Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Серпень 14, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Лютий 2014 02:00

Український ринок – усе ще цікавий

Rate this item
(0 votes)

Зовнішня інтеграція України у світовий економічний простір відіграє важливу роль у розвитку вітчизняної економіки. Саме тому Україна зацікавлена в сприятливому середовищі, яке спрощувало б доступ до зовнішніх ринків і забезпечувало стабільні торговельні потоки на основі постійного підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва. 

Членство в СОТ зробило певний внесок у досягнення цієї мети, забезпечивши вищий рівень стабільності та прозорості торговельної політики в Україні та країнах-партнерах, а також можливості використовувати інструменти світового торгового клубу для вирішення суперечок. Поза тим поглиблення регіональної інтеграції в різних напрямах може створювати додаткові можливості для лібералізації торгівлі, а, отже, для економічного розвитку.


Угода про асоціацію між Україною та ЄС є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна — ЄС і поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Створення ЗВТ передбачає співпрацю за різними напрямами, що переважно містяться у площині питань зовнішньоторговельної сфери, зокрема — торгівлі товарами та послугами, митно-тарифного регулювання, інвестиційної та конкурентної політики та врегулювання суперечок.
За час переговорів про ЗВТ проведено цілу низку досліджень щодо оцінки економічних наслідків підписання такої угоди. Однією з перших оцінок можливої ЗВТ між Україною та ЄС була робота, виконана 1999 р. P. Brenton. Вона показувала, що наслідки для економіки України в цілому будуть позитивними. На сьогодні вона вже не актуальна через суттєву зміну вихідних даних.
На замовлення Європейської комісії цю роботу переглянули 2006 р. експерти Центру європейських політичних досліджень (CEPS), Інституту світової економіки (IfW) і Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). Результатами їхнього аналізу була рекомендація щодо співробітництва між Україною та ЄС у формі поглибленої зони вільної торгівлі або «ЗВТ+», з особливим акцентом на співробітництві не в тарифній, а в регуляторній сфері, адже очікуване зростання добробуту від створення ЗВТ було 3% на відміну від 9,9% від ЗВТ+.

Різні перспективи
У цей же період позитивні наслідки від створення ЗВТ+ з ЄС для добробуту України прогнозували й інші експерти. Усі дослідження вказували на переваги гармонізації українських стандартів і норм до чинних в ЄС над простим скасуванням тарифних бар’єрів у торгівлі. Попри спільний висновок, ці дослідження відрізняються за оцінкою масштабів впливу лібералізації торгівлі з ЄС і за очікуваними результатами для різних галузей України.
Це зумовлено, передусім, різними припущеннями та базовими роками у вихідних даних, використаних авторами. Загалом роботи, виконані до вступу України до СОТ 2008 р., досить оптимістично оцінювали перспективи нашої країни після створення ЗВТ з ЄС. Цього не можна сказати про дослідження, що у своїх моделях враховують зміну економічних умов після вступу України до СОТ.
Так, у документі, представленому 2009 р. Francois та Manchin, прогнозується зменшення реального доходу на 2,12% у разі створення ЗВТ і 0,4% — у разі створення ЗВТ+. Stephan von Cramon-Taubadel, Sebastian Hess та Bernhard Brummer 2010 р. у своїй роботі прогнозують лише незначне зростання добробуту в Україні за умови зниження всіх двосторонніх тарифів на 50%. І наголошують на тому, що зростання добробуту буде набагато більшим, якщо лібералізація в торгівлі відбуватиметься одночасно з внутрішніми реформами, спрямованими на підвищення продуктивності стратегічних галузей.
Miriam Frey і Zoryana Olekseyuk 2011 р. представили дослідження, в якому акцентовано увагу на зменшенні витрат бюджету у зв’язку зі зменшенням надходжень до держкошторису. Згідно з результатами цього аналізу, залежно від того, як буде компенсовано ці витрати, ефект на добробут коливається від 0,19 до 0,69%.
Вітчизняні експерти припускають, що такі результати спричинені тим, що в застосованих моделях для оцінки наслідків акцентовано на зниженні тарифів. А вони вже й так суттєво зменшені після вступу України до СОТ. Тож усунення низьких тарифів спричинює невелике поліпшення добробуту або ж загалом негативний ефект.
Останні публікації на цю тему дають порівняльну характеристику між створенням ЗВТ з ЄС і приєднанням України до Митного союзу з Білоруссю, Казахстаном, Росією. У рамках дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інституту народногосподарського прогнозування 2012 р. розраховано, що створення ЗВТ з ЄС матиме, як наслідок, зменшення товарообігу між Україною та Євразійським економічним простором (ЄЕП) на 2,5%, а також втрату Україною до 1,5% базового обсягу ВВП. Тим часом, як вступ України до ЄЕП призведе до додаткового зростання ВВП на 6—7% до 2030 р.
Сценарій, за яким розраховано наслідки для створення ЗВТ з Євросоюзом, включав припущення про те, що країни, які входять до ЗВТ із СНД, вживають захисних заходів у зовнішній торгівлі, передбачених угодою 2011 року.
З іншого боку, у дослідженні О. Шепотило 2013 р. прогнозується, що після створення ЗВТ з Євросоюзом Україна зможе збільшити свій експорт до всіх країн на 36%. Водночас, як за сценарієм приєднання до МС — тільки на 17,9%.

