Хто край­ній у сміт­тє­вій спра­ві?
У Полтавській області, зокрема, щорічно утворюється близько трьох мільйонів кубометрів ТПВ, які вивозять на звалища або на так звані полігони. За офіційними даними Полтавської ОДА, які отримали після проведеної інвентаризації під час підготовки Комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами у Полтавській області на 2017–2021 роки, в регіоні на середину 2017 року налічувалося 672 звалища та полігонів для складування ТПВ.
Станом на 1 січня 2018 року з них паспортизовано лише 119, три закрито, а вісім законсервовано. Отже, більшість сміттєзвалищ і надалі експлуатують без необхідного інженерного забезпечення й моніторингових досліджень їх впливу на довкілля.
Днями на апаратній нараді в облдержадміністрації обговорювали питання про стан поводження з відходами на території області. Зокрема, за результатами здійснення нагляду за використанням сміттєзвалищ Державною екологічною інспекцією у Полтавській області у 2017 році.
Судячи із сум штрафів, які інспектори наклали на посадовців, котрі відповідають за те, щоб сміттєзвалища не забруднювали навколишнього середовища і відповідали встановленим нормам, на Полтавщині немає практично жодного сміттєзвалища, яке б повністю відповідало вимогам Закону України «Про відходи».
Зокрема, в частині того, що з 1 січня 2018 року на них не можна звозити несортоване сміття і не організувати його утилізації тощо. З цього приводу голова Полтавської ОДА Валерій Головко нагадав учасникам наради, що він особисто попереджував керівників ще півроку тому, що хочуть вони чи ні, але 1 січня 2018 року таки погрюкає у двері і доведеться «розрулювати» ситуацію зі сміттям.
«Але 90% представників органів місцевого самоврядування не розуміють суті діючого Закону «Про відходи». І це наша проблема. Потрібно провести тематичне навчання. Держава нині дала нам інструмент реалізації цивілізованого поводження з відходами й усунення екологічної проблеми, яка існує на Полтавщині. Тому має бути розуміння, як сортувати сміття на рівні домогосподарства, яким має бути сучасний полігон, закінчуючи питаннями переробки...» — констатував голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
Того ж дня в ОДА скликали ще одну нараду, присвячену ситуації, яка склалася з неготовністю сміттєзвалищ на Полтавщині приймати розсортоване сміття і тим більше його утилізувати, адже жодного такого заводу в регіоні й досі немає.
Найскладніша ситуація з вивозом сміття склалась в обласному центрі. Із Полтави — міста, де проживає майже 300 тисяч населення, сміття щодня вивозять на сміттєзвалище поблизу селища Макухівка, що в Полтавському районі. Переповнений понад вінця ще два десятки років тому гігантський смітник настільки розширився, що його обриси вже можна побачити з міста.
Жителі Макухівки роками волають про допомогу у закритті цього сміттєзвалища, бо воно геть зіпсувало екологію, повітря, потруїло колодязну воду та принесло селянам невиліковні хвороби тощо. Не краща ситуація зі сміттєзвалищами і в інших містах Полтавщини. Не говорячи вже про складування відходів у селах, де сміттям геть захаращені лісосмуги та рівчаки...
Про складність проблеми можна судити з того, що станом на 22 січня 2018 року заявку на одержання співфінансування з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища для придбання мобільних сортувальних ліній для ТПВ подали лише чотири комунальних підприємства Полтавщини. Тобто справжнім сортуванням та переробкою сміття в регіоні, як кажуть, і не тхне.
З цієї нагоди «профільний» заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий визнав, що для голів об’єднаних територіальних громад питання поводження з ТПВ нове, тому вони ще визначаються з вирішенням проблем на місцях. Потрібно передбачити багато нюансів: виділення ділянок для сміття, придбання необхідної техніки, будівництво полігонів та правильне ведення документації. За словами Р. Товстого, місцева влада повинна швидко реагувати на зауваження, бути зацікавленою у дотриманні законодавства та стратегії.
«Чекатиму нових пропозицій від місцевих голів, обласна влада підтримає будьяку корисну ініціативу та допоможе у фінансуванні. Головне — вирішити, що необхідніше: техніка, сортувальні лінії для сміття чи виділення земельних ділянок для сміттєзвалищ», — зазначив чиновник.
Отже, складається враження, що в регіоні ще до пуття не знають, кому займатися реалізацією Закону України «Про відходи». Обласна влада чекає пропозицій від районів, у районах з появами ОТГ адміністрації та райради втратили більшість повноважень та можливостей впливати на ситуацію, а для керівників ОТГ «питання поводження з ТПВ нове...» Виходить, сміттєзвалища, як і раніше, без справжніх хазяїв. Як у приказці: «Сім баб, сім рад, а дитя — безпупе»...

Зно­ву фаль­старт...
