Одну з перших вистав КХАТу «Чайку» подивилися друзі театру з Національної спілки письменників України. Постановка настільки їх вразила, що письменники назвали її явищем, яке вселяє надію в те, що в сучасного театру є майбутнє.
Після цього були вистави «Йоганна», «Єврейський годинник», «Собака на сіні», «Безіменна зірка», кожна з яких ставала свідченням творчого зростання колективу. І якось один з українських письменників запропонував КХАТу п’єсу свого ізраїльського колеги по перу Олександра Карабчієвського, що мала назву «Видовища та хліб, або Провінційна казочка».
«Нас вразила літературна досконалість, інтелігентна дотепність запропонованого твору, глибока обізнаність автора з усім, що відбувається за лаштунками театру. Але унікальність КХАТу вимагає від усіх своїх комедій ще й унікальної глибини, глобального меседжу всьому людству.
Тому стало зрозуміло, що необхідно буде робити складну режисерську компіляцію п’єси. Жоден автор не в захопленні від того, що його творіння переробляють, та Олександр погодився і дозволив нам чинити так, як ми вважаємо за потрібне.
А ми тим часом працювали над «Гамлетом» Вільяма Шекспіра, потім — над «Ніччю з графом Каліостро» за мотивами Олексія Толстого. Минуло майже три роки, перш ніж ми повернулися до п’єси Карабчієвського», — згадує художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло.
Цей твір обрали для бенефісу одного з провідних акторів театру — Валерія Рождественського, який у цьому році відзначає 50літній ювілей.
Валерій виріс за лаштунками столичного Театру ім. Івана Франка, потім навчався в студії при цьому театрі, а після служби в армії закінчив Київський театральний інститут ім. Івана КарпенкаКарого — майстерня народного артиста України Михайла Резніковича.
Працював в антрепризних театральних проектах, з одним із них їздив до Америки. Був дуже популярним під час роботи на «Галарадіо», багато хто й досі пам’ятає радіоведучого Руді.
Але весь його акторський потенціал посправжньому почав розкриватися саме в Класичному Художньому Альтернативному Театрі, до якого він прийшов чотири сезони тому і сказав: «Я зрозумів, що не можу жити без театру, я хочу повернутися до театру, візьміть мене, інакше я помру». Тому не дивно, що для його ювілею та бенефісу обрали саме п’єсу про театр.
Усі постановки КХАТу здійснює режисерський тандем — головний режисер КХАТу, заслужений артист України Віктор Кошель та художній керівник театру Катаріна Сінчілло, і вистава «Шапочка Єврейська, або Сукіни діти» — не виняток.
Постановники спектаклю пропонують глядачам зазирнути не тільки за лаштунки театру, акторської душі, але й за лаштунки власного життя. Що там за цими лаштунками, які ми справжні, що нам насправді потрібно? На ці запитання кожен глядач знаходить свою відповідь.
Режисери та актори цієї спільної роботи прагнули відверто розповісте про своє, особисте. Власне, матеріал вистави дозволяє висловитися всім, і головному герою Володимиру, якого грає Валерій Рождественський, і Тетяні Лозіній, яка виконує роль Інни, і Віктору Кошелю, який виконує роль режисера Богдана Єфимовича, і Катаріні Сінчілло в ролі його дружини Асі, і Степану Янчуку, молодому актору, який тількино робить свої перші кроки в театрі у ролі Аркадія, і Олені Раєвській у ролі Марини.
Образ вистави — лаштунки театру, що перетворюються після кульмінації на лаштунки нашого земного життя. Це — переломний момент, коли змінюється все: поведінка героїв, костюми та їхні образи. В основі музичного оформлення лежить різноманітна класична та сучасна єврейська музика.
Відбувся лише допрем’єрний показ вистави. У кожному з учасників спектаклю ще будуть дозрівати посіяні зерна образів, дозріють нові режисерські ідеї. А вже у вересні глядачі матимуть змогу побачити оновлену версію вистави «Шапочка Єврейська».
Крім цього, у наступному сезоні КХАТ обіцяє оновлення в діючому репертуарі театру, нові акторські дебюти та режисерське вдосконалення своїх вистав, які вже полюбилися театралам. Тут завжди є чим здивувати вимогливу театральну публіку.

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото надано театром