— Яка мета оркестру?
— Створення Державного духового оркестру мало на меті збагачення мистецької палітри національної культури, сприяння пропаганді кращих зразків класичної музичної спадщини, розвитку академічного жанру духової музики в Україні. 2004 року за високу майстерність оркестру надано статус академічного.
Цього ж року вийшов у світ перший компакт-диск із концертними записами оркестру. А 28 вересня 2008 року Указом Президента України за вагомий внесок у розвиток і збагачення української національної культури, пропаганду музичної спадщини та творів сучасних українських композиторів оркестру надано статус національного. 2009-го оркестр здійснив запис ювілейного компакт-диска, до якого увійшли кращі твори з нашого репертуару.
— Чим відрізняється Національний академічний духовий оркестр України від інших духових колективів?
— Наш колектив унікальний. У колишньому Радянському Союзі було лише три оркестри, які працювали в жанрі духової музики і були створені для пропаганди класичного музичного мистецтва. Один із таких колективів працював у Москві і вже припинив своє існування, а другий — в одній із країн Балтії, що перепрофілювався і зараз робить шоу.
Інші духові оркестри створювалися для виконання церемоніальних функцій. Це — духові військові та муніципальні колективи, які забезпечують зустрічі, паради, інші заходи. Ми ж виступаємо винятково з концертними програмами.
У нашому оркестрі розширено групу дерев’яних духових інструментів, введено арфу і контрабас. Цього практично немає в інших духових оркестрах. Такі колективи, як наш, на Заході називають симфонік-бенд — симфонічно-духовий оркестр.
Оркестр створили 1979 року. Ініціаторами, які показали своє бачення колективу, були перший художній керівник і головний диригент оркестру Василь Охріменко та композитор Левко Колодуб. Ідею підтримала Спілка композиторів України.
Я свою роботу в Національному духовому оркестрі України розпочав від дня його створення. За цей час пройшов шлях від артиста оркестру до концертмейстера групи ударних інструментів. У 2002–2005 роках обіймав посаду директора-розпорядника, з липня 2005 року — директора, а з 2008-го по теперішній час — генеральний директор оркестру.
2002 року, коли я почав керувати Національним духовим оркестром України, наша бібліотека нараховувала близько 800 партитур із партіями. На сьогодні маємо понад 3 тисячі. Серед виконаних нами творів багато вперше прозвучали на теренах держави. Чимало таких музичних прем’єр відбулось і 2019 року.
— Як за цей час змінився оркестр?
— У грудні 2002 року ми мали перший концерт у Колонній залі Національної філармонії України. Тоді вдалося переконати генерального директора філармонії Дмитра Остапенка допустити наш колектив до кращого концертного майданчика країни.
Ініціатива цього концерту йшла від одного із засновників оркестру Левка Колодуба. Левко Миколайович був дуже добре обізнаний зі специфікою духового оркестру, бо мав музичну освіту як кларнетист.
Він писав твори спеціально для нашого колективу і перекладення творів, що раніше були створені для симфонічного оркестру. Так само перекладав твори своєї дружини Жанни Колодуб. Саме ці твори послужили основою для першого концерту. Ніхто не очікував, що духовий оркестр зможе дати повноцінний концерт у Колонній залі Національної філармонії. Тому на наш виступ продали приблизно 70 квитків.
Та ми не зупинилися на досягнутому. Вже наступного року мали 4 концерти, кількість глядачів збільшувалася. Нині маємо багато вечірніх та абонементних концертів. Практично всі концерти відбуваються при аншлагах.
Спочатку до нас було зневажливе ставлення з боку багатьох українських композиторів. Мовляв, духовий оркестр — це щось другорядне, нікому не потрібне. І музику для духових оркестрів вони практично не писали. Отож виконували в основному перекладення симфонічних творів, увертюри, поеми.
Ми провели зустріч у Спілці композиторів України, деякі композитори погодилися з нами співпрацювати. Нині серед наших авторів провідні українські митці — А. Штогаренко, Л. Колодуб, В. Подвала, І. Карабиць, П. Петров-Омельчук, О. Щетинський, О. Безбородько, С. Пілютіков, В. Рунчак та інші.
Основу репертуару колективу складають твори класиків світової музики — Й. С. Баха, Л. Бетховена, Дж. Верді, Ш. Гуно, Р. Вагнера, П. Чайковського, С. Рахманінова, І. Стравінського, А. Хачатуряна, Г. Свиридова. Чільне місце в концертних програмах займає українська класична музика — твори М. Лисенка, К. Стеценка, Б. Лятошинського, А. Штогаренка, А. Кос-Анатольського, І. Шамо та багатьох інших.
В активному концертному репертуарі оркестру представлено всі музичні жанри — від музики бароко до джазових творів.
