Доступність чи «універсальний простір»?
На Полтавщині, приміром, сьогодні функціонують уже чотири десятки ЦНАП. Кількість послуг, які там надають, стверджують у Полтавській ОДА, зростає буквально щодня. Так, лише в першому півріччі 2019 року полтавці в ЦНАП отримали 441,6 тис. послуг, що у 1,6 раза більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
Загалом, підрахували обласні посадовці, щорічно кількість послуг, що надають ЦНАПи області, збільшується в середньому на 38,0%, а кількість кваліфікованих адміністраторів, які там працюють, на 43,0%. Цікаво й те, що збільшується і число послуг, які надають в електронному вигляді.
Якщо наприкінці 2018 року жителі області могли отримати не більше півтора десятка таких послуг, то на даний час їхня кількість уже сягла 113 у 17 ЦНАП. Отже, полтавці потроху наближаються до обіцяної новим Президентом «країни у смартфоні».
Сьогодні ЦНАП є практично в кожному районі Полтавщини. Обов’язково при райдержадміністраціях, і все більше таких центрів з’являються в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ).
У 2019 році у Миргороді створили перший в області міськрайонний ЦНАП, уклавщи договір на обслуговування населення між ЦНАП при міськвиконкомі містакурорту та Миргородською. райдержадміністрацією. Правда, ЦНАП при райдержадміністрації після цього закрили.
Також з цього року розпочали роботу центри надання адміністративних послуг у Білоцерківській, Глобинській, Засульській, Клепачівській, Новознам’янській, Омельницькій, Пирятинській, Пришибській, Скороходівській та Сергіївській об’єднаних територіальних громадах.
Небезпідставно пишаються своїм ЦНАП кременчужани. У цьому наддніпрянському місці завдяки державній підтримці у сумі вісім мільйонів гривень і коштам із місцевого бюджету в липні 2018 року відкрився оновлений головний офіс ЦНАП (на фото).
Завдяки новому автономному цифровому обладнанню — мобільному офісу його адміністратори отримали можливість надавати необхідні послуги за місцем проживання під час виїзного прийому.
Зокрема, видавати різні види довідок, проводити реєстрацію місця проживання та нерухомості тощо. Навіть водійські права жителі Кременчука першими в області тепер можуть отримати у своєму ЦНАП.
Так само нарощують потужності ЦНАП і в сільській місцевості, де останнім часом в ОТГ з’явилися десять центрів надання адміністративних послуг. Утім, далеко не всі із селян схвально відгукуються про ЦНАП, бо звикли в разі потреби ходити по довідки до своїх сільрад.
Тепер, нарікають у селах, за довідками необхідно їхати до ЦНАП за 20–30 кілометрів від села. Що дуже незручно, зважаючи на погане автобусне сполучення та дорожнечу квитків.
А широко розрекламовані електронні послуги на шляху до «країни у смартфоні» для більшості із селян, які поки що не товаришують з Інтернетом і, як правило, користуються застарілими мобільними телефонами, взагалі недоступні. Але, кажуть у Полтавській ОДА, то явище тимчасове: час усе розставить по своїх місцях.
«Надання полтавцям адміністративних послуг, у тому числі електронних, — це один із пріоритетних напрямків розвитку області. Тому головам ОТГ необхідно звернути увагу не на доступність, а на універсальний простір, — зазначає заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло. — Необхідно зробити ЦНАП так, щоб він слугував довгі роки і згодом не довелося його переробляти...»

Як полтавські чиновники перетворили свій ЦНАП на... довгобуд
Правда, у самій Полтаві, яка з огляду на свій статус мала б утримувати лідерство в питанні з надання послуг, що їх надають у ЦНАП, буквально попід вікнами облдержадміністрації цей «об’єкт» уже почали... переробляти. Цікаво, що кілька років тому в обласному центрі вже відчинив двері сучасний ЦНАП, коридори якого відтоді ніколи не порожніють.
Хоча у суперництві з Кременчуцьким ЦНАП Полтавський програє за кількістю послуг, які надають громадянам, але посадовці з Полтавської міськради своїм дітищем пишаються.
Можливо, через те, що міськради двох найбільших міст області створили свої ЦНАПи, в Полтавській ОДА чиновники вирішили теж створити свій ЦНАП, який би вразив не лише масштабами послуг, які запропонують жителям області, але й своїм незвичним футуристичним дизайном. Аби не залежати від міської влади, вирішили, що новий ЦНАП постане на ділянці землі поряд із Полтавською ОДА.
Вартість будівництва, яке розпочали дуже швидко, оцінили в 30 млн гривень. На будівельному майданчику загуркотіли механізми харківської фірми, яка підрядилася звести новобудову ще до закінчення 2018 року, загрюкали спеціальні молоти, якими заходилися забивати палі під фундамент, самоскиди вивозили землю з котловану тощо.
