Самі себе реформують
Реформа Кабміну покликана не тільки зробити його діяльність ефективнішою, а й заощадити чимало бюджетних грошей. Мовляв, нині в міністерствах величезна кількість функцій, які дублюються. Це і бухгалтерія, і базове ІТ, і документообіг та багато іншого. Всього близько двох десятків напрямків.
Виходить, що в міністерствах значна частина співробітників займається не формуванням та реалізацією політики своєї структури, а підтримуючими функціями.
За новими правилами для цих цілей використовуватимуть ресурси Секретаріату. І це буде не в далекому майбутньому: новостворене Міністерство цифрової трансформації вже не набиратиме фахівців у два департаменти (кадри та бухгалтерія). В подальшому ці та інші новації зачеплять усі міністерства та відомства.
Аби працювати ефективніше, все спробують централізувати, спростити багато функцій і перевести в електронну форму. Компактнішим стане Кабмін і в плані розселення. Щоби міністри не відгороджувалися один від одного стінами (в прямому і переносному сенсі), а працювали як злагоджена команда, їх зведуть під одним дахом у будівлі на Грушевського.
Нині міністерства розкидані по всій столиці й займають тисячі квадратних метрів нерухомості. А це чималі витрати на оренду та комунальні послуги, які часто не сплачуються, в результаті чого накопичуються борги.
Уже найближчим часом буде впроваджено зміни, які радикально перебудовуватимуть усю систему державної служби. Ідеться про Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» № 117-ІХ, який Верховна Рада 228 голосами народних депутатів схвалила 19 вересня, а Президент підписав 24 вересня.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук наголосив, що підписаний Президентом закон змінює структуру оплати праці (більша продуктивність — вища премія), спрощує процедуру працевлаштування та звільнення держслужбовців, ліквідовує бюрократичні бар’єри, які сповільнювали ухвалення кадрових рішень за неефективної роботи держслужбовців (раніше таких працівників не могли звільнити роками).
Питання контрактної держслужби, яка викликала чи не найбільшу критику, прем’єр прокоментував на брифінгу після засідання Кабміну 25 вересня. Він пояснив, що переводити на контракт будуть не всіх держслужбовців.
— Контракт — це лише один з інструментів і не означає, що завтра всіх переведуть. Це просто один з інструментів, який будемо застосовувати для окремих державних службовців, — зауважив глава уряду. І додав, що суть цих змін полягає в можливості окремих державних службовців укладати контракти, які є гнучкішим інструментом, ніж Закон «Про державну службу» чи Трудовий кодекс.
На посаду — через конкурс і комісію
Коментарі та роз’яснення високопосадовців — хороша справа. Однак куди важливіше подивитись, як це прописано в самому Законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади».
Оскільки зміни стосуються не лише багатотисячної армії нинішніх державних чиновників, а й тих численних претендентів, які захочуть доєднатися до «білих комірців», то це зачепить значну частину нашого суспільства. Не байдуже перезавантаження влади й для решти громадян, які роками чекають ефективного і менш забюрократизованого держапарату.
Отож передусім слід зазначити, що новий закон передбачає внесення змін до інших законів та нормативно-правових актів, серед яких: Закони «Про державну службу», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про очищення влади».
Щодо самого закону про перезавантаження влади, то в ньому по-новому викладено статтю, яка регламентує посади держслужби. Вони поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.
У новій редакції викладено статтю про оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі його укладення).
Дуже багато змін у проведенні конкурсного відбору на посади держслужбовців. Оголошення разом з інформацією про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій держслужби або ж державного органу, в якому оголошено конкурс, чи на інших веб-сайтах.
Для участі в конкурсі із зазначенням у заяві основних мотивів щодо зайняття посади слід додати резюме за формою, визначеною урядом, іншу інформацію, передбачену законом, у тому числі ту, що підтверджує досвід роботи, попередні результати тестування тощо.
Якщо конкурс проводиться на посаду держслужби категорії «А», претенденту слід подавати декларацію за минулий рік. Що ж до інших, то переможці конкурсу подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо така декларація не подавалася раніше, вже перед призначенням на посаду.
Так само детально виписано статті, що стосуються комісій, які проводять конкурс. Їх дві: одна здійснює відбір на зайняття посади державної служби категорії «А», а друга — на категорії «Б» або «В» утворюється суб’єктом призначення у державному органі.
До складу конкурсної комісії можуть залучатися представники громадських об’єднань відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері держслужби.
За рішенням комісій проводиться оцінка відповідності професійних компетентностей кандидата встановленим вимогам.
Інформація про відсутність кандидатур для розгляду на конкурсі або ж про переможця конкурсу чи його відсутність оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби, а може й на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс.
Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення комісій до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Скарга подається не пізніше ніж через 10 календарних днів із дня оприлюднення результатів конкурсу.
Кандидат, який оскаржує рішення, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги. А суб’єкт призначення за результатами конкурсу має право на повторне визначення переможця конкурсу серед запропонованих комісією кандидатів та призначення на посаду, якщо вона стане вакантною протягом одного року з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки.
У разі порушення умов та/або порядку проведення конкурсу, яке могло істотно вплинути на його результати, суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів із дня виявлення ним такого порушення або набрання законної сили відповідним рішенням суду приймає рішення про проведення повторного конкурсу.
Рішення про призначення на посаду переможця конкурсу приймається після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту (у разі укладення) не пізніше п’яти календарних днів із дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
У разі небажання підписати контракт вважається, що особа відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.
Контракт як ефективний інструмент
Чиновник на контракті — найбільш обговорювана зміна, яку передбачає новий закон. У запалі суперечок багато хто не помічає, що в законі сказано: з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт у порядку, що затверджується Кабміном, за поданням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері держслужби.
Цей порядок визначає: умови, за яких відбувається призначення на посаду державної служби, передбачені контрактом; обчислення строку проходження держслужби та порядок набрання контрактом чинності; види і порядок узгодження додаткових умов контракту; порядок укладання контрактів; відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; особливості укладання окремих контрактів.
Рішення про віднесення посади держслужби до числа контрактних приймає суб’єкт призначення або керівник держслужби до проведення конкурсу. В оголошенні про проведення конкурсу обов’язково наводиться інформація про істотні умови контракту.
Слід мати на увазі, що за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту. Але при цьому не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених законом, та заборонено змінювати істотні умови контракту, оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу.
Зате можна передбачити можливість працювати дистанційно (поза приміщенням державного органу), у тому числі з віддаленим доступом за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Контракт укладається на строк до трьох років і підписується держслужбовцем та суб’єктом призначення або керівником державної служби і є невід’ємною частиною акта про призначення на посаду.
Він набирає чинності з дати, визначеної в акті, й укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник передається державному службовцю разом із копією акта про призначення на посаду, другий — зберігається в його особовій справі.
Чітко виписано положення щодо припинення контракту: в разі закінчення строку, на який його укладено; за ініціативою держслужбовця або за угодою сторін; за ініціативою суб’єкта призначення або керівника держслужби у разі невиконання або неналежного виконання підопічним умов контракту або за підстав, визначених у законі (ст. 83).
Дія контракту за умови належного його виконання держслужбовцем може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання відповідних змін до контракту без обов’язкового проведення конкурсу на ще один строк.
Слід також мати на увазі, що для держлужбовців передбачено випробовувальний строк (від одного до шести місяців). У разі незгоди з рішенням про встановлення випробування вважається, що особа відмовилася від зайняття посади. Тоді застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу. Те ж саме відбувається і в разі відмови особи від складення Присяги держслужбовця.
Місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту, порядок формування фонду оплати праці держслужбовців, а також порядок їхнього преміювання затверджує Кабмін.
Для встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяють на п’ять рівнів. Умови оплати праці держслужбовців-контрактників визначаються урядом за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері держслужби.
Мінімальний розмір посадового окладу в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення (це найнижчий 5-й рівень), не може бути меншим від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щоправда, уряд може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів з урахуванням соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів. Приміром, надбавки, доплати, премії та компенсації для держслужбовція, які мають доступ до державної таємниці.
Стосовно покарань, то дисциплінарне провадження порушується виданням наказу (розпорядження): міністра стосовно державного секретаря відповідного міністерства, а суб’єктом призначення — щодо інших державних службовців.
Розглядають проступки держпосадовців різних категорій спеціально створені дисциплінарні комісії у складі не менше трьох членів. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджує Кабмін.
Втратити статус можна і в разі встановлення факту наявності у держслужбовця громадянства іноземної держави або набуття ним громадянства іноземної держави під час проходження держслужби. Окрім цього, є ще багато причин, з яких згідно із законом припиняється державна служба. Приміром, передбачено додаткові підстави такого припинення за ініціативою суб’єкта призначення.
Коли всі ці норми почнуть діяти, сказано у прикінцевих та перехідних положеннях нового закону. Він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім кількох положень (абзаців 4-го і 5-го підпункту 1, підпункту 39 пункту 6), які набирають чинності з 1 січня 2020 року.
Відтоді ж законним стає і контракт та починають діяти норми і положення законів, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників держорганів. Вони застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабміном.
Тетяна КИРИЛЕНКО
