Сфера акцизного оподаткування завжди в центрі уваги всіх учасників податкових відносин, особливо — фіскальних інституцій. Така увага пояснюється значним фіскальним значенням акцизного податку при мінімальній кількості його платників і простотою адміністрування.
Акцизний податок — чи не єдиний податок, в якому механічне підвищення ставок одразу ж призводить до збільшення податкових надходжень без особливого соціально-економічного спротиву.
Специфічний акциз призначається на споживання високорентабельних, монопольних товарів і товарів, які шкодять життю та здоров’ю людей. До них належать і тютюнові вироби.
З кожним роком фіскальне значення акцизного податку в бюджетній системі зростає. Акциз із тютюнових виробів займає 60% у загальних надходженнях до зведеного бюджету від акцизного податку з вироблених товарів. Тож повнота і точність його прогнозування відіграє важливу роль у стабільному функціонуванні бюджетної системи.
На точність такого прогнозу впливає низка об’єктивних і суб’єктивних факторів. Один з основних об’єктивних — адаптація податкового законодавства до норм ЄС. Основний суб’єктивний фактор — постійно зростаючі фіскальні потреби уряду.
Окрім цього, на динаміку надходження акцизу впливає обсяг і структура споживання підакцизних товарів (дешевий і дорогий сегмент сигарет), їх імпорт і експорт; розмір ставки податку; курс гривні.

Спе­ци­фі­ка
Виробництво сигарет — специфічний вид економічної діяльності, який є не у кожній країні. На нашому ринку працюють п’ять тютюнових компаній: ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (JTI), ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки» (ВАТ), ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (ІТ), ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (PMU), ТОВ «Львівська тютюнова фабрика».
Усі компанії, крім останньої, — міжнародні. Вони відвантажують свою продукцію на роздрібний ринок через компанію «Тедіс» (раніше — «Мегаполіс»). Лідер сигаретного ринку — PMU (32,1%), на другому місці — ВАТ (28,1%), на третьому — JTI (22,2%).
Четверта в цьому рейтингу — компанія ІТ з часткою ринку у 17,6%. Вона не входить до профільних асоціацій, працює на ринку автономно і встановлює низькі ціни на тютюнові вироби.
Тютюнові компанії — найбільші платники податків. Лише за дев’ять місяців 2017-го третє, четверте, сьоме, дванадцяте місця серед найбільших платників посіли всі тютюнові компанії України, за винятком ТОВ «Львівська тютюнова фабрика».
Зокрема, ПАТ «Укргазвидобування», що займається видобутком природного газу, сплатило 23999,8 тис. грн, «Нафтогаз» — 10968,7 тис. грн, «Філіп Морріс» — 9945,1, «В. А. Т. — Прилуки» — 8355,4, «Укрзалізниця» — 6807,1 тис. грн, «Джей Ті Інтернешнл Україна» — 5508,2, «Енергоатом» — 4823,1, «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» — 3908,8, ТОВ «Тедіс Україна» — 1026,1 тис. грн.
Чотири найбільші тютюнові компанії перерахували за три торішні квартали 27,7 млрд грн до зведеного бюджету. «Філіп Морріс Україна» віддала держскарбниці майже стільки ж, як і «Нафтогаз».
За даними Держказначейства, 4,9% усіх податкових надходжень забезпечено завдяки сплаті тютюновими компаніями акцизу з вироблених в Україні сигарет.
В асоціації «Укртютюн» порахували, що торік тютюнові компанії сплатили до держбюджету 33,2 млрд грн акцизу завдяки виробництву 98,5 млрд сигарет, з яких 75,3 млрд продали на внутрішньому ринку.
Традиційно ринок тютюнових виробів умовно ділять на чотири сегменти — преміум, середній, низький, безфільтровий. До преміум та середнього зараховуються бренди, ціна яких передбачає сплату, окрім мінімального акцизу, ще й акцизу за адвалорною складовою (податковий платіж на основі фіксованої процентної ставки з вартості товару).
Межу між преміум та середнім сегментами визначають з урахуванням рівня концентрації брендів навколо цінових точок і ділять їх на дві рівнозначні групи. До низького сегмента зараховують сигарети з фільтром, ціна яких не досягає рівня, що передбачає сплату акцизу за адвалорною складовою.
На нашому ринку переважає низький сегмент сигарет, який щороку зростає, бо доходи людей падають, тож преміум та середній сегменти зменшуються. Якщо в 2010-му частка ринку таких сигарет сягала 50%, торік — усього 21%.