Імпорт над експортом
Нещодавно експерти Міжнародного центру перспективних досліджень презентували свою роботу. Вони підкреслюють, що Україна зберігає з ЄС від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами, тобто є країною, яка переважно імпортує товари з Євросоюзу, а не експортує до нього. Великою мірою це пов’язано і з певною закритістю окремих ринків ЄС (наприклад, для продукції рослинництва), і з невідповідністю українських товарів європейським стандартам.
У 2000–2008 роках експорт товарів до Євросоюзу потужно зростав — з 4,6 млрд дол. до 18,1 млрд (середній річний темп приросту за цей період становив 20,1%). Імпорт зростав ще потужніше — з 4 млрд до 28,9 млрд дол. (середньорічний приріст — 26,9%). Вищі темпи зростання імпорту перетворили незначний профіцит у торгівлі з Євросоюзом (522 млн дол. 2000 року) на суттєвий дефіцит —10,8 млрд дол. наприкінці періоду.
На початку кризи 2008-го товарооборот різко (удвічі) зменшився. Це було викликано девальвацією гривні та зупинкою споживчого кредитування. Але від 2009 року він знову зростає, майже досягши у 2012-му показників 2008 року. Загалом ЄС є другим найбільшим торговельним партнером України після Росії.
Експорт України в цілому і до держав Євросоюзу характеризується переважанням сировинних товарів. Продукція гірничо-металургійного комплексу (руда, чорні метали) та сільського господарства (необроблена пшениця, кукурудза, насіння соняшника, соняшникова олія) разом дають більш як половину доходів від експорту.
Водночас в імпорті України переважають високотехнологічні товари та складні технічні сполуки. У найвагомішій групі — ядерні реактори, котли, машини. Велика кількість різноманітних механізмів для виробництва (косарки, комбайни, промислові холодильники), для населення — різноманітна побутова техніка. Важливий складник — імпорт автомобілів, особливо легкових. У цілому імпорт набагато високотехнологічніший і ширший за номенклатурою, ніж експорт.

На нас чекають
Євросоюз не втомлюється подавати Україні сигнали, мовляв, там готові підтримати Угоду про асоціацію, щойно українська влада продемонструє готовність до її підписання. Європейці радять у багатьох галузях економіки мати Україні та Росії кращу кооперацію. Лідери країн ЄС заявляють, що Угода про асоціацію між Євросоюзом і Україною не несе нічого злого для Росії, навпаки, вона буде вигідною для РФ.
Те, що домовленості досягнуті Україною з Москвою, а Угода про асоціацію з ЄС не підписана — не питання грошей, кажуть європейці. Угода про асоціацію — це вибір цінностей. ЄС не може купувати країну для того, щоб наблизити її до Євросоюзу. Кожна країна має сама відповідати за стан своєї економіки. Але Угода про асоціацію сприяла б економічному зростанню України, запевняють в ЄС. У Європі сподіваються, що українці де-юре стануть європейцями.
Чимало аналітиків вважають непідписання Угоди з ЄС не поразкою, а перемогою, адже ніяких серйозних зобов’язань Європа щодо України не брала. Водночас наша країна, хай і з певною відстрочкою, мала взяти на себе досить вагомі зобов’язання. У результаті знецінились би наші гроші, не було б ресурсів на виплату зарплат бюджетникам та пенсій. Скоротилося б чимало робочих місць.
Інші експерти підтверджують, що в перші місяці після непідписання Угоди про асоціацію Україна почуватиметься краще, ніж якби вона підписала документ. Європа не пропонує великих грошей, натомість вимагає багато працювати. У країнах колишнього Варшавського Договору, які на початку 90-х підписали подібні угоди, ситуація була набагато гіршою. Перебудова законів і промисловості там тривала десять років. З тих пір їхні прибутки зросли вдвічі. Корупція майже зникла. Тепер ці держави в десятці найбільш зростаючих економік ЄС. Але за перші місяці і роки довелося змінити фактично все.
Європа обіцяє здоров’я та енергійну роботу. Якщо ми не почнемо перебудову, то опинимось у складному становищі, тому що відставатимемо все більше й більше. Ті, хто бачив тексти асоціаційних угод ЄС з іншими країнами, переконує: Європа нікому не пропонує конкретних грошей, але вчить заробляти самостійно.
Росія пообіцяла дешевий газ, гроші, розблокування товарних ринків. Саме заблоковані ринки стали підставою для наших підприємців просити паузи в євроінтеграційних процесах. Саме так представники УСПП окреслили ситуацію на зустрічі з главою держави і попросили підписання Угоди про асоціацію з ЄС перенести на рік, дати можливість підготуватися до роботи в нових умовах, закупити сучасне обладнання.
Засумнівались експерти і у здатності Росії виконати свої обіцянки, адже сусідка нині скорочує соціальні програми, особливо ті, що фінансуються з місцевих бюджетів. Ідеться навіть про переказування грошей з приватних пенсійних фондів до державного, аби забезпечити вчасну виплату пенсій російським пенсіонерам.
На думку експертів, українській владі буде дуже складно утримувати нейтралітет. І, можливо, доведеться долучитися до Митного союзу, який уже охрестили «таежным». Аналітики занепокоєні тим, що це не вирішить проблем із Росією. Якщо хтось думає, що тиск на Україну припиниться, — цього не буде. Він тільки модифікується.
Вибір, який малюють експерти, доволі простий. Утім, непростим є рішення. Сьогодні Україна обирає своє майбутнє. Можливо, ключ — у тристоронніх переговорах між Києвом, Москвою і Брюсселем.

