4 червня 2018 р. Московський міський суд засудив Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму.
У слідчому ізоляторі та колонії багато малював, виробивши власну техніку та стиль, його роботи експонувалися на виставках у Парижі та Нью-Йорку.
За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Олег Сенцов, режисер і сценарист. У нього був невеликий бізнес — володів комп’ютерним клубом у Сімферополі. Активіст сімферопольського Автомайдану. 10 травня 2014 року Сенцова затримала російська ФСБ, звинувативши в тероризмі. 25 серпня 2015 року суд засудив його до 20 років колонії суворого режиму. З жовтня 2017-го перебував у колонії в Лабитнангі.
Лауреат Премії Сахарова за свободу думки Європарламенту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України та орденом «За мужність» I ступеня — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у відстоюванні конституційних прав та свобод людини, цілісності Української держави.
Олександр Кольченко, студент-заочник географічного факультету Таврійського національного університету, активіст лівих рухів, у 2014 році брав участь у проукраїнських мітингах у Криму.
Його затримали російські спецслужби в травні 2014 року за обвинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Кольченка до 10 років колонії.
Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у відстоюванні конституційних прав та свобод людини, цілісності Української держави.
Володимир Балух, інженер із водозбереження, фермер, український громадський активіст, у 2006-му та 2010 роках балотувався до Верховної Ради АРК від Конгресу українських націоналістів.
Після окупації Криму російськими військами залишився громадянином України, відмовившись отримувати російський паспорт, та тримав над своєю садибою синьо-жовтий прапор, за що в 2015 році отримав 10 діб арешту.
Наприкінці листопада 2016 року Балух розмістив табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18» на стіні власного будинку і вже за тиждень йому підкинули на горище набої, за які у серпні 2017 року і посадили на 3 роки 7 місяців.
Едем Бекіров, 58-річний кримськотатарський активіст селища Новоолексіївка Херсонської області. Брав участь в акціях, автопробігах, мітингах Меджлісу кримськотатарського народу і кримськотатарських громадських об’єднань, закликав до опору анексії і дотримання прав кримських татар.
Едем Бекіров носить протез на правій нозі (нижче коліна), із січня 2018 року має 4 шунта на серце, а в грудні того ж — перед наступною плановою операцією — вирішив з’їздити до матері в Крим.
Його затримали при в’їзді на півострів із боку Чонгара і намагалися звинуватити в провезенні тротилу і патронів. За його стану здоров’я восьмимісячне перебування в СІЗО саме по собі було повільною стратою.
Микола Карпюк, український громадський та політичний діяч, заступник голови партії УНА-УНСО Юрія Шухевича. У 1992–1993 роках брав участь у Придністровському конфлікті на боці ПМР та у війні в Абхазії на боці Грузії.
У 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», через що був арештований та засуджений до 4,5 року ув’язнення.
17 березня був затриманий при перетині російсько-українського кордону у Чернігівській області.
Станіслав Клих, журналіст, історик. Викладав історію у навчальному закладі м. Києва. Заарештований у м. Орел у серпні 2014 року, куди приїхав у сімейних справах.
Клиха та Карпюка суд Чечні засудив 26 травня 2016 року до 20 та до 22,5 року ув’язнення відповідно. Їх звинуватили у вбивстві російських військових у Грозному в 1994–1995 роках попри те, що Клих і Карпюк взагалі не були в Чечні. Під час перебування у СІЗО міста Єссентуки до обох застосовувалися жорстокі тортури та залякування.
Павло Гриб, студент Києво-Могилянської академії. Зник 24 серпня 2017 року в Гомельській області Білорусі, куди поїхав на зустріч із дівчиною. Пізніше вона зізналася, що дійсно запросила хлопця в пастку і її змусили це зробити співробітники ФСБ Росії. Викраденого українця у Росії засудили до 6 років ув’язнення за обвинуваченням у «сприянні терористичній діяльності».
Олексій Сизонович, найстарший з усіх. 63-річний пенсіонер, активіст ВО «Батьківщина», затриманий у серпні 2016 року при перетині російсько-українського кордону в Ізвариному.
Визнаний винним у «підготовці терористичного акту», «незаконному поводженні з вибуховими речовинами» та «незаконному перетині державного кордону», засуджений до 12 років ув’язнення.
Євген Панов, один із лідерів організації «Самооборона Енергодара». Затриманий у Криму в серпні 2016 року. За версією російського слідства, він зі спільниками в районі Армянська мав зустріти підкріплення з материкової України нібито для подальших диверсій.
За твердженням родичів, ніколи не збирався їхати до Криму, тож Євгена вивезли туди, викравши. Так званим «Верховним судом» Криму 13 липня 2018 року засуджений до восьми років колонії суворого режиму.
Артур Панов, студент, поет, блогер, активіст політичних та правозахисних рухів, брав активну участь у подіях Революції Гідності. Під час антитерористичній операції на Сході України луганчанин Панов повідомляв українських військовослужбовців про місця дислокації російських бойовиків та про пересування військової техніки окупантів.
