Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Липень 06, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Жовтень 2019 11:36

Курс на покращення добробуту?

Rate this item
(0 votes)

Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s підвищило довгостроковий суверенний рейтинг України в іноземній і національній валюті. Як наголошують його експерти, це рішення пов’язане з покращенням у країні макроекономічного управління, накопиченням валютних резервів, прискоренням економічного зростання й скороченням бюджетного дефіциту.

Новий уряд, схоже, прихильний справі збереження макроекономічної стабільності, лібералізації економіки й підписання нової програми співпраці з МВФ, підкреслюють аналітики Standard&Poor’s. Тож прогноз суверенного рейтингу стабільний.

Агентство Fitch також підвищило довгострокові рейтинги України в іноземній і національній валюті з рівня «В-» до «В». Його експерти зазначають, що Україна змогла своєчасно отримати зовнішнє фінансування, впоратися з фіскальними проблемами, поліпшила макроекономічну стабільність і знизила заборгованість.
Аналітики Fitch очікують подальшого підвищення кредитоспроможності України завдяки безперервній макроекономічній політиці, прихильності нового уряду структурним реформам і взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями.
Висока ймовірність продовження співпраці України з МВФ полегшить доступ до офіційного й ринкового фінансування задля погашення суттєвих виплат суверенного боргу в 2020–2021 роках і послужить якорем для реформ, які зможуть активізувати зростання економіки.
Розважливе управління бюджетом, стабільне зростання економіки, зменшення кредитних ставок і помірний тиск на обмінний курс сприятимуть скороченню держборгу, наголошують експерти Fitch.
Вони очікують, що держборг України зменшиться до 47,9% ВВП (55,8% з урахуванням гарантованого боргу) до кінця 2019-го, скоротившись майже на 20% із піку 69,2% (80,9% з урахуванням держгарантій) у 2016-му й досягне 44,4% до 2021 року.
Експерти агентства зазначають, що динаміка держборгу значною мірою піддається валютному ризику, оскільки 67% зобов’язань номіновані в інвалюті. Але активна діяльність нерезидентів на місцевому ринку держоблігацій допоможе збільшити частку боргу в нацвалюті й продовжити терміни його погашення.
Довгоочікуване підвищення кредитного рейтингу України стало можливим завдяки макроекономічній стабільності, скороченню держборгу й ризиків, зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова. Це означає, що довіра до України зростає, а ризики, пов’язані з кредитоспроможністю, зменшуються. І, найголовніше, що вартість запозичень падатиме.
Аналітики Інвестиційного банку Morgan Stanley очікують, що до кінця поточного року курс гривні знизиться до 26,5 грн за долар. Оскільки перспектива запровадження земельної реформи стає більш визначеною, аналітики підвищили прогноз зростання економіки України та курс гривні.
Так, очікується підняття ВВП на 3,2% у 2020-му з подальшим прискоренням до 3,6% у 2021-му, курс гривні у кінці наступного року сягатиме 27,5 грн за долар. Аналітики Банку сподіваються, що перший транш від МВФ у рамках нової програми співпраці України з Фондом Україна отримає до кінця цього року після ухвалення нового бюджету-2020.
Українська влада не випадає з графіка переговорів із МВФ, заявила Оксана Маркарова. За її словами, переговори мають свою динаміку, тривають дискусії й обговорення проектів важливих документів. Планується візит української делегації на річні збори МВФ.
У НБУ прогнозують, що підписання нової програми співпраці України з МВФ відбудеться до кінця 2019 року. Як зазначила заступник голови НБУ Катерина Рожкова, програма може бути трирічною.