Але згодом темпи будівництва потроху почали спадати. До визначеної договором дати суперсучасний обласний ЦНАП так і не почав виблискувати склом і сталлю своїх конструкцій. Натомість територія, де його зводили, почала заростати бур’янами, купи землі, які не вивезли, так і залишилися на своїх місцях, будівельники залишили площадку...
І тільки через кілька місяців після того, як помпезний проект загальмував свій рух, а місцеві ЗМІ почали губитися в догадках щодо причин припинення будівництва, в облдержадміністрації чиновники, які відповідали за зведення новобудови, таки пояснили причину провалу свого проекту.
З’ясувалося, що обласний Департамент будівництва, містобудування і архітектури та ЖКГ уже навіть розірвав договір із приватним акціонерним товариством «Харківстальконструкція», яке зводило ЦНАП.
Керівник обласного Департаменту Тимофій Голбан пояснив, що 2018 року будівництво фінансувалося в рівних долях з місцевого бюджету і Державного фонду регіонального розвитку. Але кошти від держави не надійшли. Не перерахували їх і на початку 2019 року.
Підрядник так і не дочекався грошей, тож у травні 2019 року сповістив замовника, що хоче розірвати з ним договір. В облдержадміністрації не пручались і погодилися на розлучення, залишивши своє дітище в бур’янах, якими вже заріс довгобуд. Після чого будівельники зняли охорону, забрали техніку і речі й поїхали додому...

Яєчко ще в курці, але вже золоте...
Очевидно, зрозумівши, що провал проекту з ЦНАП набуває небажаного розголосу і виставляє в негарному світлі ініціаторів помпезного будівництва як таких, що не впоралися, на відміну від інших управлінців у містах, із завданням, в ОДА почали виправляти ситуацію. Спочатку перерахували калькуляцію робіт.
З’ясувалося, аби продовжити роботи, необхідно провести коригування робочого проекту. Причому ця процедура не з дешевих. Що, відповідно, обов’язково збільшить очікувану вартість робіт. Крім того, тепер необхідно вдруге оголосити тендер на пошуки підрядника.
Лише за оціночними підрахунками, які можна знайти на сайті Мінрегіону, наразі у Полтавській ОДА оцінюють вартість проекту вже у 58,7 млн грн. Хоча рік тому загальна вартість проекту була вдвічі меншою — 29,5 млн грн.
Варто зазначити, що сам проект з обласним ЦНАП викликав ще на початку обговорення багато критики з боку громадськості. Чимало з полтавців не розуміли концепції обласного керівництва, яке замахнулося на амбіційний проект у той час, коли буквально за кілька сотень метрів від Полтавської ОДА вже функціонує новий міський ЦНАП.
Чи варто було витрачати гроші платників податків на ще один ЦНАП, до якого, за задумом його «батьків», краяни приїжджатимуть за адміністративними послугами з усієї Полтавщини? Але посадовці не дослухалися до думки громадськості і поспіхом узялися за реалізацію проекту.
Як бачимо, поки все скінчилося пшиком. І доля чиновницького довгобуду на сьогодні незрозуміла, бо звільнено з посади головних ініціаторів будівництва ЦНАП. Зокрема, колишнього голову Полтавської ОДА Валерія Головка та його першого заступника Олексія Пісоцького, яких запідозрили у корупції.
До того ж політичні вітри за цей час почали дути в іншій бік і керівництво регіону, яке ще залишилося у своїх кріслах, схоже, не дуже переймається помпезним проектом, бо само перебуває на «низькому старті».
А тим часом скептики, котрі негативно оцінюють потребу області в проекті обласного керівництва, яким є ЦНАПдовгобуд, уже проводять паралелі між обласним ЦНАП і обласним комунальним міжнародним аеропортом «Полтава», що торік теж поспіхом відроджували під керівництвом Полтавської ОДА.
При цьому вгатили попри критику майже 100 млн гривень грошей платників податків у відродження занедбаного летовища, гроші фактично закатали в асфальт, яким укрили льотну смугу. Без перспектив перетворити аеропорт на справді міжнародний термінал, бо за рік, що минув, з його льотної смуги злітали лише поодинокі чартерні рейси. По одномудва на місяць. Й ті припинилися, бо турагентства відмовилися від послуг аеропорту, стверджуючи, що його злітна смуга не відповідає міжнародним стандартам.
Чи добудують у Полтаві футуристичний ЦНАП — дітище обласних чиновників, який наблизить полтавців до мрії про країну у смартфоні? Можливо.
Принаймні, керівник обласного Департаменту будівництва Полтавської ОДА Т. Голбан розповів журналістам, що з Державного фонду регіонального розвитку на продовження будівництва багатостраждального ЦНАП уже зараховано до кошторису ОДА 30 млн грн. Тож, запевняє чиновник, довгобуду попід вікнами кабінетів обласних посадовців не буде...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава