Дослідження засвідчують, що очікування населення й бізнесу покращуються: індекс споживчих настроїв сягнув 62,6% (плюс 11%). Керівники підприємств сподіваються на збільшення обсягів виробництва товарів і послуг. У торішньому ІV кварталі ці очікування зросли на 21,2%. Це найвище значення за останні сім років.
Триває стрімке підвищення зарплат, середній показник торік зріс на 37,9% у номінальному вимірі та на 19,9% — у реальному. Ймовірно, зростання зарплат триватиме внаслідок не стільки перегляду мінімальних (+16% від початку 2018-го), скільки через необхідність конкурувати за працівників.
Конкуренція може посилюватись, адже попит на фахівців зростає, вони стають мобільнішими, розширюються можливості виїзду за кордон.
Фінансова стабілізація
Аналітики звертають увагу на те, що дефіцит рахунку поточних операцій залишається помірним, показники платіжного балансу у прогнозованих НБУ межах. За десять місяців 2017-го дефіцит рахунку поточних операцій становив 3,3 млрд дол., а на кінець року — майже 4 млрд дол. Четвертий рік поспіль він не виходить за межі 4% ВВП.
Дефіцит поточного рахунку компенсований чистим припливом коштів за фінрахунком. Головним його фактором від початку 2017-го було надходження готівкової інвалюти з-поза банківської системи. Друга вагома складова — приплив прямих іноземних інвестицій (2,1 млрд дол. за десять місяців).
Загалом показники платіжного балансу залишатимуться у прийнятних межах: помірний дефіцит поточного рахунку зберігатиметься, зауважують експерти. Його повністю перекриватиме приплив коштів за фінрахунком. І це без сценарію, який ґрунтується на припущенні, що Україна продовжить отримувати гроші від МВФ.
Протягом минулого року ризики фіскального сектора залишалися помірними завдяки відновленню економіки. Це сприяло активному зростанню надходжень до бюджету. Але цьогоріч починається передвиборчий цикл, нагадують аналітики, тож влада може переглянути бюджет, збільшивши фінансування соціальних статей.
Зберігається квазіфіскальний дефіцит через докапіталізацію держбанків. Поки нерівномірно витрачають кошти місцевих бюджетів. Це серед іншого призводить до традиційної грудневої волатильності валютного ринку й значних проблем у подальшому.
За останні два роки суттєвого прогресу тут не досягнуто, зауважують експерти. Вирішити проблему допоможе запровадження довгострокового бюджетного планування.
За оцінками експертів, фіскальний дефіцит залишається у прийнятних межах. Торік динаміка доходів та видатків держбюджету не створювала значних ризиків для фінсистеми. Фіскальна політика уряду була стриманою, тож за підсумками 2017-го запланованого розміру дефіциту було досягнуто. Відповідно до останніх змін до держбюджету він становить 2,7% ВВП і відповідає вимогам Програми співпраці з МВФ.
Торік вагомим внеском до дохідної частини держбюджету були неподаткові надходження, зокрема дивіденди держкомпаній (особливо НАК «Нафтогазу») та конфісковані кошти оточення колишнього президента Януковича.
У жовтні 2017-го пройшов репрофайлінг облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у портфелі НБУ. Це стало важливою подією для управління ліквідністю держфінансів. Облігації на 219,6 млрд грн були обміняні на нові цінні папери з довшим терміном погашення.
Частка нових ОВДП номінальною вартістю 145,2 млрд тримає плаваючу ставку, прив’язану до інфляції. Це підвищиує мотивацію уряду до розвитку економіки, сприяє ціновій стабільності.
Нацбанк очікує, що докапіталізація держбанків триватиме. «Приватбанк» додатково може потребувати капіталу у 16 млрд грн. Це другий транш із загальної суми у 38,5 млрд грн, визначеної після націоналізації аудитом.
«Ощадбанку» також необхідна докапіталізація, бо знизилась якість кредитів, виданих великим бізнес-групам, та знецінилися застави за такими кредитами.
Амбітні цілі
Експерти зазначають, що бюджет-2018 не передбачає зменшення фіскального навантаження на економіку. Відповідно до ухваленого Закону про держбюджет на 2018 рік сукупні доходи мають зрости на 18,5%, видатки (разом із кредитуванням) — на 17,3%, дефіцит становитиме 2,5% ВВП. Зростання податкових надходжень заплановано на 20,5%.
Такі цілі є амбітними, кажуть експерти. Тому є ризик неповного виконання держбюджету й посилення навантаження на суб’єктів економічної діяльності.
Підвищення мінімальної зарплати на 16,3% від початку 2018-го експерти вважають прийнятним і передбачають, що протягом року влада може її збільшити. Рішення радять приймати лише з урахуванням ґрунтовної аналітики балансу переваг (додаткових доходів держбюджету та Пенсійного фонду, детінізації зарплат) та недоліків (зростання фіскального навантаження на бізнес, зокрема на малий і середній, прискорення інфляції).
Аналітики нагадують, що торік стартували важливі реформи — пенсійна, медична й освітня, трансформовано програму житлових субсидій. Тож треба було докорінно змінити підходи до формування видаткової частини держбюджету, впродовж цього року може з’явитися потреба в істотному перегляді планів бюджетних видатків.
Одне з важливих завдань пенсійної реформи — поступове зменшення дефіциту Пенсійного фонду. Однак у короткостроковій перспективі він може збільшитись, якщо цьогоріч темпи зростання надходжень від єдиного соцвнеску будуть нижчими, ніж у 2017-му.
Підвищення мінімальної пенсії за віком та осучаснення пенсій у торішньому жовтні збільшили щомісячні видатки на пенсійні виплати майже на 7 млрд грн. Приросту надходжень до фонду заробітної плати та зростання єдиного соцвнеску може не вистачити, аби надходження до Пенсійного фонду зростали очікуваними темпами, а його дефіцит скорочувався.
Концентрація фіскальних витрат наприкінці 2017-го створила макроекономічні ризики, зауважують експерти: рівень бюджетних видатків у грудні суттєво перевищив середньорічний показник. Це призвело до значних коливань залишків на Єдиному казначейському рахунку. В результаті зменшується ефективність грошово-кредитної політики, виникає додаткова інфляція та девальваційний тиск.
Неритмічні витрати бюджетних коштів та різкі перепади залишків на Єдиному казначейському рахунку — результат політики місцевих бюджетів (слабо реалізуються інвестпроекти). Внаслідок цього терміни фінансування капітальних вкладень зсуваються на кінець року.
Аби рівномірно розподілялися бюджетні гроші, варто запроваджувати якісне середньострокове бюджетне планування та змінити підходи до управління ліквідністю державного та місцевих бюджетів. Без принципових змін у бюджетному плануванні волатильність на валютному ринку регулярно повторюватиметься, констатують експерти.
Перспективи
Україна, як і інші країни, що розвиваються, потребує додаткових фінансових вливань. За оцінками Міжнародного інституту фінансів, торік приплив капіталу в держави, що розвиваються, сягнув майже 1,1 трлн дол., це на 53% більше позаторішнього.
На цій припливній хвилі фіксується велика кількість розміщення цінних паперів. Україна не є винятком. У торішньому вересні Мінфін розмістив 15-річні єврооблігації на 3 млрд дол.
Поки рано говорити про «бульбашки» на ринках, що розвиваються: фінансові індекси на 15% нижчі від докризового максимуму. Міжнародний інститут фінансів прогнозує, що цьогоріч приплив капіталу на ринки, що розвиваються, зросте до 1,2 трлн дол.
Якщо прогнози збудуться, то приплив капіталу триватиме. Цей процес іде третій рік поспіль, що досі траплялося нечасто. За такої ситуації ринки, що розвиваються, стануть дуже чутливими до будь-якої негативної інформації і це має враховувати українська влада.
