Темпи зростання китайської економіки уповільнилися до найнижчого рівня від 1992 року, зменшується позитивне сальдо торговельного балансу. Хоча є оцінки, згідно з якими тамтешня економічна ситуація покращиться через три роки.
А поки економісти передбачають обвал промисловості Китаю у 2020 році. І зазначають, що торговельні війни із США найбільше вдарять по експортерах і технологічних компаніях Китаю. Зокрема, у липні промислове виробництво цієї країни зросло лише на 5%, це — найменший показник із 2002 року.
Чи не найбільше постраждав автопром, обсяги його виробництва скоротилися на 4,5%. Суттєвий обвал був зафіксований у випуску комерційних авто — його обсяги поменшали на 11,5%.
Зростання промисловості у Китаї сповільнюється, навіть незважаючи на його масштабне стимулювання у вигляді інфраструктурного будівництва, на яке виділено з держбюджету 4,5 трлн юанів. Слабшає й споживчий попит усупереч зменшенню ПДВ.
Експерти нагадують, що навесні 2008-го масштабної фінансово-економічної кризи ніхто не очікував. Хоча на ринках була певна турбулентність, а у аналітиків — певні побоювання щодо економічного спаду.
Нині ситуація кардинально змінилася, діє інша світова фінансова система, відбулося посилення фінансових центрів у Східній Азії, в Індії, Шанхаї. Нью-Йоркська фондова біржа своєю діяльністю вже не охоплює весь світ.
Зараз ознакою кризи є падіння вартості нафти й здорожчання золота. Це означає, що інвестори не бачать у середньостроковій перспективі можливостей зберігати свої капітали у фінансових інструментах. Тож вони вкладають їх у золото, яке ніколи не падає у ціні.
Ймовірно, криза може посилитися через те, що США не зможе нав’язати Китаю свої умови у торговельних відносинах. Якщо буде скоригована економіка Піднебесної, це перш за все вдарить по державах «ядра», зазначають аналітики. Тобто по країнах, які виробляють високотехнологічні товари, є ринками збуту, які розміщують аутсорсінг у Китаї.
Амбітні плани
Поки ж міжнародні експерти з подивом зазначають, що українська економіка у другому кварталі прискорила своє зростання. І це незважаючи на торговельні суперечки між США та Китаєм і сповільнення світової економіки.
Раніше аналітики Світового банку стверджували, що без прискорення темпів економічного зростання Україні знадобиться півстоліття, аби наздогнати за економічними показниками сусідню Польщу. Втім, озвучений під час офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до Туреччини план реформ почав вселяти оптимізм в інвесторів.
На бізнес-форумі у Стамбулі очільник України заявив, що нова владна команда обов’язково скористається шансом змінити країну. Протягом найближчих п’яти років Україна кардинально зміниться, а вітчизняна економіка щороку зростатиме на 5–7%.
За цей час в інфраструктуру буде інвестовано щонайменше 20 млрд дол., аби привести до ладу 24 тис. км доріг. Кількість аеропортів, які реально працюватимуть, збільшиться до 15, буде забезпечено розвиток п’яти морських портів, щоб істотно наростити їхні потужності, потроїться потужність військово-промислового комплексу.
Глава держави пообіцяв цьогоріч провести земельну реформу. Це дозволить наступного року створити ринок на 40 млн гектарів землі, що є однією з найкращих у світі за своєю якістю.
У результаті великої приватизації ефективні інвестори зможуть придбати сотні цікавих об’єктів. Будуть створені нормальні конкурентні правила роботи на енергетичних ринках. А також спрощені правила ведення бізнесу, прибрані обмеження у сферах трудових відносин та руху капіталу.
Очільник держави нагадав, що Україна є сильною країною в ІТ-сфері, та повідомив про плани запровадження технології телекомунікаційних стандартів 5G. Це — перспектива кількох років, але підготовка вже розпочалася.
Зміни стосуватимуться й туристичного сектора Чорного моря, який нова команда розвиватиме, зокрема, й за допомогою узаконення роботи казино у 5-зіркових готелях. Будуть легалізовані азартні ігри, що стимулюватиме розвиток туристичного кластера біля Чорного моря.
Нова команда працюватиме й над подоланням старих проблем — контрабанди, корупції, пострадянських обмежень.