Кошторис
Міжнародні експерти позитивно оцінюють той факт, що уряд вчасно, виконуючи конституційні зобов’язання і вимоги Бюджетного кодексу, вніс до Верховної Ради проект бюджету на 2020 рік.
Представляючи документ у парламенті, міністр фінансів Оксана Маркарова наголосила, що Україна переживає новий політичний цикл. На демократичних виборах було обрано Президента країни, новий парламент, сформовано новий уряд. Упродовж короткого періоду роботи, з 29 серпня, фахівці Мінфіну докладали максимум зусиль, або представити Верховній Раді максимально якісний кошторис, який забезпечить ефективне витрачання коштів платників податків і дозволить не тільки забезпечити подальше економічне зростання, а й максимально його прискорити.
Державний бюджет — не декларація про наміри, не обіцянки, не набір побажань, а головний фінансовий документ країни. Він базується на макроекономічних прогнозах, чітких розрахунках доходів і видатків.
Проект бюджету, нагадала міністр, базується на макроекономічному прогнозі, ухваленому у травні 2019-го. Перегляд цього прогнозу, як дозволяє Бюджетний кодекс, дозволить внести до кошторису суттєві поправки між першим і другим читаннями.
Бюджет засновано на реальному зростанні ВВП у 3,3% і тих макроекономічних показниках і соціальних стандартах, які затвердив попередній Кабмін у травні. Нині ж закладається амбітна мета — зростання економіки на 5–7% щорічно впродовж п’яти років.
Ця мета досяжна, наголошує Оксана Маркарова, це — найправильніший спосіб боротися з бідністю. Але задля цього необхідна активна співпраця уряду й парламенту, ухвалення важливих для розвитку економіки законів.
Легко критикувати бюджет за те, що зарплати замалі, соціальні стандарти зростають не так швидко, як хотілося б. Але замість критики, підкреслює міністр, треба діяти — знищувати корупцію на державних підприємствах, прискорювати приватизацію, запускати концесію, щоб інвестори приходили в Україну, боротися з порушеннями митних правил, розбудовувати прозору, вільну від корупції Державну митницю, підтягувати багато сфер економічної діяльності до євростандартів.
За словами міністра, бюджет-2020 є збалансованим, реалістичним, передбачає фінансування всіх пріоритетних видатків. Доходи бюджету сягають 1 трлн 79 млрд грн, витрати — майже на 100 млрд грн більші. Дефіцит бюджету, за прогнозами уряду, становитиме трохи більше 2% ВВП.
Уперше за тривалий час уряд не задекларував у проекті бюджету змін до Податкового кодексу. Всі доходи, враховані в цьому кошторисі, базуються на нинішніх податкових ставках.
До того ж змінено порядок перерозподілу податків — зменшено обсяг коштів, які держава забирала у підприємців, аби профінансувати свої видатки. Натомість у кошторисі передбачено зростання видатків на всі бюджетні сфери.
Закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину сприятимуть отриманню додаткових коштів, які можна буде виділити на охорону здоров’я, освіту, соціальну сферу.
У фокусі серед видатків — національна безпека й оборона, на їх фінансування у бюджеті закладено 245 млрд грн, тобто 5,4% ВВП, додаткові 28 млрд грн будуть розподілені Радою нацбезпеки між 15 розпорядниками коштів до другого читання кошторису.
На освіту заплановано виділити 136,4 млрд грн (на освітні субвенції, фінансування нової школи, заклади вищої освіти, інклюзивну освіту). Вперше у держбюджеті передбачено 300 млн грн на розвиток фонду вищої освіти, тобто на розвиток науки.
Більше грошей передбачено на фінансування охорони здоров’я (108 млрд грн) — плюс 9,8 млрд грн. Вони, зокрема, підуть на підтримку закладів первинної медицини, зменшення вартості ліків, екстрену медицину, старт вторинної медицини.
На розвиток культури й інформаційної діяльності заплановано видатки 8,6 млрд грн. Розвиток кінематографа мають підтримати бюджетні 1,3 млрд, а розвиток книговидавництва та музеїв — 1,4 млрд грн. На забезпечення діяльності суспільного мовника у бюджеті закладено повноцінне фінансування, як того вимагає закон, — 2 млрд грн.
Особливий акцент у проекті держбюджету — фінансування дорожньої інфраструктури: цьогоріч уперше 100% акцизу на пальне перераховується до Дорожнього фонду. На будівництво й ремонт доріг у проекті виділяється 74,4 млрд грн, це на 19,3 млрд більше, ніж у бюджеті 2019-го.
Якщо ефективно працюватиме податкова служба, митниця, більше збиратиметься акцизу, автоматично ця сума буде збільшена, і на дороги буде виділено більше грошей.