У рамках оркестру існують квінтети і квартети, які грають самостійно. Кілька років тому запровадили нову форму — біг-бенд. 19 музикантів і диригент виконують джазові твори.
— Ви згадали про абонементні концерти. Будь ласка, детальніше зупиніться на цьому напрямку діяльності оркестру.
— Абонементні концерти щороку розпочинаються у листопаді. Вони відбуваються кожну останню неділю місяця о 15-й годині і розраховані на дітей шкільного віку. Під час цих концертів лектор знайомить з історією створення музичних інструментів, які використовуються в нашому оркестрі, артист оркестру демонструє звучання цих інструментів.
Крім цього, лектор розповідає про композиторів, твори яких виконуються. Такі лекції-концерти сприяють вихованню підростаючого покоління. Я впевнений, що мінімум 99% дітей, які відвідують такі концерти, виростають порядними людьми.
Проводимо тематичні концерти, присвячені ювілеям видатних композиторів, до державних свят — Дня незалежності, Дня вишиванки і т. д. Наш оркестр — перший з академічних творчих колективів дав концерт, присвячений пам’яті Героїв Небесної сотні. Запросили на цей концерт дружину одного із загиблих — Юлію Ципун і передали їй наш одноденний заробіток. Оркестр і нині не втрачає зв’язків із цією родиною.
Особливу увагу приділяємо підготовці тематичних концертних програм, таких як «Мелодії рідного краю», «Музика родини Штраусів», «Оперета, оперета», «Іспанські мотиви», «Подорож країнами світу», «Вальс, вальс, вальс», «Хіти ХХ століття», «Танці народів світу», «Музика кіно» та ін.
— Хто з провідних виконавців співпрацював і співпрацює з оркестром?
— Насамперед хотів би назвати народних артистів України Світлану Добронравову, Валерія Буймістера, Фемія Мустафаєва, Ірину Даць, Степана Фіцича, Івана Поповича, Григорія Гаркушу, Миколу Коваля, Олександра Василенка, Ольгу Чубареву, Жанну Боднарук; заслужених артистів Людмилу Давимуку, Юрія Олійника, Ірину Зябченко, Ірену Захарко, Галину Тітову, Валентину Матюшенко, Єлизавету Ліпітюк, Лесю та Галину Тельнюк; лауреатів та дипломантів міжнародних конкурсів — солістів Національної філармонії України: Руслана Шишкіна, Анатолія Юрченка, Сергія Бортника, Віктора Безкоровайного, Дмитра Іванченка, Андрія Бондаренка.
Оркестр має досвід концертних виступів із солістами-інструменталістами, серед яких — заслужені артисти України Юрій Кот (фортепіано) та Валерій Посквалюк (труба), лауреат міжнародних конкурсів Андрій Ільків (труба), американка корейського походження Грейс О (фортепіано), американський піаніст, професор Девід Віттен, всесвітньо відомий канадець Річард Стюарт (труба), еуфоніст Бастьєн Бооме (Франція), тубіст Ойстен Баадсівік (Норвегія), соліст-кларнетист Королівського Брюссельського симфонічного оркестру радіо і телебачення Гедвіг Свімберг.
За диригентським пультом оркестру виступав професор Університету Торонто Сефан Шенетт (Канада), диригент, композитор, професор Брюссельської королівської консерваторії Ален Кріпен.
З Національним духовим оркестром творчо співпрацюють відомі українські диригенти — народний артист України Іван Гамкало, заслужений діяч мистецтв Геннадій Григор’єв, заслужена артистка Вікторія Жадько, а також Андрій Кібіта і Петро Товстуха.
У різні роки посаду художнього керівника — головного диригента оркестру обіймали Василь Охріменко, Андрій Кирпань, Леонід Тихонов, Георгій Шаповал. Нині художній керівник оркестру — Михайло Мороз, диригент оркестру — Олексій Вікулов.
— Зараз багато музичних колективів звертаються до музики кіно. У чому, на Вашу думку, популярність цього жанру?
— Сьогодні багато українців перебувають під постійним психологічним тиском. Виникає несприйняття класичної музики, яка потребує уваги і роздумів. А людям хочеться просто відпочити. Саме таку нагоду дають концерти, в яких звучить музика з кінофільмів.
Наш оркестр першим серед творчих колективів Києва звернувся до цього жанру. Відтоді минуло понад 10 років. Перший концерт мав назву «Мультипанорама — українська анімація». На екрані за оркестром показували уривки з цих мультфільмів. Потім додали до цієї програми анімаційні фільми з інших країн. Невдовзі з’явилася програма «Кінохіти», де вже звучала музика з популярних фільмів, а на екрані також з’являлись уривки з цих стрічок.
Згодом до музики з кінофільмів почали звертатися й інші оркестри. Деякі колективи спеціально створюють для виконання кінохітів.
— Чи буваєте на гастролях?