Неочікуване зростання
Останні три роки вітчизняна економіка, хоч і скромними темпами, але зростала, була стабільною. У 2016-му ВВП повагомішав на 2,3%, позаторік — на 2,5%, торік — на 3,3%. У другому кварталі цього року маємо небачене зростання ВВП — плюс 4,6%.
Цього, звичайно, замало, аби почати наздоганяти світових лідерів чи хоча б сусідню Польщу, ВВП якої росте вже 25 років. Але важливо знати, чому так стрімко піднялася наша економіка, незважаючи на уповільнення економічного зростання у країнах ЄС, і чи довго триватиме наше зростання.
Експерти Інституту соціально-економічної трансформації зазначають, що зростанню ВВП на 4,6% посприяла роздрібна торгівля. Причому її активізували президентські й парламентські вибори, перед якими були підвищені пенсії й зарплати. Тож у людей з’явилися додаткові гроші, з якими вони пішли до магазинів і ринків.
Другим стимулятором економіки стало будівництво, адже зараз запускається багато інфраструктурних об’єктів, будуються й ремонтуються дороги у столиці й інших містах.
Та поки економічне зростання є тимчасовим. Фактори, які на нього вплинули, не є стабільними, це разова доза адреналіну, що підштовхнула економіку до зростання у 4,6%.
Аби ситуація кардинально змінилася й економіка зростала не на 2–3%, а на 5–7%, необхідні структурні зміни. За обережними прогнозами Мінекономіки, цьогоріч наш ВВП має повагомішати на 2,5%, за більш оптимістичними — на 2,9% чи на 3%.
Завдяки залученню інвестицій економіка може зрости на 5–7%. Але інвестори охоче приходять у країни, у яких державні інститути, судова система ефективно захищає права власності, де влада розумно регулює ведення бізнесу.
Зараз іноземні інвестори активно купують українські облігації внутрішньої держпозики. Це свідчить про їхній інтерес до нашої економіки, вважають експерти. Вітчизняна економіка стабільна, темпи її зростання більші за європейські. Це — позитив.
Якщо Україна й надалі зростатиме такими темпами й створюватиме комфортні умови для інвесторів, то ті вважатимуть наші ринки перспективними й вкладатимуть у них гроші.
Економісти зауважують, що значні резерви є й у внутрішніх інвесторів: наші громадяни мають гроші, однак вони не поспішають вкладати їх у розвиток своєї країни. Проблема в тому, що українці не довіряють банківській системі, до того ж у нас не розвинутий фондовий ринок, на якому можна було б купити акції вітчизняних підприємств.
Тож необхідно повертати довіру людей, які мають капітал, до держінститутів, банківської системи, влади, аби вони вкладали гроші у вітчизняну економіку. Певні підприємницькі ризики завжди є, та якщо не забезпечити надійного інституційного захисту, внутрішні інвестори не вкладатимуть гроші в українську економіку.
Ринок землі треба відкривати, але правильно, поступово, зазначають експерти. Через його відсутність земля в Україні недооцінена. Тож можуть виникати спекулятивні схеми — на початку відкриття ринку спритники купуватимуть землю за безцінь, а через кілька років, коли економіка покаже стале зростання, продаватимуть її набагато дорожче.
Аграрна галузь і зараз є привабливою, активно нарощує темпи розвитку. З відкриттям ринку вартість землі може зрости в 6–7 разів. Тож необхідно чітко визначити, хто буде кінцевим бенефіціаром землі, яким має бути оптимальний розмір земельної ділянки, щоб вистачило для ефективного господарювання.
Варто запропонувати фермерам, які зараз обробляють землю, дешеві кредити на тривалий період, аби вони створювали конкуренцію з іноземцями. Це сприятиме підвищенню капіталізації землі, її вартість зросте, тож можна буде отримати банківську позику під заставу земельної ділянки.
Де-факто в Україні процвітає гральний бізнес під вивіскою різноманітних, у тому числі національних, лотерей, який платить мінімальні податки, або ж підпільний, який податків зовсім не платить.
Глава держави запропонував легалізувати казино у 5-зіркових готелях, та експерти вважають, що цього недостатньо. Необхідно врегулювати діяльність грального бізнесу в Інтернеті. Гральний бізнес має оподатковуватись і наповнювати держбюджет.