Роз­ра­хун­ки
В Україні акцизний податок із тютюнових виробів сплачується за двома компонентами. Специфічний акциз і мінімальне акцизне зобов’язання — встановлена фіксована ставка (у гривнях) за тисячу штук. Адвалорний податок — розраховується у відсотках від кінцевої вартості продажу тютюнових виробів.
До 2014-го в податковому законодавстві ставки специфічного акцизу та мінімального податкового зобов’язання для сигарет із фільтром були більшими, ніж для безфільтрових. З 2015-го вони вирівнялися, суттєво збільшилися надходження від цієї форми акцизного оподаткування.
На 2017 рік специфічні ставки акцизу встановили на рівні 444,56 грн за тисячу штук (позаторік — 318,26), а мінімального податкового зобов’язання — 596,05 грн (позаторік — 425,75). Тобто ставки специфічного акцизу у 2017 році підняли на 40% порівняно з попереднім роком.
Адвалорний акциз запровадили у нас із 2004 року. До 2010-го ставка адвалорного податку для сигарет із фільтром і без була встановлена на одному рівні зі щорічним збільшенням з 5% до 20% у 2009 році. А з наступного року ставку адвалору збільшили для сигарет із фільтром до 25%, для безфільтрових залишили 20%.
Хоча, за великим рахунком, тютюнові компанії, які займають на ринку сегмент дешевих та безфільтрових сигарет, узагалі адвалорну складову не сплачують.
Із 2013 року уряд суттєво зменшив адвалорну компоненту з 25% до 12% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ). У результаті зросла середня ціна на пачку сигарет на 14%, зменшилася кількість дорослих курців до 21,3%.
Незважаючи на зменшення адвалорної ставки, надходження до бюджету у 2013 році порівняно з 2012-м зросли на понад 1,3 млрд грн. Причина такого «парадоксу» — недосконалість бюджетної класифікації акцизного податку з тютюнових виробів.
До статті «Тютюн та тютюнові вироби» за ставкою у процентах до обороту з реалізації товару, окрім адвалору, включають і надходження акцизу від суми перевищення мінімального податкового навантаження над специфічною ставкою акцизного податку.
З другого півріччя 2015-го надходження від адвалорного податку почали активно зростати. Але без точної статистики надходжень «чистого» адвалору причини зростання виявити складно, зауважують експерти.
Окрім того, з першого січня 2015-го відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів» запроваджено акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів. Він за своїм змістом є додатковим адвалором, бо сплачується як відсоток від кінцевої вартості тютюнових виробів (з урахуванням ПДВ).
Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюнових виробів є їхня вартість (із ПДВ). Роздрібна ціна не може бути більшою за максимальну роздрібну ціну таких виробів, збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Платниками цього податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які продають товари кінцевим споживачам для особистого використання незалежно від форми розрахунків. У тому числі у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах громадського харчування, такі підакцизні товари, як пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Ди­на­мі­ка
Тютюнова галузь в Україні динамічно зростає, збільшує обсяги експорту у кількісному і вартісному вимірі. У торговельному балансі ця позиція має стабільний профіцит, лише за дев’ять місяців 2017-го він досяг 166 млн дол.
До того ж тютюнова галузь є одним із видів економічної діяльності, в якому спостерігається позитивна динаміка сплати податку саме з внутрішнього ринку без особливої залежності від зовнішніх ринків. Тютюнові вироби — специфічний товар, споживання якого є досить стабільним, ритмічним і низькоеластичним щодо доходів.
Кожна з компаній реалізує свої тютюнові вироби одночасно в різних сегментах. Тому немає виробників виключно дешевих або дорогих сигарет. Водночас виробники, у портфелі яких переважають дешеві сигарети, сплачують мінімальне акцизне зобов’язання, тож потенційне підвищення адвалорної ставки не дуже вплине на них.
Структура портфеля основних виробників сигарет в Україні свідчить про те, що деякі з них можуть отримати конкурентну перевагу від збільшення адвалорної ставки. Компанії, які більше виробляють брендових сигарет, преміум, середнього класу, логічно вимагають від уряду підвищувати специфічний акциз та зменшувати адвалорний.
Виробники дешевих та безфільтрових сигарет зацікавлені у зменшенні специфічної складової з паралельним збільшенням адвалору. Уряд же хоче лише одного — збільшення податкових надходжень від тютюнового ринку.
Аби розвивати цей сегмент економіки, який стабільно наповнює держскарбницю, уряду треба розробити компромісну стратегію відносин із ним при максимальному врахуванні особливостей України і світових тенденцій.
У 2016 році з пачки сигарет вартістю 25 грн сплачувалося на 26% податків більше, ніж із пачки у 15 грн (мінімальне акцизне зобов’язаня, акциз за адвалорною ставкою, ПДВ та роздрібний акциз).
