Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 23, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 08 Лютий 2018 18:48

Як стати енергоощадливими

Rate this item
(0 votes)

У сві­ті вже дав­но на­мі­тив­ся курс на енер­го­ефек­тив­ність, до ньо­го праг­не до­лу­чи­ти­ся й Ук­раї­на. У цьо­му нам до­по­ма­гає поль­сько-нор­везь­кий про­ект із під­ви­щен­ня енер­го­ефек­тив­но­сті. Він роз­по­чав­ся у лю­то­му 2017-го і має за­кін­чи­тись у ни­ніш­ньо­му бе­рез­ні.

Виконавцями проекту стали Асоціація міст Польщі, Норвезька асоціація місцевих і регіональних влад, Асоціація міст України та Асоціація «Енергоефективні міста України».
До проекту долучилися п’ять польських міст (Хожів, Кельце, Красник, Островець-Свентокшиський, Плоцьк) та п’ять наших (Тернопіль, Вінниця, Коростень, Біла Церква, Житомир). Також до проекту приєдналося польське місто Кобилка, яке приймало учасників ознайомчого візиту.

Метою проекту став обмін досвідом та підвищення компетенцій працівників органів місцевого самоврядування, відповідальних за підготовку інвестпроектів у сфері енергоефективності із застосуванням моделі публічно-приватного партнерства та ЕСКО-механізму, з використанням норвезького досвіду.
Нагадаємо, що за ЕСКО приватні інвестори вкладають свої гроші у термомодернізацію будівель і повертають інвестиції за рахунок економії від енергозаходів.
У рамках проекту українці їздили до польських міст-партнерів переймати досвід, брали участь у семінарах у Плоцьку та Кобилці. Натомість поляки і норвежці приїжджали до нас, аби оцінити досягнення й промахи.
Для Білої Церкви польсько-українсько-норвезький консорціум радників підготував техніко-економічне обґрунтування термомодернізації громадських будівель за участю приватного партнера із застосуванням ЕСКО.
На підсумковій конференції «Досвід Польщі, Норвегії та України у сфері підвищення енергоефективності міського господарства» відбулася відверта дискусія про здобутки і проблеми.

 

До­сяг­нен­ня
Як зазначив голова Держенергоефективності Сергій Савчук, нашій країні є чому вчитися. Заслуговує на увагу польський досвід термомодернізації багатоповерхівок та розвиток зеленої енергетики, норвезькі електромобільні здобутки.
Україні теж є чим похвалитися: вже 1242 співвласники багатоповерхівок стали учасниками програми теплих кредитів, торік діяло 156 «теплих» програм. Обсяг кредитних відшкодувань зріс учетверо. В Агентстві створено спецуправління, фахівці якого допомагають обчислити місцеві програми енергоефективності й переконати місцевих депутатів у їх доцільності.
Коли іноземні донори переконались у дієвості програми теплих кредитів, почали активніше позичати. За останні три роки в Україні прийнято більше десяти законів з енергоефективності та зеленої енергетики — це високий показник навіть для Європи.
Ухвалено Закон «Про енергоефективні будівлі» (розробляються підзаконні акти), довгоочікуваний Закон «Про комерційний облік теплоенергії», «Про ЕСКО-механізм», на стадії опрацювання базовий Закон «Про енергоефективність».
Важливим стало ухвалення розробленого Держенергоефективності Закону «Про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA)».
Документ допоможе Україні стати гідним гравцем на світовому ринку відновлювальної енергетики, покращити інвестиційний імідж, використовувати кращі практики й передові технології у цій сфері. І головне — використовувати ефективні механізми фінансування зелених проектів.
Участь в IRENA дозволяє Україні подавати заявки до Абу-дабійського фонду розвитку на отримання пільгових кредитів для проектів із відновлювальної енергетики (під 1–2% терміном до 20 років, включаючи п’ятирічний пільговий період, за умови співфінансування 50х50).
До того ж у грудні парламент прийняв за основу розроблений спільно з Держенергоефективності проект закону, який полегшить підключення об’єктів із відновлювальної електроенергетики до мереж.
mdf17309Передбачається обмежити термін дії технічних умов на приєднання таких об’єктів до електромереж до трьох років. Це стимулюватиме інвесторів вчасно завершувати будівництво й покладе край спекуляціям з уже виданими техумовами.
Донедавна техумови видавали безстроково (такого у світі немає). Тож наближені до влади люди активно цим користувалися. В Європі техумови на підключення до енергомереж могли діяти два-три роки. Якщо їх власник не збудував енергооб’єкта за цей час, техумови у нього забирали і видавали документи новому інвестору. Нині українські власники техумов активно шукають інвесторів для будівництва енергооб’єктів, а не продають їх.
Також фахівці Держенергоефективності розробили проект закону з розвитку виробництва рідкого біопалива. Основна мета — встановлення вимог до вмісту біокомпонентів у реалізованому на території України моторному паливі та відповідальності за їх недотримання.
Закон сприятиме створенню гарантованого ринку виробництва та використання рідких біопалив в Україні та збільшенню інвестицій у цей сектор.
На жаль, Україна купує за кордоном нафтопродукти, бо наші нафтопереробні заводи не працюють. У світі й Європі до бензину активно додають біоетанол. Він, до речі, у великих обсягах виготовляється з нашої кукурудзи і це приносить додаткову вартість закордонним працівникам.
Передбачається, що у 2020 році до бензину додаватимуть 4,8% біоетанолу, до дизпалива із січня 2019-го — не менше 2%. У законопроекті значиться, що ринок біоетанолу та біодизеля сягатиме 500 тис. т. Тож закордонним інвесторам буде цікаво вкладати кошти у будівництво заводів із виробництва біопалива, вони зможуть його продати в Україні.
У нас почали активно будувати котельні, які використовують не газ, а пілети, брикети, тріску. Та поки немає законодавства для запровадження прозорого ринку твердого палива, є бар’єри для доступу до такої сировини.
Тож треба демонополізувати цей ринок, запровадити електронну систему торгів. У Вільнюсі для виробництва тепло- та електроенергії використовується 82% брикетів і пілет. Їх продають прозоро, через систему торгів, ніхто не спекулює на лісових відходах. Фахівці Агентства розробили законопроект про використання твердого палива і сподіваються на його ухвалення у цьому році.