Необхідно закрити ті гральні структури, які не діятимуть у межах чинного законодавства, систематизувати гральний ринок, зменшити його тіньові потоки. І тоді щороку держбюджет додатково зможе отримувати від 2 до 8 млрд грн.
Фактори зростання
Фахівці Інституту економіки та прогнозування погоджуються з тим, що саме будівництво суттєво підштовхнуло економіку до зростання, торік його обсяги збільшилися на 8%, а у першому півріччі цього року — на 21%. Такої ж думки дотримуються й у НБУ.
А ось промислове виробництво зростає набагато повільнішими темпами — плюс 0,5%, хоча саме воно приносить найбільше доданої вартості. Зростання будівельних темпів свідчить про те, що використовуються імпортні технології й техніка.
У 2014–2015–2016 роках будівельні обсяги катастрофічно падали, з початком військових дій інвестиційна діяльність призупинилась. У інвесторів не були впевненості у подальшій долі України, її суверенітеті, тож з’явився величезний відкладений попит на будівельні проекти.
Після виборів політична ситуація в країні стабілізувалась, інвестори сподіваються на краще, будівельні роботи активізуються.
Наступного року Україна має виплачувати великі борги, тож треба вирішувати питання з їхнім рефінансуванням. Коли запалає чергова фінансово-економічна криза, запозичувати кошти на міжнародних фінринках буде надскладно.
Почнеться великий попит на ліквідність, і наша країна не зможе рефінансувати свої борги на прийнятних умовах. Кредити для нас будуть дуже дорогими, бо Україна значиться в рейтингу ризикованих країн.
До того ж під час кризи існує загроза зниження цін на сировинні товари, які продають вітчизняні експортери на світових ринках. У кризові часи обсяги будівництва скорочуються, виробничі програми згортаються, сировини й металу світовій економіці потрібно менше, тож український сировинний експорт падатиме.
Нашій країні треба робити ставку не на експорт сировини, а на експорт нової технологічної продукції, на перенесення в нашу країну виробництв, у тому числі з Китаю.
У деяких експертів є побоювання, що підвищення ВВП на понад 4% призведе до підняття державних боргових виплат на 40%, тож не варто заохочувати економіку до зростання.
Фахівці Інституту економіки зазначають, що Україна зобов’язалася гасити борги у прив’язці до темпів зростання економіки. Якщо вони перевищать 3%, то кредиторам доведеться додатково віддавати частину заробленого.
Цьогоріч суттєвого зростання вітчизняної економіки не відбудеться через об’єктивні причини. Курс економіки, як і курс гривні, вирівняється у наступних кварталах до прогнозованих показників — 2,9% та 28–29 грн за долар.
До світової кризи необхідно готуватись, аби вона була не надто болючою для вітчизняної економіки. НБУ повинен нарощувати резерви ліквідності, викуповувати валюту на ринку, збільшувати золотовалютні запаси. Нацбанк це робить, та стратегії у цьому процесі експерти не бачать.
Нині валютний курс плаваючий, якби регулятор викуповував більше валюти, то гривня за зростаючого попиту швидко знецінилася б. Нині вона зміцніла, відхилилася від прогнозованого рівня.
На думку фахівців Інституту економіки, відкриття ринку землі може стимулювати зростання економіки у середньостроковій перспективі. Поки ринок землі перебуватиме у фазі становлення, криза може завершитися.
Позитивним для економіки є лібералізація руху капіталів, яку зараз активізує НБУ, спрощуючи процедури заведення і виведення капіталів, адже всі заборони учасники ринку навчились обходити. Нині велика кількість українських капіталів перебуває в офшорах.
Бізнесмени не поспішають їх повертати, бояться проблем з невиведенням. Вони мають бути впевненими, що, завівши капітал в Україну, зможуть у разі потреби спокійно вивести його і залишатися його власниками.
Упродовж останніх трьох років обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в нашу периферійну країну падав, бо у державах «ядра» не було зайвих грошей. Вони не встигли оговтатися від наслідків попередньої фінансово-економічної кризи і нових проблем.
Німеччина потерпає від біженців, Італія, Греція, Іспанія — від економічних негараздів, США непокоять держборги. Тож у середньостроковій перспективі ПІІ в нашу країну зменшуватимуться. І не тому, що Україна погана, а тому, що інвестиції скорочуватимуться по всьому світу.
Олена КОСЕНКО