Фіскальне значення будь-якого податку визначається його часткою у ВВП країни. Акцизне оподаткування тютюнової галузі (без імпорту) з 2009 року почало відігравати суттєве фіскальне значення. У 2009-му порівняно з 2008-м частка акцизного податку з вітчизняних тютюнових виробів у загальних податкових надходженнях зросла майже втричі — з 1,5% до 4,1%.
У 2016-му цей показник досяг 4,9%. Ці надходження забезпечують п’ять тютюнових компаній. Це без сплати інших податків (ПДВ, податку на прибуток, податку на доходи фізосіб, єдиного соцвнеску). До 2008 року в Україні спостерігалася стійка динаміка зростання тютюнової галузі, суттєво збільшувалося виробництво сигарет. Важливу роль тут відігравала позитивна економічна динаміка в економіці й акцизна політика.
Через рік ринок тютюнових виробів зазнав серйозних змін на тлі негативних макроекономічних тенденцій і через зміну акцизної політики (зросло податкове навантаження). Якщо у 2008-му з тисячі штук вироблених сигарет сплачувалося 28,22 грн акцизу, то в 2009-му — 81,35 грн.
Обсяги виробництва сигарет зменшилися майже вдвічі з 2009-го до 2014-го, зростання почалось у 2015 році. Наша тютюнова галузь у 2016 році випустила близько 99 млрд сигарет та продала 73 млрд, тоді акциз становив 435,67 грн, тобто на 43% більше за попередній рік.

На­дій­ний інст­ру­мент
Акцизне оподаткування тютюнових виробів є виключно фіскальним інструментом. Його активно використовує уряд, коли економіка має негативні показники і гостро відчувається дефіцит публічних фінансів.
Такий висновок підтверджується тим, що в роки позитивної економічної динаміки та збалансованої системи держфінансів (2003–2008 рр.) уряд не вдавався до агресивної політики оподаткування тютюнових виробів. А зробив це лише за економічної кризи.
Динаміка та структура сплаченого в Україні акцизного податку на тютюнові вироби є позитивною. Особливо враховуючи аналогічні показники в інших видах економічної діяльності. У тютюновій галузі постійно зростають номінальні суми акцизного податку, насамперед у 2016 році — майже на 50% порівняно з попереднім роком.
Податкові надходження від вітчизняних сигарет коливаються в межах 97,5% — у 2003 році до 91,2% — у 2014-му від загальної суми акцизного податку на тютюнові вироби. Сплата акцизу з імпортованих сигарет є незначною (від 2,5% до 8,2%).
Експерти зафіксували позитивну динаміку внутрішнього ринку у 2015-му та 2016 роках. Тоді частка акцизу на вітчизняні тютюнові вироби становила 94,6% та 95,7%, лише близько 4-5% сягав податок з імпорту сигарет. Така перевага є суттєвою, бо дає можливість уряду ефективно регулювати надходження від акцизу через вплив на внутрішній ринок.
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася наблизити ставки акцизного податку до рівня ЄС. Згідно з Євродирективою мінімальний рівень акцизного податку має становити 90 євро за тисячу сигарет.
Тому уряд повинен визначити оптимальний період приведення ставок акцизу на тютюнові вироби до вимог ЄС, який дозволить максимізувати доходи бюджету.
Деякі країни ЄС уже пройшли процес гармонізації акцизних ставок упродовж останнього десятиліття. Одні з них обрали поступове зростання, інші — стрімко підвищили ставки за короткий час.
У Латвії акциз підняли в 2,4 раза впродовж 2007–2009 років. У результаті побільшало нелегальної продукції (контрабанди та контрафакту): було — 5,1%, стало — 37%, тож надходження акцизу до бюджету зросли лише на 14%. Навіть після стабілізації ставок частка нелегальної продукції була набагато вищою, ніж до підняття акцизу.
У Болгарії підвищення акцизу в 2,5 раза спровокувало зростання обсягів нелегальної продукції з 11% у 2007-му до 31% у 2010-му. За схожим сценарієм відбувалася гармонізація ставок акцизу в Литві та Румунії.
Досвід цих країн показує, що зростання цін на тютюнові вироби через підвищення акцизу без підвищення купівельної спроможності неодмінно призведе до стрімкого розростання нелегального ринку. Люди переключаться на дешевші нелегальні сигарети.
Індекс доступності сигарет у нас (співвідношення середньої ціни на сигарети до ВВП на душу населення) — 9,4%, у нових членів ЄС — 6,6%. Незважаючи на те що вартість сигарет у нас у 8 разів нижча, ніж у ЄС, вони вже є відносно недоступними для наших курців.

Олена КОСЕНКО