Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Липень 06, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Квiтень 2018 11:32

Що заважає бізнесу?

Rate this item
(0 votes)

Еко­но­міч­ний ус­піх кра­їни ви­зна­чає­ть­ся на­яв­ніс­тю у ній кон­ку­рен­то­спро­мож­них га­лу­зей і ви­роб­ництв.

Індекс глобальної конкурентоспроможності (ІГК), який розроблений Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) і розраховується щорічно з 1995 року, дає оцінку економічного потенціалу країн, показує їх перспективи, зазначає, на яких сферах варто акцентувати увагу, аби економіка процвітала, а добробут нації покращувався.
Україна долучилася до ІГК у 1996 році, торік за цим індексом наша країна посіла 81-е місце зі 137 можливих. Найбільше позицій утрачено в ефективності ринку праці (-13 і 86-е місце) та інноваціях (-9 і 61-е місце).

Незважаючи на певне покращення в інституційному розвитку (+11 і 118-е місце), у розвитку фінринку (+10 і 120-е місце) та макроекономічному середовищі (+7 і 121-е місце), ситуація в рейтингу є найгіршою для нас.
Деякі показники просто плачевні: захист прав міноритарних власників (129-е місце), ефективність законодавчих органів у регуляторній сфері (122-е), захист прав власності (128-е), незалежність судової влади (129-е), марнотратство держкоштів (113-е), етична поведінка підприємств (102-е), марнотратство суспільних фондів (119-е), фаворитизм у прийнятті рішень держслужбовців (111-е), хабарі (106-е), довіра до правоохоронців (101-е), організована злочинність (113-е), захист прав інтелектуальної власності (119-е).
Низькі позиції у розвитку фінінститутів наша країна має через ненадійність банків (135-е місце) та регулювання фондових бірж (134-е).
Позаторік в інноваційному рейтингу Україна піднялася до 52-го місця з 54-го у 2015-му. На жаль, торік утратила 9 позицій і опустилася на 61-е. На цей рейтинг вплинули його складові.
Зокрема, у потенціалі до інновацій утрачено лише дві позиції (51-е місце), кращий показник був у 2010-му (37-е). Мінус 14 позицій у держзакупівлях високотехнологічної продукції (96-е місце проти 82-го у 2016-му). У взаємозв’язках університетів із промисловістю щодо досліджень і розвитку загублено 16 позицій (73-е місце).
Експерти ВЕФ зазначають, що Україна нині на перехідній стадії — від розвитку за рахунок факторних переваг до розвитку завдяки ефективності потенціалу. Інакше кажучи, наша економіка все ще функціонує завдяки екстенсивному розвитку.
Це пояснюється пріоритетом традиційних форм господарської діяльності (агросектор, металургія). А також мізерними інвестиціями й слабкою держпідтримкою високотехнологічних галузей і тих, які створюють високу додану вартість.
За показником інтенсивності внутрішньої конкуренції Україна піднялася на тридцять місць (із 78-го на 108-е). Є зрушення і в ефективності антимонопольної політики — рейтинг покращився на дванадцять позицій, тож є 124-е місце замість 136-го.

 

Най­біль­ше зло
Ключовим макроекономічним чинником у підвищенні конкурентоспроможності, зазначають експерти, має бути ефективна держполітика, спрямована на структурну перебудову економіки і формування такої нормативно-правової бази, яка сприяла б підвищенню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Кожного року ВЕФ проводить опитування топ-менеджерів компаній щодо оцінки факторів, які заважають бізнесу. Наші підприємці вважають найбільшим злом інфляційні очікування.
Продовжує впевнено утримувати негативні позиції й корупція. Нестабільність державної політики є третім бар’єром для розвитку підприємництва.
Міцними перешкодами бізнесмени традиційно вважають недосконале податкове й трудове законодавство, складний доступ до фінансування, жорстке валютне регулювання, низький рівень освіти працівників, нерозвинутість інфраструктури, злочинність. Неефективну роботу чиновників найчастіше згадують керівники інвестиційного бізнесу.
Перша трійка проблем абсолютно ідентична для великого, середнього і малого бізнесу. Є пряма залежність між розміром компанії та пріоритетністю факторів нестабільності держполітики та податкової політики. У корупції залежність зворотна: чим більша компанія, тим менше проблем у неї через корупцію.
Експерти радять бізнесменам розширювати коло пропозицій товарів і послуг на внутрішньому ринку, створювати ефективне конкурентне середовище, стимулювати інновації, відроджувати підприємницькі ініціативи людей, вдаватися до гнучкої зайнятості, зміцнювати регіональні економіки, створювати робочі місця.
Торік суб’єкти господарювання відзначали зниження інтенсивності конкуренції на внутрішньому ринку у сфері машинобудування, будівництва, агросекторі, гірничо-металургійному комплексі (ГМК).
Інтенсивність конкуренції згасла в усіх сферах із країнами СНД та у ГМК, паливно-енергетичному комплексі, АПК — із далеким зарубіжжям. Невисока конкуренція й у транспорті.