— Державні замовлення на гастрольну діяльність припинились у 2013 році. Але ми все одно проводимо гастролі. Шукаємо меценатів, які допомагають їх організувати — заплатити за переїзди, проживання у готелях.
Більше десяти років тому побували у Нідерландах. Допоміг здійснити цю поїздку один із банків. Це було саме на День незалежності. Голландці тоді влаштували нам свято. Нас привезли на великий майданчик, прикрашений українськими національними прапорами і жовтими та блакитними кульками.
— Що Вас хвилює як митця, людину?
— Подивіться на афіші наших театрів і концертних залів. Як там мало української музики! Я вважаю, що результатом такого ставлення до національної культури стали експансія Криму і війна на Сході України. На моє переконання, саме культура і освіта мають стати основою державності. Без них ми не побудуємо нормальної держави, не створимо пристойних умов для життя людей.
Треба створити умови, аби нашу культуру знали не тільки на теренах України. Я вже згадував про гастролі до Нідерландів. Тоді багато хто думав, що ми приїхали з Росії. На жаль, ситуація мало в чому змінилася. Треба завойовувати Європу, світ. А ми це можемо робити тільки через культуру.
— Напевне, існують і проблеми?
— Деякі музиканти, які починали працювати у нашому колективі та набули високого професійного рівня, виграють конкурси і переходять працювати в інші колективи, де вища заробітна плата, або ж взагалі виїжджають за кордон.
— Чого вдалося досягнути за минулий концертний сезон?
— Провели багато концертів, підготували близько 30 нових програм. Це — програми української музики, що є основою репертуару нашого колективу. Представили концерт до Дня вишиванки, в якому взяла участь народна артистка України Ніна Матвієнко.
Разом із композитором Володимиром Рунчаком підготували велику програму до Дня українського козацтва з творів українських композиторів. Виконували твори світових класиків. Продовжує користуватися великою популярністю цикл кіноконцертів на музику Джона Вільямса, Енніо Морріконе, Ганса Ціммера.
Крім Колонного залу Національної філармонії України, виступали у Міжнародному центрі культури і мистецтв (Жовтневому палаці), Українському домі, Будинку архітектора України.
Спільно з концертним агентством «Марко-концерт» підготували цикл концертів «Джаз на пляжі», з якими виступаємо на Трухановому острові, де прямо на воді встановлена сцена.
Оркестр виконує не тільки класику та джаз, а й рок. Кілька програм «Хіти року» виконали разом із фіналістом телевізійного шоу «Голос країни» Олександром Онуфрійчуком.
Багато гастролювали Україною. Побували з концертами у Львові, Луцьку, Вінниці, Чернігові, Черкасах, Житомирі. Здійснили ціле концертне турне Волинською областю.
— Як відзначаєте ювілей оркестру?
— Розпочинаємо новим концертним туром по Волині, в рамках якого беремо участь у відкритті Фестивалю «Ігор Стравінський».
10 жовтня у Національній філармонії відбувся великий концерт. У першому відділенні прозвучали твори класичного репертуару духових оркестрів. Це було найкраще з того, що оркестр виконував за 40 років. Виконали увертюру «Святковий Київ» Івана Карабиця, «Дніпровський вальс» Ігоря Шамо (солістка — заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк), «Старовинний запорозький марш» Євгена Адамцевича, «Осінній сон» Арчібальда Джойса.
Було багато музики з оперети. Зокрема, вихідна Сільви з однойменної оперети Імре Кальмана. Також звучала музика Йоганна Штрауса, Едварда Гріга, «Рапсодія в стилі блюз» Джорджа Гершвіна, «Танець із шаблями» Арама Хачатуряна в аранжуванні Поля Моріа.
У другому відділенні прозвучала музика сучасних композиторів. Упевнений, було цікаво. Намагалися довести, що ми — унікальний колектив, схожого на який немає не лише в Україні, але й на всьому пострадянському просторі.
— Які плани маєте на новий концертний сезон?
— Весь сезон буде присвячений 40-річчю оркестру. Продовжимо проект «Музика з кінофільмів». 7 листопада відбудеться цікавий концерт «Класік-прем’єр» — це буде класика. У грудні у виконанні оркестру прозвучить велика програма з творів Ріхарда Вагнера. У січні — нова програма з творів родини Штраусів.
Готуватимемо концерти до свят. Приміром, до 8 березня — «Від Піаф до Матьє». Музиканти — веселі люди. Це доведемо концертом «Музиканти усміхаються». Тут буде концерт для друкарської машинки, концерт для наковальні та ще багато такого, що змусить слухачів усміхнутися.
16 травня вже традиційно відбудеться концерт до Дня вишиванки, під час якого прозвучать твори українських композиторів, співатимуть українські виконавці. А одним із завершальних акордів сезону стане нова програма з творів Гленна Міллера.

Едуард ОВЧАРЕНКО,
фото надано оркестром