Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Червень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Листопад 2019 12:56

ФОПів не чіпати?

Rate this item
(0 votes)

У світі малий та середній бізнес цінуються надзвичайно високо. Навіть у розвинених країнах їхній вклад в економіку є відчутним, як і частка зайнятих у цій сфері працівників, та внесок у ВВП, який становить від 50 до 70%.

Шкода, що Україні до цих показників ще досить далеко. За неофіційними даними, у нас на малий бізнес припадає 5–6% ВВП, але якщо врахувати тіньову економіку, то в ньому зайнята третина населення.
Тож не дивно, що ставлення до вітчизняного середнього, а особливо малого, підприємництва у нас двояке. Одні вбачають у ньому лише злісного неплатника податків і соціальних внесків, інші виступають за його розвиток і державну підтримку.

Знайти золоту середину не вдається тривалий час і терези щоразу гойдаються то в бік протекціонізму, то в бік закручування гайок. Останнім часом державні потуги спрямовуються врізнобіч: одночасно з наведенням ладу, яке не обходиться без тиску на підприємницьке середовище, робляться намагання поліпшити умови його діяльності.
І вперше у цьому процесі солідарні Президент, більшість парламенту та уряд. Якщо колишній владі зазвичай не вистачало часу для впровадження змін, то нова команда робить це блискавично. Ось і нещодавно Глава держави видав указ, а провладна фракція «Слуга народу» схвалила одразу два законопроєкти, які внормовують бізнесову діяльність.
Ідеться про закони: № 28ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»; № 129ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»; Указ № 61/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб — підприємців».
Указ уже діє, а обидва закони набудуть чинності через шість місяців з дня опублікування, тобто з 19 квітня 2020 року. Однак деякі положення відтермінують у часі й вони вступатимуть у дію поетапно.
Президент зобов’язав чиновників активно роз’яснювати ухвалені зміни. Особливо ті, що передбачені двома новими законами щодо застосування РРО і детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.
Отже, зміни до закону про реєстратори розрахункових операцій наберуть чинності через шість місяців із дня опублікування. А до того часу правила застосування РРО та види штрафів залишаються незмінними.
Після цієї дати поступово, але неухильно впроваджуватимуться нові норми, спрямовані на детінізацію економіки шляхом виведення звідти готівкових розрахунків та вилучення з обігу «сірого» товару. І зробити це автори закону й ті, хто проголосував за нововведення, хочуть через прискіпливіший облік доходів підприємців, що працюють за системою спрощеного оподаткування.
Щоправда, під час розгляду законопроєкту голова парламентського Комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев наголосив, що зміни «не поширюватимуться на тих, хто працює на базарі».
Тобто передусім ідеться не про простих ФОПів (хоч і вони за довгі роки балачок про необхідність використання касових апаратів навчилися добряче маніпулювати), а про так званих фізосіб, які табунами осіли у великих компаніях, особливо торговельних.
І все ж після схвалених парламентом законів частина дрібних підприємців, до яких навіть долучилися деякі великі компанії («Розетка» і «Нова пошта»), вимагали, аби Президент їх ветував. Лякали збільшенням вартості товарів, скаржилися на неможливість працювати за нових умов.
До них не дослухалися й схвалили зміни, які опираються на три стовпи: дозвіл бізнесменам застосовувати програмні засоби реєстрування операцій, підвищені штрафи у разі непослуху та надання права покупцеві скаржитися до контролюючих органів і навіть отримувати винагороду, якщо чек не видали або він не відповідає вимогам закону.
Згідно з новими нормами касові апарати (РРО) зобов’язані мати підприємці на єдиному податку, які отримують доходи у понад 1 млн грн на рік.
Однак незалежно від доходів їх повинні мати й ті, хто продає товари в Інтернеті або надає послуги з доставки (кур’єрські). Хто реалізує складну техніку з наданням гарантії, торгує уживаними товарами, ювелірними виробами, лікарськими засобами та виробами медичного призначення або надає послуги у сфері охорони здоров’я.
Сюди ж належать підприємці, які працюють у сфері громадського харчування, надають туристичні, готельні послуги або послуги з бронювання, обмінюють валюту, торгують запчастинами до авто або працюють на АЗС.
ФОПів першої групи з низькими доходами, підприємців, що розраховуються у безготівковій формі, та виробників не зобов’язують мати РРО. Та й врешті справа не так у звичних касових пристроях.
