Різниця з торішніми прогнозами сягає майже мінус 10%. У держбюджеті на 2014 рік передбачене зниження ВВП на 3% за інфляції 12–14%. У березні з такими оцінками погоджувався МВФ, нині він прогнозує падіння ВВП на 6,5%, Світовий банк — на 5%, Європейський банк реконструкції і розвитку — на 7%. За підсумками першого півріччя, до загального фонду держбюджету надійшло 153 млрд грн. Це на 4,5 млрд менше, ніж бюджетний план.
У другому кварталі порівняно з першим наша економіка впала на 4,7%. І це ще не межа, очікувані цифри перебувають у руслі тенденцій, які передбачали вітчизняні аналітики. Вони вказують на подальше збільшення обсягів падіння — до 6,5% за підсумками поточного року. Цьому не слід дивуватись, адже в Україні діють потужні фактори, які штовхають економіку вниз. Це, насамперед, політична нестабільність. Вона паралізує економічну діяльність у країні, викликає загальну нервозність, що негативно впливає на банківську систему.
На зниження показників ВВП впливають і дії зовнішнього гравця — Росії, яка обмежує ринок збуту наших товарів, а також проведення антитерористичної операції на Сході країни. Криза поглиблюватиметься, зазначають експерти. Це пов’язано з тим, що держава має нести додаткові суттєві витрати на АТО. Ці гроші могли б піти на продуктивніші цілі. Війна відвертає увагу уряду від структурних реформ. Він постійно має боротися з викликами у військово-політичній сфері.
Деякі аналітики зауважують, що не варто перебільшувати негативних наслідків падіння економіки. Щойно ситуація в країні стабілізується, це падіння швидко компенсується зростанням ділової активності. Уряд робить усе необхідне для продовження співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, західними партнерами. Нині ситуація щодо газу дуже напружена, але немає дисбалансу у торгівлі. Долар є дорогим, попит і пропозиція знайшли певну рівновагу.

Час діяти
Дефолт відкладається, хоча поки економіка падає — криза триває. І без закордонної допомоги країні не впоратись із зовнішніми і внутрішніми зобов’язаннями. Необхідно проводити реформи, пов’язані з активізацією підприємництва, підвищенням конкурентоспроможності, зміцненням довіри між державою і платниками податків, стабілізацією фінансової системи.
На жаль, ще далеко до перемог над складними проблемами. Але позитивні зміни вже відбулися. Президент, парламент, уряд не дали підстав порадіти ворогам. На позачерговій сесії 31 липня депутати не тільки підтвердили повноваження А. Яценюка як глави уряду, а й підтримали бюджетні ініціативи Кабміну. Хоча і в компромісному варіанті. Тож тепер буде за що БТРи заправляти й зарплату військовим виплачувати.
Поповнити бюджет планують за рахунок 1,5% військового податку, який сплачуватимуть наймані працівники із зарплати, заохочувальних, компенсаційних виплат та винагород, що нараховані згідно з трудовими відносинами та цивільно-правовими договорами, із доходів від лотерейних виграшів. Військовий збір не стосується людей, які не отримують доходів, що входять до фонду оплати праці, зокрема пенсіонерів.
Ухвалити зміни до Податкового кодексу та бюджету-2014 слід було для отримання чергового траншу від МВФ та Світового банку. Вони набрали чинності 3 серпня. За оцінками Мінфіну, запровадження військового податку дозволить зібрати майже 3 млрд грн на потреби армії, і діятиме він до кінця цього року. Деякі експерти вважають, що це можливо, інші — що цих грошей замало.
До того ж невідомо, скільки від цих статків перепаде армії. Цьогоріч, за бюджетним планом, від податків на фізосіб (по 15%) має надійти до держскарбниці 7,96 млрд грн. Військового податку реально зібрати 316 млн. Уряд може отримати більше, коли роботодавці не виплачуватимуть зарплату у конвертах. Від початку року до бюджету від підприємств і підприємців не надійшло 23,5 млрд грн, зокрема — через війну.
Уряд може перекрити дірку в кошторисі тільки за рахунок виведення економіки з тіні. Це великий резерв для наповнення державного і місцевих бюджетів. Усі знають, що тінь ховається у великих компаніях, орієнтованих на експорт. Великий бізнес уміє приховувати прибутки, аби податок на них був мінімальним. Один із найефективніших механізмів тінізації економіки — офшорні схеми. Уряд має знищити їх, а не додатково оподатковувати населення, малий і середній бізнес, депозитні вклади.
Це ще більше тінізуватиме доходи. Щоправда, Мінфін почав боротися з фінансовими ямами, тож держбюджет додатково отримав 13,5 млрд грн. Але дірку у 10 млрд ще не вдалося перекрити. Кабмін планує залучити додаткові гроші для фінансування Збройних Сил завдяки військовим облігаціям. Загальний обсяг їх випуску — 1 млрд грн. Це легальний інструмент допомоги держбюджету. Так званий проміжний варіант між наданням безповоротної матеріальної допомоги і пожертвуванням.
Гроші тим, хто інвестує в облігації, держава обіцяє повернути через два роки та ще й із сімома відсотками річного доходу. Але зібрати запланований мільярд грн буде складно, кажуть експерти, адже основними покупцями облігацій внутрішньої держпозики, зазвичай, є комерційні банки. Вони залучають депозити від населення під 15–20% річних, тож 7% доходу від військових облігацій не перекриють цих втрат.

Компенсатори
У березні, коли уряд переглядав бюджет-2014, були скорочені його доходи і витрати. Серед компенсаторів бюджетних втрат пропонувалися зміни в оподаткуванні тих, хто видобуває залізну руду. Фіксовані ставки підвищили втричі. Суттєво збільшити податки на нафтовиків і газовиків, які видають продукт без особливої додаткової вартості, не вдалося через вплив певних фінансово-промислових груп.
Нині підвищено податки на найбільш прибуткові бізнеси, засновані на експлуатації надр, які перебувають у руках олігархів. Утім, знову не так відчутно, як планувалося. Ренту за користування корисними копалинами навесні підняли з 1,5 до 5%, нині — з 5 до 8%. Глава уряду переконаний, що компанії Р. Ахметова платитимуть збільшені податки.
Уперше за історію незалежної України вдалося дістатись енергетичного сектора, що отримує надприбутки. Ними треба ділитися з державою, яка перебуває у надскладній фінансовій ситуації. Рента на природний газ збільшилася втричі. Зробили те, чого не здолали навесні, — підвищили ренту на нафту з 39 до 45%. Тож підприємства І. Коломойського переказуватимуть суттєві відсотки до держскарбниці.
Усі власники енергетичного бізнесу, газових свердловин, які видобувають блакитне паливо з дешевою собівартістю і надвисокими прибутками, будуть ними ділитися з народом, переконують у Кабміні. Податок на видобуток газу зріс утричі. Експерти ж зауважують, що ініціативи глави уряду схожі на популізм, бо навіть із підвищеної ренти за видобуток корисних копалин держава отримає копійки, адже в основному видобувають нафту й газ в Україні держкомпанії.
Вони беруть 90% чорного золота і блакитного палива, лише 10% залишається приватним компаніям. Кабмін відмовився від підвищення ставок на користування надрами при добуванні газу до 70%, як планувалося раніше. У новому документі підвищується рента на видобуток газу з глибини до 5 тис. м до 55%, понад 5 тис. м — до 28%.
Верховна Рада проголосувала за зміни до Податкового кодексу і за доповнення до держбюджету неочікувано злагоджено і без будь-яких перешкод. Експерти твердять: голосування було політичним. Кабмін наполіг — депутати проголосували. Президент, Голова ВР, глава уряду, очільники Мінфіну зустрічалися з керівниками парламентських фракцій, обговорювали доцільність урядових законопроектів.

Фіаско
А ось законопроект з реформування нафтогазового сектора не вдалось ухвалити. Документ набрав 205 голосів за необхідного мінімуму 226, хоча в ньому були враховані пропозиції всіх фракцій. Раніше саме через його непідтримання А. Яценюк подав у відставку. Він вважає законопроект найважливішою складовою подальшого розвитку країни. Ідеться про модернізацію й спільну експлуатацію з європейськими та американськими партнерами вітчизняної ГТС, а також про енергетичну незалежність від Росії, про збільшення доходів від ГТС, зупинку будівництва російського «Південного потоку».
Експерти зауважують: навіть якщо законопроект щодо реформування нафтогазового сектора ухвалять, практичний ефект не буде відчутним. Ніякого стосунку до збільшення доходів українців він не має, як і до припинення будівництва «Південного потоку» та збільшення фінансування ГТС.
Документ лише відкриває шлях до можливого залучення коштів до цієї системи від європейських та американських компаній. У експертів є великі сумніви, що хтось у Європі чи Америці захоче взяти в оренду на незрозумілих умовах український газовий об’єкт. Навіть під державні гарантії, тому що є великі фінансові ризики. Зазвичай, провідні енергетичні компанії вкладають гроші лише в те, що їм належить, а не в орендоване. Крім того, реформа нафтогазового сектора включає підвищення ціни на газ для державних видобувних компаній до ринкового рівня.

