про створення уповноважених економічних операторів», «Про спільний режим транзиту». Але вони сприятимуть економічному зростанню не в наступному році, а через кілька років.
Україна може втратити доходи від транзиту газу, тож доходи держбюджету зменшаться на 3 млрд. Навряд чи надійдуть до держбюджету і заплановані гроші від приватизації державних підприємств.
Складно залучити інвесторів до великої приватизації в Україні, коли вони чують про створення владою проблем для «Криворіжсталі» й «Укртелекому», які були найбільшими об’єктами приватизації за всю історію незалежної України.
Інвестори побоюються, що, придбавши держоб’єкт у нашій країні, через 4–5 років матимуть аналогічні проблеми, і їхня власність не буде захищеною від владних чи рейдерських посягань.
Уряд планує отримати від легалізації видобутку бурштину 500 млн грн і 3 млрд грн — від легалізації грального бізнесу. Але ще не розроблено механізми такої легалізації.
Деякі аналітики наголошують, що бюджет-2020 не є бюджетом прискорення зростання економіки, це — бюджет статус-кво. Це — бюджет держави, яка не має власної економічної, монетарної, структурної політики, а цілком залежить від умов зовнішньої торгівлі. Якщо вони будуть сприятливими, то економіка зростатиме швидше, несприятливими — загальмується.
Аналітики радять розробити реальну економічну програму, яка б базувалася не на побажаннях (зростання на рівні 40% за п’ять років), а на сучасній економічній доктрині. А потім уряд має вирахувати, скільки грошей необхідно для її реалізації, на цій базі треба вносити зміни до Податкового кодексу.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».