Фішка в тому, що законодавчі зміни передбачають можливість використовувати замість них спеціальне програмне забезпечення (ПРРО), встановлене на смартфон, планшет чи комп’ютер, і замінити паперові чеки електронними.
На практиці це виглядатиме так: установлений електронний PPO підприємець має зареєструвати, а заодно й запровадити перелік товарів, які реалізовуватиме. Покупець обирає якусь річ, продавець виділяє відповідний штрихкод і видає чек у вигляді QRкоду. Клієнт може його побачити на своєму гаджеті під час розрахунку, а також отримати повідомлення через SMS, WhatsApp, Viber або на електронну пошту.
Голова Податкової служби Сергій Верланов обіцяє, що програмні РРО будуть у доступі для операційних систем Windows та Android із весни 2020 року й їх можна буде завантажити для тестування безкоштовно.
Проте щодо цього нововведення розгорілася палка суперечка. Деякі депутати хоча й називали відмову від паперового і перехід на електронний чек або через QRкод прогресивною і корисною для підприємців справою, усе ж наголошували на незахищеності покупця. Мовляв, за відсутності смартфона підтвердити здійснення купівліпродажу він не зможе, а отже, й захистити свої права споживача.
Запропоновані виходи із ситуації також не були безспірними. Порада приватним підприємцям установити принтери не задовольнила одних депутатів, а рекомендація усім споживачам придбати смартфони обурила інших народних обранців.
У цьому конфлікті між споживачем та підприємцем більшість депутатського корпусу стала на бік останнього. До того ж їм ще й спростили саму процедуру реєстрації РРО: її можна буде провести через електронний кабінет, не подаючи документів. Це стане не тільки менш клопітно, а й дешевше, оскільки відпаде потреба в еквайрингових послугах, послугах центрів сервісного обслуговування.
Через електронний кабінет також планується перевіряти справжність та достовірність розрахункових документів, адже буде створена система обліку даних РРО та ПРРО.
Скажімо, якщо покупець помітив помилку, то вправі подати скаргу. Але разом із нею має надати відомості про себе (паспортні дані, ідентифікаційний номер, реквізити банківського рахунка, а також відскановані копії усіх документів, які отримав від продавця).
У разі покупки через Інтернет слід зазначити сайт, на якому здійснено замовлення та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця. Додати треба й інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).
Якщо провину продавця доведено, покупцю належить винагорода. Але так званий кешбек можливий лише в тому разі, якщо вартість придбаних товарів чи послуг перевищує 850 грн. Його виплатять за наявності фіскального чека, з якого не всі позиції відображені на сервері податкової, або виданий чек зовсім там не засвітився.
Кошти візьмуть зі штрафних санкцій, накладених на ФОПавинуватця: частина їх піде в бюджет, а частина — заявнику. Але якщо чек узагалі не видали, з продавця стягнуть штраф, та кешбек покупцю у такому випадку не передбачено.
Ця новела дуже не подобається підприємцям. Вони звинувачують законотворців у тому, що запровадження кешбеку є ще одним способом контролю за бізнесом через використовування споживачівстукачів. Бо ж, мовляв, будьхто може заявити фіскалам про «неправильний» чек і при цьому немає жодних обмежень на кількість заяв. Як немає й відповідальності заявника та податківця, які діятимуть на свій розсуд, а тому потенційний штраф для бізнесу і проблеми з позаплановою перевіркою гарантовані.
Однак хоч би що прогнозували незадоволені підприємці, кешбек запроваджують з 1 жовтня 2020 року. До речі, окремо слід наголосити на термінах уведення в дію передбачених змін та покарання за недотримання нових правил ведення бізнесу.
Як уже було сказано, обидва закони набувають чинності через 6 місяців від дня їх оприлюднення, тобто 19 квітня 2020 року. Але деякі положення розтягнуті в часі й вступатимуть у дію не одразу, а поетапно.
Скажімо, активно тестувати програмні касові апарати, які існують у вигляді додатків на планшетах, смартфонах та ноутбуках, почнуть із весни 2020 року. А з 1 січня 2021го використання касових апаратів (як традиційних, так й електронних) стане обов’язковим для ФОПів 2–4 груп.
Виняток становитиме 1а група, тобто ті, хто працює без найманих працівників і чий дохід не перевищує 300 тис. грн на рік. Якщо дохід ФОПа перевищив 1 млн грн, він повинен почати користуватися РРО в наступний календарний період.
Нагадаємо, що чинне податкове законодавство не зобов’язувало мати касові апарати фізосібпідприємців 2–4 груп з річним доходом до 1 млн грн, за винятком продавців складної техніки та лікарських засобів. Новий закон спочатку передбачав скасування цієї норми, але до другого читання внесли правку, яка продовжує відтермінування цієї норми для окремих категорій ФОПів.