Нюанси
Третина бюджету піде на виплату й обслуговування внутрішнього і зовнішнього держборгів. Після реструктуризації боргу у 2015-му кілька років країна нічого не платила кредиторам. На жаль, ситуація змінилась і знову треба гасити борги.
Уряд очікує, що на кінець 2020-го держборг становитиме 46,7% ВВП. Це зробить економіку стійкішою, більше грошей можна буде виділяти на розвиток країни.
У кошторисі записано, що Державний фонд регіонального розвитку сягатиме 9,5 млрд грн, тобто 1% ВВП, як того вимагає Бюджетний кодекс. Приорітети, які держава хоче забезпечити на регіональному рівні, будуть повністю забезпечені.
Уряд вирішив виділити 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів аграріям, аби ті змогли купити землю після відкриття ринку землі. Державні програми підтримки АПК виявилися неефективними, в кінці року майже половина виділених на них грошей поверталася до бюджету чи перерозподілялася на інші програми.
Тож варто робити інші акценти — давати гроші на покриття кредитних ставок. Під час земельної реформи необхідно захистити власників земельних паїв і малих фермерів, які хочуть купити землю, наголошує Оксана Маркарова.
Їм треба видавати довгострокові дешеві кредити, дотувати кредитні ставки, створити спеціальний фонд, до якого вноситимуть кошти, в тому числі й міжнародні партнери, аби гарантувати частину кредиту, щоби банки охочіше видавали позики, вимагали менше документів від людей, які захочуть купити землю й працювати на ній.
Оксана Маркарова також упевнена, що треба підтримувати шахтарів, а не державні шахти. У 2015-му діяла програма, яка передбачала реструктуризацію й покриття збитків вугільних шахт. Собівартість продукції на багатьох шахтах значно вища, аніж ціни, за якими вони продають вугілля.
Тож треба визначити, які шахти можуть бути прибутковими, і до них необхідно залучати інвестиції, і шахти, які ніколи не стануть прибутковими, а не підтримувати збитковий бізнес.
Необхідно провести серйозну дискусію і щодо ефективного використання коштів місцевих бюджетів. Нині на єдиному казначейському рахунку значиться 72,4 млрд грошей, закумульованих місцевими бюджетами, 7,7 млрд лежать на депозитах, із 314 млрд капітальних видатків місцева влада використала лише 34,8 млрд й очікує нових вливань із Державного фонду регіонального розвитку.
Українська децентралізація проводиться з 2015 року, вона багато в чому подібна до польської моделі. У Польщі процес децентралізації тривав десять років, і кожного року поляки ретельно оцінювали її результати й промахи, у тому числі й у місцевих бюджетах.
Міністр наголосила, що представлено не фінальний варіант бюджету, після дискусій у парламенті він може бути змінений на краще. Законопроект про відкриття ринку землі, старт концесії, прозора приватизація, наведення ладу на митниці, полегшення податкового адміністрування сприятимуть зростанню ВВП й підвищенню добробуту українців.

Критика
Комітет Верховної Ради з питань бюджету розкритикував законопроект: мовляв, уряд вніс його з порушеннями. Зокрема, напередодні Кабмін мав затвердити трирічну Бюджетну декларацію, яка мала визначати засади бюджетної політики на наступні три роки і стати основою для складання кошторису на 2020 рік.
Дотримання конституційних строків із подання документа до Верховної Ради не дало можливості уряду ретельно опрацювати показники бюджету й урахувати у проекті завдання нової програми Кабміну.
Про це заявив глава уряду Олексій Гончарук і окреслив наміри суттєво доопрацювати документ до другого читання, врахувати уточнені макроекономічні прогнози й Програму діяльності Кабміну, бюджетні висновки Верховної Ради, які мають бути схвалені за результатами розгляду законопроекту у першому читанні.
При цьому уряд має ухвалити системно пов’язаний із проектом бюджету законопроект зі змін до Бюджетного кодексу, у якому уточнюється розподіл видатків і повноважень між державним і місцевими бюджетами. Такий законопроект необхідний для збалансованості бюджетних показників й узгодження правових норм.
Профільний Комітет звернув увагу на проблемні питання, які потребують обговорення при доопрацюванні законопроекту. Зокрема, щодо підвищення прожиткового мінімуму, обов’язковості розподілу видатків на нацбезпеку й оборону, а також державних капітальних вкладень на реалізацію державних інвестпрограм; опрацювання можливостей збільшення фінресурсів на розвиток регіонів.
Члени профільного Комітету вважають, що необхідно провести серйозну дискусію про обсяги й напрямки бюджетної підтримки АПК з огляду на зростання його ролі в економіці, у формуванні ВВП й експортному потенціалі.
Згідно зі спеціальними регламентними нормами Комітет з питань бюджету має розглянути пропозиції нардепів і парламентських комітетів та підготувати висновки й пропозиції. При цьому надані пропозиції мають бути збалансованими, тобто, збільшуючи витрати або зменшуючи надходження до бюджету, слід визначити джерела їх покриття.
Бюджет — це фінансовий документ, бюджет-2020 має бути реалістичним, наголошує Оксана Маркарова. Дефіцит, коли витрат більше, аніж зароблених коштів, закінчується зменшенням якихось бюджетних видатків. Суттєве збільшення зарплат упродовж року може загнати країну в чергову кризу. Стійкий розвиток економіки дозволить збільшувати видатки на освіту, медицину, підвищення пенсій.
Верховна Рада має ухвалювати законопроекти, спрямовані на розвиток економіки. І це дасть можливість додати наступного року до ВВП не 3,3%, а 5, а то й більше відсотків.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».