Кореспондент «ДУ» спробував з’ясувати думку представників районної влади щодо перспектив цивілізованого поводження з ТПВ та приведення до ладу сміттєзвалищ на Полтавщині. Першим співрозмовником став кременчуцький градоначальник Ві­та­лій Ма­лець­кий. Він очолює промислове місто, де не бояться новацій і зазвичай використовують усі можливості для поліпшення міської інфраструктури. Як з’ясувалося, сміттєве питання ніколи не випадало з поля зору міської влади. Принаймні, так заявляє тамтешній міський голова.
«У нас сортування сміття проводиться вже близько десяти років. Для цього спочатку використовували контейнери однієї з німецьких фірм, а торік ми налагодили виробництво контейнерів для роздільного збирання сміття на Кременчуцькому вагонобудівному заводі. Тож тепер Кременчуцька міськрада купує їх. І всі майданчики для збору сміття поступово обладнують цими контейнерами.
На контейнерних майданчиках викладається плиткою місце для розміщення контейнерів і робиться окрема площадка для збирання негабаритних побутових відходів. На кожній площадці стоять по п’ять контейнерів. Три — для збирання пластику, паперу та скла. Два — для так званих змішаних відходів.
Тобто ми виконуємо норми законодавства щодо роздільного збирання сміття. Більш того, до нас зараз звернулися з деяких ОТГ із тим, щоб міськрада дозволила їм використовувати наш полігон для складування твердих побутових відходів. Але «їхні» відходи так само проходять первинне сортування...»
А от перший заступник голови Полтавської РДА Ва­лен­тин Ге­ра­си­мен­ко визнає, що в сортуванні та утилізації ТПВ у районі ще багато невирішених питань. І час «Ч» — 1 січня 2018 року — так і залишиться непомітною датою, адже до цього строку району не вдалося кардинально щось змінити у поводженні з ТПВ.
«Є лише бажання так поводитись зі сміттям... Є субрегіональна програма поводження з твердими побутовими відходами, за якою область поділена на чотири субрегіони. До Полтавського субрегіону увійдуть чотири райони — Полтавський, Чутівський, Карлівський, Машівський...
Ці райони і будуть робити для себе спільний сміттєпереробний завод і полігони для складування сміття. Є бажання, є вже і земельна ділянка на території однієї із сільрад Полтавського району, розроблено детальний план, тепер треба пройти процедуру громадських обговорень, переконати місцевих жителів, що це не так страшно, як дехто вважає, — сусідство з полігоном і сміттєпереробним заводом. Адже якщо робити завод як в Європі, то екологічний баланс не порушиться...
Щоб сміттєзвалища відповідали нормам, необхідно зробити паспорти та ще багато інших погоджень. Але це великі гроші і багато часу... Ми робимо все можливе, щоб хоча б наші діти і внуки користувалися сміттєзвалищами, обладнаними за європейськими нормами...»
У селищі Решетилівка, що за 40 км від Полтави, теж дещо вже зроблено для цивілізованого поводження з ТПВ, чого не приховує голова Решетилівської РДА Ро­ман Пе­ре­пе­ли­ця.
«Закон, про який ми говоримо, правильний і вчасний. Але нинішній територіальний устрій країни — сільради, район і область — на місцевому рівні не дозволяють реалізувати його вимоги. Зробити це можна лише комплексно всім органам місцевої влади. Або велика об’єднана територіальна громада зможе це зробити.
Приміром, як у нашому районі, де утворено одну велику ОТГ, до якої увійшов практично весь район, уже перші кроки у цивілізованому поводженні зі сміттям зроблено. Зокрема, встановлено контейнери для роздільного збору сміття.
Крім того, ми ініціювали для тих сільрад, які поки не увійшли до ОТГ, створення двох комунальних підприємств. Адже невелика сільська рада не може створити повний цикл переробки сміття. А отже, і забезпечити виконання Закону України «Про відходи». Але, приміром, 6–7 сільрад можуть скооперуватися, придбати автомобіль і створити полігон, який відповідатиме нормам...»
За словами Р. Перепелиці, щоб зі сміттям поводитися за європейськими стандартами, необхідно залучити якомога більше ресурсів. У Решетилівській ОТГ ще півтора року тому придбали спеціальний прес, який використовують для складування пластику, котрий збирають окремо від решти сміття.
«Зазначу, що далеко не все залежить від влади. Великою мірою успіх справи з роздільного збирання відходів залежить від тих, у чиїх руках... пакет зі сміттям, — робить висновок голова РДА. — Тобто населення. Якщо люди свідомі того, що сміття необхідно викидати не до однієї купи, а роздільно по різних контейнерах, усе буде гаразд. І цю рису нашим людям необхідно прищеплювати ще змалечку...»
* * *
...На жаль, питання цивілізованого поводження зі сміттям у нашій країні всі роки незалежності відсовується на задній план. Хоча в Європі, чиї стандарти Україна зобов’язалася виконувати, за цей час переробка сміття вже наблизилася до 65%.
У той же час, за даними Міністерства регіонального розвитку, в Україні працюють лише 22 лінії для сортування сміття, один сміттєспалювальний завод у Києві та три сміттєспалювальні установки, за допомогою яких відсортовують та переробляють усього 3% відходів. У столиці трохи більше — майже 10%.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фото автора