 

Ін­фля­цій­ні очі­ку­ван­ня
Особливо заважає розвитку бізнесу інфляція. Торік вона сягнула 13,7%, хоча Нацбанк на кінець року прогнозував 8% (плюс-мінус 2%). Інфляція прискорилася порівняно з позаторішньою (12,4%) через скорочення пропозиції овочів і фруктів (несприятливою була погода у першій половині року).
Нестабільною була й ситуація у тваринництві, зросли світові ціни та зовнішній попит на наші харчі (передусім на м’ясо та молоко), підвищилися світові ціни на нафту.
Підштовхнуло інфляцію і збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, та стрімке підвищення споживчого попиту. Вищі пенсії та високі темпи зростання зарплат на тлі підвищення мінімалки та високий попит на робочу силу в Україні і у сусідів пожвавили споживчий попит наприкінці минулого року.
Базова інфляція за підсумками 2017-го прискорилася до 9,5% порівняно з позаторішніми 5,8%. Це сталося через зростання собівартості товарів та послуг на тлі посилення впливу вторинних ефектів від високих цін на сирі продукти та збільшення інших виробничих витрат, а також пожвавлення споживчого попиту.
Незначне посилення фундаментального інфляційного тиску підтверджується всіма альтернативними розрахунками. Торік відчутно прискорилося зростання вартості послуг, які входять до базової інфляції (до 14,6%). І тут найбільший внесок від послуг закладів швидкого харчування, вищої освіти, утримання прибудинкових територій.
Подорожчали і харчі з високим ступенем обробки (до 13%), до цього підштовхнуло підвищення цін на сирі продукти та значні обсяги експорту окремих продуктів харчування.
Водночас темпи підняття цін на непродовольчі товари, що переважно імпортуються, були нижчими, ніж позаторік (3,3% проти 4,8%). Це результат сприятливої ситуації на валютному ринку впродовж більшої частини року та стриманої інфляції в країнах-експортерах. Не надто дорожчали одяг і взуття (до 0,9%), бо більшість продавців купували товар за кілька місяців до початку сезону.
Однак через послаблення гривні у жовтні-грудні подорожчали ліки, медтовари, побутова техніка.
Із початку минулого року інфляційні очікування бізнесу поступово знижувались. Однак із вересня почали погіршуватися під впливом ситуації на валютному ринку, високих показників зростання цін та оголошення урядом планів підвищення соцстандартів.
Тож більшість підприємців планували підняти ціни на свою продукцію, у тому числі через здорожчання трудових ресурсів, енергоносіїв, знецінення гривні.
Небазова інфляція торік піднялася до 19,4% із позаторішніх 17,5%. Причина? Стрибок цін на сирі продукти та паливо, на відміну від 2016-го, коли основний внесок у небазову інфляцію зробили адміністративно регульовані ціни.
Торік активно додавало у ціні сире м’ясо та молоко (+30,3% та +23,1%), а також відновилися стрибки цін на яйця (+21,2%). І все це через суттєво вищі світові ціни на ці продукти та високий зовнішній попит, а також через зменшення поголів’я (крім птиці) та нестабільну епізоотичну ситуацію.
Внаслідок збільшення експорту майже всіх продуктів тваринництва почало не вистачати для задоволення внутрішнього попиту. До того ж торік відновилося підняття цін на овочі та фрукти (+24,7% та 34,5%) — врожаї були скромними, тож скоротилися вітамінні пропозиції.
Ціни на ягоди, яблука, моркву, буряк зросли майже в 1,5 раза. До того ж після скасування торговельних обмежень РФ для турецьких товарів скоротилася їхня пропозиція на нашому ринку.
Натомість падала вартість цукру (-7,4%) на тлі низьких світових цін та значних пропозицій на внутрішньому ринку. Хороший урожай гречки радує українців — гречана крупа дешевшає.
Зростання цін і тарифів, які регулюються адміністративно, очікувано уповільнилося (до 16,1%). На відміну від 2016-го, тарифи на послуги ЖКГ вагомішали не так стрімко, як і вартість алкогольних напоїв (+11,7%). Але через підвищення акцизів та проблеми з дистрибуцією торішньою весною додали у ціні тютюнові вироби (+36,3%).
Подорожчав і хліб (+20,1%), у тому числі через оплату праці й сировину, а також поштові послуги та послуги пасажирського транспорту.
Торік темпи зростання цін на паливо були такими ж високими (+20%), як і позаторік. Адже вартість нафти повагомішала, а гривня до євро послабшала (акцизи на паливо встановлено в євро). Водночас вартість скрапленого газу не стрибала завдяки диверсифікації поставок.
Цьогоріч знову очікується підвищення цін на всі товари і послуги. Адже з квітня знову зросла вартість електроенергії. Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунпослуг, удруге з початку року підняла вартість вугілля для ТЕС — до 2525 грн за тонну.
Це напряму зараховується до тарифів — цього разу плюс 7%. Майже на стільки зростає вартість електроенергії для малого, середнього і великого бізнесу, бюджетних установ (лікарень, шкіл, дитсадків, університетів), метрополітену і т. д., тож усі споживачі платитимуть більше.
Перший етап електропідвищення відбувся у січні — на 9%, із початку року маємо +16%. Малому бізнесу доведеться міцно «затягнути паски», значить, економитиме на всіх витратах.
Не у захваті від нових електротарифів і великий бізнес, радіють лише ті, хто збиратиме гроші після стрибка тарифів. Торік за електроенергію українці віддали 160 млрд грн, цьогоріч ця сума зросте на 25 млрд.

