У своїх постановках режисер вирішила звернутися саме до творчої спадщини італійських драматургів, оскільки сценічність їхніх п’єс відрізняє гострота побудови сюжету, інтриги, калейдоскоп почуттів та неочікуваних поворотів долі, де крізь призму буденних проблем у вирі життєвих перипетій люди прагнуть знайти та вберегти своє право на щастя.
Актуальні картини життя, ототожнення із сьогоденням відтворено з такою достовірністю, що мимоволі згадуються слова А. П. Чехова: «Нехай на сцені буде все так просто і так складно водночас — як у житті». Саме такий принцип реалістичного сценічного життя, проживання та цілковитої віри у правду сповідує режисер зі своєю акторською трупою, серед яких старожил сцени в особі харизматичного Анатолія Григоровича Борисенка, сузір’я молодих обдарованих акторів міста Києва (Артем Атаманюк, Олександр Ломко, Ліана Акопян, Максим Канюка, Іван Кононенко), а також актриса Тетяна Кумеда з досвідом роботи на театральних сценах не тільки України, але й Португалії.
Розмаїття характерів акторів, харизми, світогляду та бачення серцем зустрілися на одній сцені в авантюрній комедії. Події розгортаються у передмісті Неаполя, де двом подружжям загрожує виселення з квартири у разі несплати боргів. Скрута змушує їх зважитися на ризиковану авантюру, глядачі мимоволі стають її співучасниками, проте фінал ризикованої гри може дорого коштувати кожному з її організаторів, коли до них у пастку потрапляє пан Аттіліо, змушуючи кожного відкрити своє справжнє обличчя.
Вічне питання: що переможе — справжні почуття або жага до наживи та чи доводилось і вам нехтувати власними принципами та переконаннями заради власного щастя та щастя близьких? Драми подружнього життя, багатогранність та різноманітність характерів та їхніх проявів у взаєминах між чоловіком та жінкою надихнули режисера та акторів на віддзеркалення життя та людських стосунків через тонку грань іронії та делікатного гумору на межі з фарсом.
Питання честі, моралі та духовності не залишають байдужими, саме тому, на думку глядачів, філософська вистава з післясмаком ще довго не сходить із вуст — обговорюють мораль, що саме взяло за живе, відзначають філософські акценти, теми добра і зла, правди і брехні, різниці зовнішнього та внутрішнього єства людини, а також дискутують на тему, як важливо правильно зробити свій вибір і не помилитися.
Глядач наче тримається за ниточки подій, які мозаїкою огортають його, швидко змінюються та спонукають до роздумів, при цьому тримаючи глядача у піднесеному настрої, пробуджуючи цікавість, усмішки, адже все ж таки на сцені комедія, хоча кожен залишає за собою право обрати свою філософію та лінію сприйняття. Здається, вистава вже знайшла свого глядача, який дуже схвально сприймає все, що відбувається на сцені.
У режисера та акторів нової київської антрепризи багато нових творчих планів. Постійно вдосконалюються сценографія та акторські роботи через глибинне внутрішнє сприйняття ідейного задуму. Нині йдуть репетиції нової вистави, та 28 травня цього року у знайомій глядачам малій залі Палацу «Україна» відбудеться прем’єра ексцентричної комедії «Щасливий горбань» за п’єсою Пеппіно де Філіппо. А в планах театрального колективу — гастролі всією Україною, а можливо, й країнами ближнього зарубіжжя.

Едуард ОВЧАРЕНКО