За кілька секунд до фатального зіткнення із землею перед ним постала Смерть (Марія Пустова), яка пообіцяла виконати останнє бажання.
А бажання було досить банальним, але таким необхідним — щоб розкрився парашут. Так Едвардас залишився живим, але Смерть не заспокоїлася так просто і продовжила його переслідувати.
Головний герой начебто вижив помилково. В запасі він має рік або всього один день — що має зробити за цей час? Як зміниться його життя, якого залишається все менше і менше?
Може звільнитися з роботи, почати пиячити, поїхати на море — настільки великий вибір ми маємо, коли розуміємо, що зовсім скоро все скінчиться.
Нові обставини змусили Едвардаса по-іншому подивитися на життя. Виявилося, що з дружиною Валентиною (Іванна Бжезінська) вони зовсім різні люди, яких насправді нічого не об’єднує. Персонажу намагається допомогти його друг Сергій Горбунов (Артем Атаманюк), але від такої допомоги більше шкоди, ніж користі.
Чим далі, тим смерть починає все більше переслідувати Едвардаса. Однак стосунки між ними поступово змінюються. На зміну ненависті і страху поступово приходить зовсім інше почуття, яке важко пояснити.
Кілька разів Смерть рятує Лациса від неминучої загибелі. І врешті, виявляється, хоч як парадоксально, що Едвардас і Смерть... закохані одне в одного.
Здавалось би, абсурдний сюжет, але насправді він дає поживу для роздумів уважному глядачеві. Напевне, багато хто замислиться над тим, настільки непередбачуваним буває життя. А справжнє кохання часто приходить саме тоді, коли його зовсім не чекаєш. І неможливо наперед навіть подумати, в кого ти можеш зовсім скоро закохатися.
Відома фраза, що від ненависті до любові лише один крок — теж не позбавлена сенсу. Також багато хто замислиться над тим, настільки прекрасним є життя і що потрібно цінувати кожну його мить, адже невідомо, яка мить буде останньою.
Чорний гумор від Молодого театру тепло сприйняв столичний глядач. У цьому можна було переконатися вже з перших показів вистави. Головна заслуга цього — блискуча гра акторів. Свої діалоги вони доповнюють довершеною мімікою, яка інколи виявляється більш промовистою, ніж звичайні слова.
Яскраві образи створили Артем Атаманюк та Іванна Бжезінська. А Марія Пустова показала, настільки швидко вона вміє перевтілюватися. З ніжної романтичної дівчини артистка за мить перетворюється на жорстоку безжалісну смерть і навпаки.
Та, напевне, найбільше запам’ятовується Олексій Нежурко. На рахунку актора — низка цікавих ролей у Молодому театрі та Театрі «Браво». Але трагікомічний образ Едвардаса Лациса відкрив нову сторінку у творчій біографії актора, став свідченням його професійного зростання.
Валерія Городецька не тільки переклала і поставила п’єсу, а ще й здійснила інсценізацію. Серед декорацій — лише парашут. Залежно від розвитку дії він то розкритий, то закритий. По суті парашут — це п’ята дійова особа вистави.

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото із соціальних мереж