 

Ко­руп­ція
Чесні бізнесмени схвалюють створення в Україні системи ProZorro, яка встигла попсувати нерви корупціонерам. Ця система була розроблена за партнерства уряду, бізнесу, громадянського суспільства.
Україна — одна з небагатьох держав, яка повністю перевела всі держзакупівлі від 200 тис. грн в онлайн. Тож кожен із домашнього комп’ютера може перевірити, що купують держінституції й підприємства.
Після 13 місяців роботи система, що надає громадськості доступ до всіх тендерних документів, включаючи цінові пропозиції, допомогла зберегти понад 31,4 млрд грн (1 млрд євро) державних грошей (ВВП країни — близько 75 млрд євро).
Позаторік ProZorro отримала міжнародну премію у сфері закупівель (World Procurement Awards) на відзначення досягнень. А під час OGP Global Summit у Парижі 7 грудня 2016-го оголошено, що ініціатива отримала перший приз премії Open Government Awards.
Щомісяця зростає кількість учасників торгів, усе частіше до них долучаються закордонні компанії (які раніше не вірили в нашу систему) та представники малого і середнього бізнесу (у структурі держзакупівель їх уже на 18% більше, ніж в ЄС).
Нещодавно відбулися закупівлі за формульним ціноутворенням. Це вперше після прийняття в кінці 2015-го Закону «Про публічні закупівлі», в якому зазначено, що формульна ціна прив’язана до біржових котировок. Фіксована ціна передбачає домовленість двох сторін.
Формульний механізм — простий, але його складно втілювати, адже вимагає змін у поведінці ринкових гравців, нових умов фінансування і доставки товару.
На початку 2015-го у «Укрзалізниці» були проблеми з дизельним паливом, інколи запасів вистачало на два-три дні, на добу компанії необхідно 1 тис. т пального. А постачальники не хотіли його продавати, бо валютний курс суттєво коливався. «Укрзалізниця» рахувала збитки, зривалися перевезення, згорталися господарські операції.
До кінця цього року «Укрзалізниця» планує все паливо купувати за формульною ціною. До такої схеми планує долучитися й Міноборони.
На жаль, у ProZorro є проблеми. Частина тендерів не відбувається, бо на них не приходить достатня кількість учасників, неякісно готується тендерна документація, непрофесійно працюють члени тендерних комітетів. Бізнесмени часто не знають, що можуть узяти участь у тендерах.
Особливо часто неприємні ситуації виникають у шкільному харчуванні. Тендери треба проводити у вересні (про це всі знають), а проводяться вони у січні. І тоді триває резервне харчування (як форс-мажор) від працюючого постачальника, не виключено, що за корупційними схемами.
Допоможе вирішити проблему створення центральних закупівельних організацій, кажуть у Мінекономіки. Тоді не скликатимуться псевдотендери, не оголошуватимуться дрібні закупки, на які ніхто не приходитиме.
У Мінекономіки сподіваються до кінця цього року врегулювати процедуру допорогових закупівель. У світі діють дві системи закупівель — через електронні каталоги (державні онлайн-магазини) і через проведення тендерів від 1 дол. за спрощеною процедурою.
В Європі віддають перевагу спрощеній процедурі, бо для першої схеми потрібна висока інституційна спроможність, ефективні керівники онлайн-магазинів. Експерти радять Україні долучитися до спрощеної процедури торгів.

Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».