Бі­ла Церк­ва
Активно втілюються енергоефективні заходи у Білій Церкві, про них розповів заступник білоцерківського голови Валерій Гнатюк. У місті на території 6 тис. га живе 220 тис. людей. За кількістю населення воно випереджає деякі обласні центри.
Ще до 2015-го міська влада звернула увагу на проблеми з енергоефективністю, виписала їх, розробила відповідні програми. Та реалізувати не змогла через суб’єктивні й об’єктивні причини, насамперед — через нестачу грошей у бюджеті. До 2015-го на житлово-комунальне господарство, в тому числі на енергоефективні заходи, які можна було б реалізувати, виділявся 1 млн євро.
Цього вистачало лише на поточні роботи, за ці гроші треба було прибрати місто, заплатити за електроенергію тощо. Після 2015-го завдяки децентралізації у міському бюджеті з’явилися фінресурси. Тож можна було починати втілювати енергоефективні заходи й оцінювати перспективи їх розвитку.
Тоді ж було створено комунальне підприємство, яке зайнялося розробкою стратегії міста за участю польських партнерів. У 2016-му міська влада затвердила план дій зі сталого енергетичного розвитку на 2017–2030 роки. Та не вистачало фінресурсів на утримання структурного підрозділу, який би займався питаннями енергоефективності. Згодом він був створений і місто отримало позитивні результати.
534dfca54dd9cd005d6bb92a870be8edУ Білій Церкві 132 бюджетних заклади (це більше 200 будівель), 72 заклади освіти, десять — охорони здоров’я, 18 — культури. При цьому 85% енергоресурсів споживає теплоенергетика, 11% — електроенергетика, 4% — газ.
Найбільший споживач енергоресурсів — комунальне підприємство «Білоцерківтепломережа», воно дає міському господарству тепло, і ТОВ «Білоцерківвода», що постачає населенню воду.
У 2015-му бюджет витрачав на енергоносії більше 25% доходів, у 2017-му після впровадження енергоефективних і оргзаходів — лише 9%, тобто майже 3 млн євро. Після аудиту приміщень бюджетних установ витрати енергоресурсів зменшилися на 20–30%, тож знайшлися гроші на запровадження у них ЕСКО.
Завдяки оргзаходам, розробці стратегії співробітництва з фінансовими інституціями вдалося розпочати у 2018-му проект із реконструкції зовнішнього освітлення. Для цього залучили на хороших умовах кредит від міжнародної фінорганізації НЕФКО.
Зміни у законодавстві дозволили таким містам, як Біла Церква, простіше отримувати кредити. До 2015-го треба було брати у Мінфіні дозвільні документи на позики, й цей процес був непростим. Зараз є домовленість, що позику НЕФКО використовуватимуть для санації бюджетних приміщень.
Нині у Білій Церкві велика проблема із забезпеченням теплом житлового масиву, де живе 50 тис. людей. Технічний стан магістрального теплопроводу, по якому постачається теплоенергія на цей масив, незадовільний. На його реконструкцію необхідно 10 млн євро, треба перекласти 8 км труб, аби запобігти аваріям.
Трубопровід експлуатується понад 40 років, його труби неізольовані, через це втрачається майже 40% тепла. Після реконструкції й ізоляції труб зменшиться споживання газу на 7%. Міська влада шукає фінансові ресурси, намагається домовитися про позику з НЕФКО та Європейським інвестиційним банком.
У Білій Церкві успішно реалізовано (єдиний в Україні) водопостачальний проект. У 2013-му міська рада передала підприємство водопостачання і водовідведення в концесію на 15 років. Система була розрахована на постачання 130 тис. кубів води на добу (нині населення й промисловість споживають усього 60 тис.).
Обладнання, яке було розраховане на доставку 120–130 тис. кубів води, не було енергоефективним, тож витрати електроенергії були шаленими. Тому інвестпрограма концесіонера передбачала запровадження енергоефективних заходів. Білій Церкві поталанило з інвестором, місцева влада не має проблем із приватним партнером. Якість обслуговування населення значно покращилась, інвестор турбується про підвищення якості питної води.
Але процедура концесії дуже складна, міська влада розпочала її у 2011 році, закінчила у 2013-му. Повноправний концесіонер уже подав заявку до Європейського інвестиційного банку на отримання кредиту для проекту енергоефективності, в тому числі для спорудження гідроелектростанції, яка б допомогла забезпечити підприємство власною електроенергією.