Жорстка монетарна політика може зашкодити розвинутим ринкам. Торік Федеральна резервна система тричі підвищувала ставки та планує кілька підвищень у 2018 році. До того ж оголосила про плани поступового скорочення балансу, довівши темп ліквідації цінних паперів до 50 млрд дол. на місяць на кінець цього року.
Від початку 2018-го Європейський центробанк удвічі скоротив обсяг щомісячного викупу активів на 30 млрд євро, тому сумарний обсяг кількісного пом’якшення цьогоріч значно зменшиться. Найсуттєвіше зростання балансу забезпечить Банк Японії. Він також поступово зменшує обсяги грошової емісії, але не розкриває своїх планів.
Імовірно, пік кількісного пом’якшення у світі пройдено, кажуть експерти: активи на розвинутих ринках продовжують дорожчати. Фінансові індекси перевищують докризові показники на 23%. Індекс циклічності (відношення ціни акції до прибутку на неї) перевищує піки 2007 року, але поки нижче, ніж перед кризою.
Ризики
Якщо центробанки почнуть підвищувати відсоткові ставки та скорочувати банківські баланси, нинішні ціни втрачатимуть підґрунтя, визначене фундаментальними факторами. Тоді розвинуті ринки почнуть реагувати на найменший негатив і це підвищить рівень ризиків для країн, які розвиваються, в тому числі й для України. Нацбанк уже підняв ставку до 16%.
Торік фінансова стабільність відновлювалась у всьому світі. Цьому сприяла висхідна динаміка фінансових ринків, нові макропруденційні вимоги й відновлення прибутковості системних фінінституцій. Але, застерігають експерти, помітно зростають середньострокові ризики.
Різко збільшилося кредитування. За оцінками МВФ, розмір боргу нефінансового сектора країн «Великої двадцятки» уже перевищив докризове значення. До того ж у середньостроковій перспективі вартість активів не може невпинно зростати без жодної корекції. Саме тому середньострокові зовнішні фінризики для нашої країни дуже високі.
В Україні рейтинг ризиків, які хвилюють інвесторів та перешкоджають здоровому розвитку економіки, очолили корупція та недовіра бізнесу до ефективності судової системи. Бізнес усе голосніше закликає владу до активної протидії корупції.
Основну проблему України іноземні інвестори вбачають не в економічній кризі, а в слабких, корумпованих інституціях, які заважають бізнесу інвестувати та розвиватися. Головне, що має зробити влада, — продемонструвати ефективність у боротьбі з корупцією та свавіллям силових органів.
Показово, що, на думку опитаних інвесторів, захоплення держави олігархами та монополізація влади є більшою завадою інвестклімату, ніж конфлікт із Росією. Захоплення влади олігархами — це вплив окремих людей на політику та держоргани через свої партії та медіа й отримання неправомірних конкурентних переваг.
Обмеження конкуренції, монополізація секторів економіки, яка досягається за допомогою політичного впливу, дозволяє олігархам та монополістам збільшувати ціни або ставити перепони в отриманні ресурсів чи інфраструктури для іншого бізнесу.
Вирішення цих проблем перебуває у політичній площині й передбачає зміну виборчого законодавства, а також забезпечення незалежності судів та ринкових регуляторів.
Іноземні інвестори закликають українську владу до ефективних антикорупційних дій. А також спростити адміністрування податків, прозоро приватизувати підприємства, скасувати мораторій на продаж землі, покращити інфраструктуру (порти, дороги, електромережі), запровадити податкові канікули для нових інвесторів.
Поки індекс інвестиційної привабливості України, за версією топ-менеджерів компаній — членів Європейської бізнес-асоціації, залишається скромним. У кінці 2017-го він становив 3,03 бала за п’ятибальною шкалою. У першому торішньому півріччі індекс покинув негативну площину вперше з 2011-го з показником 3,15 бала.
Але інвестори не відчувають докорінних змін на краще, 46% із них вважають, що таких змін не відбулось. Індекс 3,03 свідчить, що негативні настрої бізнесу нікуди не поділися.
Олена КОСЕНКО