Перехідний період буде для тих, чий дохід не перевищує 1 млн грн на рік. Вони можуть не використовувати касових апаратів до 1 жовтня 2020 року.
З 1 жовтня 2020 року по 1 січня 2021 року (друга половина перехідного періоду) частина ФОПів усе ще зможе обходитися без касових апаратів, але не магазини з продажу текстилю (крім торговців на ринках за готівку), секондхенди, кафересторани швидкого обслуговування, турагентства, туроператори, готелі тощо, інтернетмагазини, які працюють на ФОПів, магазини деталей та приладдя для авто.
Важливо також знати, що з 1 січня 2021 року підвищується максимальний поріг річного доходу ФОПів 2ї групи (з 1,5 млн до 2,5 млн грн). На єдиному податку не зможуть працювати компанії, які надають послуги телефонного зв’язку, в тому числі мобільного. Ця новація буде чинною з жовтня 2020 року.
Усіх перелічених і ще безліч інших нових норм підприємці мають дотримуватися не лише через свою законослухняність. Їх до цього спонукатимуть значні штрафні санкції. Щоправда, вони зростатимуть не так різко, як передбачав законопроєкт після першого читання.
Скажімо, за перше порушення, вчинене у перехідний період (до 1 жовтня), доведеться сплатити 10% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг), кожне наступне — обійдеться вже у 50% вартості товару. Коли ж перехідний період завершиться, то штраф за перше порушення становитиме 100% вартості товару, а за друге — 150%.
Тих, хто реалізує товари, не обліковані у встановленому порядку, або ж під час перевірки підприємець не надасть на них документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, чекає штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щоправда, такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку, але не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Однак це не стосується тих підприємців, які реалізують технічно складні побутові товари з гарантією, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.
Більшість штрафів обчислюються у розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Скажімо, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних реєстраторах чи виявлено спотворення даних про проведені розрахункової операції, викласти доведеться 30 неоподатковуваних мінімумів.
Штрафуватимуть (п’ять неоподатковуваних мінімумів) навіть за продаж товарів, найменування яких попередньо не внесено в програму із зазначенням їхньої ціни та кількості. Якщо ж це стосуватиметься реалізації підакцизних товарів, то штраф зросте до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Двадцять неоподатковуваних мінімумів вартуватиме порушення у розрахунках через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.
Суму, еквівалентну 500 неоподатковуваних мінімумів, доведеться заплатити у разі невикористання реєстраторів або ж використання зареєстрованих не належним чином.
Під фінансові санкції можна потрапити, якщо неуважно підходити до вибору самих РРО. Слід мати на увазі, що дозволяється застосовувати лише ті пристрої вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторськотехнологічній та програмній документації виробника.
Не можна виключити з Держреєстру до закінчення строку служби ті моделі, які раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання. Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення не може становити менше семи років.
Якщо ж зміняться законодавчі вимоги до використання РРО, то виробник (постачальник) за наявності технічних можливостей зобов’язаний доопрацювати їх.
Найбільшу пересторогу мають викликати РРО з виробничими дефектами у конструкції чи програмному забезпеченні, які спотворюють інформацію. До виробника чи постачальника такого реєстратора застосовується штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів.
А якщо виявлять виробничі дефекти у конструкції чи програмному забезпеченні РРО, які викривляють інформацію про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, до виробника чи постачальника такого реєстратора застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів. Такі реєстратори підлягають конфіскації, а винуватець зобов’язаний повернути їхню вартість суб’єкту господарювання.
Узгоджені суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню до державного бюджету протягом десяти календарних днів. Але якщо штраф накладено за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця, то такому покупцю компенсують 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг).
У разі порушення вимог щодо порядку або строків підготовки висновків чи терміну перерахування споживачу суми компенсації скаржник може її стягнути у судовому порядку.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».