Ню­ан­си
Нинішня законодавча база створює можливості для запровадження ЕСКО, але цей механізм ще не є досконалим, вважають у Білій Церкві. Торік у місті провели енергоаудит 42 будівель і тендер ЕСКО для 18 бюджетних установ. Зараз місцева рада має затвердити істотні умови співпраці з інвестором, але ретельний аналіз виявив чимало цікавих нюансів.
Одні інвестори пропонують реалізувати проект за 2 млн грн, інші — за 500 тис. Законодавство дозволяє приватним інвесторам гратися цінами й закладати в проект незрозумілі чинники, тож ретельний контроль за діяльністю бізнесменів не буде зайвим. Інвестори, пропонуючи свої послуги бюджетній сфері, прагнуть перш за все заробити, тому закладають у проекти надприбутки.
Не пропонують бізнесмени й системних проектів: приватні інвестори хочуть займатися лише такими, які приносять швидкі результати й хорошу рентабельність. Для бюджетних установ прагнуть перш за все облаштовувати індивідуальні теплові пункти, а не енергоефективне освітлення, яке зберігає здоров’я.
Розрахунки свідчать: якщо встановити в приміщенні енергоощадні лампи, вони окупляться за 1,5–2 роки. А коли нове освітлення відповідатиме нормам і не шкодитиме здоров’ю дітей у дитсадках і школах, вартість і термін окупності зростуть у два-три рази.
Важливий і енергомоніторинг, одна бюджетна будівля вже підключена до автоматичного моніторингу. Впродовж року це дало позитивний результат — зекономлено 5% енергоресурсів. На жаль, не всі працівники бюджетної сфери прагнуть до енергоефективності. Є випадки, коли вони спеціально зливають воду і не виключають світла, аби отримати на наступний рік не менші ліміти на ці ресурси.
У Білій Церкві ще у 2006-му хотіли запровадити механізм стимулювання енергоекономії, але юридичних механізмів для цього не було. Преміальний механізм не спрацював.

Ана­ліз ЕС­КО
Експерти ПРООН проаналізували ситуацію із застосуванням ЕСКО-механізму в Україні і виявили, що ключовою проблемою є розрахунок базового рівня споживання енергоресурсів при подачі заявок із відбору виконавців проектів.
Не можна зводити базові показники споживання енергоресурсів лише до показників лічильників, є багато факторів, які суттєво впливають на рівень енергоспоживання об’єкта в різних містах. Вимоги до базового рівня визначають два стандарти, на які треба звертати увагу при підготовці тендерної документації.
Аналіз реалізованих проектів ЕСКО засвідчив, що часто прагнення зекономити енергоресурси наносить шкоду якості клімату в приміщеннях, у них зростає концентрація СО2. Тож погіршується самопочуття, продуктивність роботи працівників бюджетних установ, надання адмінпослуг. Особливо хвилює ситуація у приміщеннях, де бувають діти (лікарні, поліклініки, амбулаторії, школи, дитсадки).
Складно досягти позитивних результатів в енергоефективності, констатують експерти ПРООН, якщо не залучатимуться енергоменеджери, які б ефективно управляли цією сферою, контролювали й коригували її, не дозволяли заспокоюватися на досягнутому місцевій владі.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».