Авіаринок
Проте наша країна цікавить не лише Європу, а й Близький Схід. Навіть у такі непрості революційні часи. У середині січня авіакомпанія Об’єднаних Арабських Еміратів «Емірейтс» відкрила регулярний рейс з Дубаю до Києва, що став першим для неї маршрутом в Україну. Керівники компанії налаштовані оптимістично щодо нового маршруту. І переконані, що прямий повітряний рейс стимулюватиме розвиток бізнесу й туризму.
Понад 150 тис. українців щороку відвідують ОАЕ. Через сучасний транспортний вузол «Емірейтс» у Дубаї мандрівники зможуть відкрити для себе понад 130 напрямків, у тому числі острови Індійського океану, Азію, Австралію. Щоденні рейси «Емірейтс» позитивно впливатимуть на збільшення торгівлі не тільки між Україною та ОАЕ, а й іншими країнами завдяки зручним стикувальним рейсам. Зміцнення відносин уже стало помітним після відкриття минулого року Посольства ОАЕ в Києві.
За перше півріччя 2013 р. обсяг торгівлі між Україною та ОАЕ збільшився на 27% — до 429 млн дол. Додаткові потужності для перевезення вантажів (15-тонний вантажний відсік на кожному рейсі) стимулюватимуть експорт з України, зокрема сталі, авіаційних деталей, устаткування і запчастин для морського транспорту, а також сільгосппродукції, адже Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, великим виробником зерна і цукру. З ОАЕ Україна імпортує автомобілі, текстиль, медпрепарати, чай, соки.
«Емірейтс» була заснована у 1985 році. Нині вона виконує рейси у 141 напрямку до 79 країн шести континентів, які відкривають нові можливості для торгівлі і бізнесу. Мультинаціональний роботодавець об’єднує працівників 160 національностей. На літаках компанії працює і 140 українців.
Торік літаки «Емірейтс» облетіли планету більш як 18 тис. разів. Флот компанії за рік пролетів 751 млн км. Якщо згадати, що окружність Землі сягає 40075 км, то виходить 18753 польоти навколо земної кулі. У цілому авіакомпанія здійснила 164 635 рейсів, її послугами скористалося понад 43 млн пасажирів. У 2012–2013 році вона перевезла 2,1 т вантажів. І згідно з останньою статистикою посіла перше місце серед кращих вантажних компаній.
Торік парк літаків авіакомпанії поповнився 24-ма новими бортами. Були відкриті дев’ять нових напрямків — Варшава, Алжир, Токіо — Ханеда, Стокгольм, Кларк, Мілан — Нью-Йорк. Конакри, Сіалкот і Кабул, а також вантажні рейси в Ханой, Чикаго, Кано в Нігерії та Кіто в Еквадорі. Першим великим досягненням стало відкриття у 2013 р. терміналу А — першого у світі, спеціально сконструйованого під обслуговування Airbus А380. Будівля гігантських розмірів (довжиною понад 800 м) має 20 виходів-рукавів для обслуговування бортів і найбільші зали очікування.
У травні 2013 р. «Емірейтс» Group задекларувала 3,1 млрд дірхамів (845 млн дол.) чистого прибутку (це на 34% більше, ніж у 2012 р.) і оголосила минулий рік 25-м прибутковим роком з моменту свого заснування. Серпень був ознаменований п’ятою річницею експлуатації А380 на ринку, який за цей час перевіз понад 18 млн пасажирів на більш ніж 45 тис. рейсах.
В Україні «Емірейтс» планує цьогоріч перевезти 130–140 тис. пасажирів. Зокрема, і за рахунок налагодження тісної співпраці з українськими турагенціями.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».