Інвестиції
До кінця року в Україну може зайти до 2 млрд дол. інвестицій, заявляють деякі експерти, але за умови, що військовий конфлікт на Донеччині й Луганщині завершиться. Інші не погоджуються з цим і запевняють, що чимало інвесторів уже багато років не навідується в Україну через її фіскальну політику, недолуге законодавство, яке постійно змінюється й спрямовується на посилення фіскальної політики, через погане ставлення регуляторів до суб’єктів підприємництва, незадовільний інвестклімат.
Нинішній конфлікт на Сході України ще більше погіршує інвестиційну ситуацію. Та все ж наша держава залишається цікавою для іноземних інвесторів. Вони не бояться вкладати свої кошти. Нещодавно турецька авіакомпанія Atlasjet Airlines, незважаючи на фінансову кризу та складну політичну ситуацію в Україні, вирішила долучитися до нашого ринку авіаперевізників і створила свого афільованого представника — авіакомпанію «Атласджет Україна», яка зробить перші рейси зі столичного аеропорту «Бориспіль».
Упродовж останніх десяти років український ринок авіаперевезень демонстрував високий рівень зростання — 10–15% щороку, обслужив 30 млн пасажирів. Торік — понад 15 млн. Протягом першого півріччя обсяги перевезень упали через зниження туристичної та ділової активності, внаслідок війни на Сході.
Міжнародні й базові авіакомпанії скасовували заявлені раніше рейси, їх завантаженість зменшилася. За підсумками року експерти очікують скорочення пасажиропотоку на 30%. Нині закриті аеропорти Донецька, відкликані сертифікати експлуатації в аеропортах Луганська й Маріуполя, немає рейсів до Сімферополя. Незважаючи на це, динаміка перевезень в аеропорту «Бориспіль» поки несуттєво відрізняється від минулорічних показників.
У першому кварталі вони впали на 15%, та у найкоротші терміни відновились і досягли торішніх обсягів. Зараз аеропорт стабільно й прибутково працює, хоча перший квартал був збитковим — довелося віддавати суттєві валютні кредити, залучені до Євро-2012. Нині доходи зростають, фінансовий стан не погіршується.
За перше півріччя виконано 35 810 рейсів, надано послуги 3 131 000 пасажирам, відкрито нові рейси. Відтепер до них долучиться і Atlasjet Airlines, яка має тринадцятирічний досвід роботи в Туреччині, працює у восьми аеропортах. Починала з двох літаків, нині збільшила свій флот до 18-ти. Компанія займається пасажирськими, чартерними, вантажними перевезеннями на внутрішніх та міжнародних маршрутах.
Вона є не тільки турецьким інвестором в Україні, а й міжнародним, бо представлена у 14 державах. Atlasjet створила Атлантичну льотну академію для підготовки професійних пілотів та бортпровідників для швидкозростаючого авіаційного сектора. У цій компанії працює більш ніж 300 фахівців, у тому числі й досвідчені та сертифіковані інженери і техніки.
«Атласджет Україна» вже отримала права на виконання польотів у нашій державі як така, що відповідає національним стандартам авіаперевезень в Україні. Упродовж останніх десяти років цивільна авіація Туреччини зросла втричі завдяки урядовій підтримці. Усі податки для цієї галузі, які негативно впливають на додаткову вартість послуг, були скасовані, тож підвищилася конкурентоспроможність турецьких авіакомпаній у світі.
Україні варто було б запозичити такий досвід, а також зменшити вартість пального для літаків, що більша на 70%, ніж в інших країнах. Не сприяють конкурентоспроможності й короткі терміни польотів для наших екіпажів. Брати на борт пасажирів «Атласджет Україна» почне з 15 вересня. Спочатку запустить два літаки, зареєстровані й сертифіковані в Україні. Протягом двох років планує задіяти 15 лайнерів нового покоління.
Компанія обслуговуватиме внутрішні рейси: Київ — Львів, Київ — Одеса. Зі столиці, Львова, Харкова, Одеси українці зможуть літати до Стамбула, з Одеси — до Тель-Авіва. «Атласджет Україна» має амбітні плани, хоче стати одним із лідерів авіаперевезень в Україні, її базовим перевізником.

Олена КОСЕНКО