На початку грудня 2015 р. за поки що невiдомих обставин був викрадений і опинився у в’язницi на території Росiйської Федерацiї. Його звинуватили у пiдготовцi до терористичного акту та шпигуванні.
* * *
Також звільнено 24 моряків, які були захоплені Росією в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року і мали бути безумовно звільнені за рішенням Міжнародного морського трибуналу ООН.

Малий броньований артилерійський катер «Бердянськ»
Роман Мокряк, командир МБАК «Бердянськ». Військову службу розпочинав у Севастополі на підводному човні «Запоріжжя». Після анексії Криму залишився вірним військовій присязі та продовжив служити на ракетному човні «Прилуки». У 2016 році прийняв командування новозбудованим малим броньованим артилерійським катером «Бердянськ».
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Юрій Без’язичний, моторист-електрик, студент третього курсу Одеського національного морського університету. Юрій нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Андрій Артеменко, старший комендор, один із трьох поранених під час нападу, студент заочного відділення факультету «кораблеводіння» Інституту військово-морських сил України Одеської морської академії.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Андрій Ейдер, комендор-сигнальник, один з трьох поранених під час нападу. Наймолодший із моряків: народився в грудні 1999 року. У 2018 році закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Богдан Головаш, випускник Кременчуцького військового ліцею 2011 року та Інституту Військово-морських сил. Богдан Головаш був серед курсантів Академії ВМС ім. Нахімова у Севастополі, які залишили Крим після окупації його військовими РФ.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Денис Гриценко, командир 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування. Це саме він як досвідчений офіцер, який бачив захоплення Криму, одним із перших зрозумів: росіяни не просто готові пограти в «морський бій», а вони точно перейдуть межу закону і підуть в атаку.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Василь Сорока, капітан (на час інциденту — старший лейтенант) СБУ, перебував на борту МБАК «Бердянськ», поранений під час нападу. За словами начальника апарату голови Служби безпеки Ігоря Гуськова, неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.
За особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов’язку Василь Сорока нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Малий броньований артилерійський катер «Нікополь»
Богдан Небилиця, командир МБАК «Нікополь», один з тих курсантів Академії Військово-морських сил імені Нахімова в Севастополі, які в березні 2014 року уславилися виконанням гімну України. Першим місцем служби Богдана став ракетний катер «Прилуки».
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
В’ячеслав Зінченко, комендор-сигнальник. Старший матрос катера «Нікополь» дав інтерв’ю виданню «Донбас. Реалії» напередодні Дня ВМС України 2018 р., коли на МБАК мали вперше підняти прапор Військово-морського флоту. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Сергій Попов, заступник командира дивізіону з електромеханічної частини — начальник електромеханічної служби 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування. Родом із Донецька. До анексії Криму Росією служив на півострові. Після переїхав служити в Одесу.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Андрій Оприско, моторист-електрик МБАК «Вишгород», найстарший із моряків — 1971 р. н. (у самого син дорослий), з Львівської області. За словами його матері, він завжди хотів служити на флоті. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Андрій Драч, капітан (на час інциденту — старший лейтенант) СБУ, перебував на борту МБАК «Нікополь». Як пояснили в СБУ, контррозвідники на кораблях — нормальна практика всіх держав, про якісь таємні операції всупереч заявам російських властей тут не йдеться.
За особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Рейдовий буксир «Яни Капу»
Олег Мельничук, старшина 1-ї статті, командир рейдового буксира «Яни Капу» — протягом 2015–2017 років навчався у Мореходному коледжі технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія».
Під час судового процесу, що відбувся 28 листопада, попросив надати йому перекладача, заявивши, що не розуміє російської і буде відповідати на запитання виключно українською.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Михайло Власюк, моторист-електрик. Він також служив у Криму, коли почалась окупація. За спогадом батька, тоді офіцери перейшли на службу до ворога, а матроси — жоден. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Сергій Чуліба, командир відділення мотористів НКА «Нова Каховка», 31-го дивізіону суден забезпечення. Під час окупації Криму окупанти розпочали блокаду українського флоту на озері Донузлаві, де на одному з кораблів — на катері «Херсон» — служив і Сергій. На відміну від своїх командирів, не піддався на вербовку та обіцянки «золотих гір». Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Віктор Беспальченко, комендор. До початку анексії Криму Росією служив старшим матросом катера «Херсон». У березні 2014 року виявився серед українських моряків, заблокованих російськими військовими на озері Донузлав. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Володимир Лісовий, командир 31-го дивізіону суден забезпечення. В Одесі на нього чекали з полону дружина і маленький син. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Євгеній Семидоцький, марсовий. Уродженець міста Сватове Луганської області, за 10 км від нинішньої лінії фронту, там і нині мешкає його родина. Слідчі ФСБ, розраховуючи на його луганське походження, неодноразово приходили до Євгена на окрему бесіду — вмовляли повернутися легким шляхом додому, та він замість того навчав свого співкамерника в Лефортово української мови. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Володимир Терещенко, комендор. 1994 р. н., з Дніпра. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Андрій Шевченко, головний старшина дивізіону. У 2011 році закінчив Білгород-Дністровський рибопромисловий технікум і в тому ж році підписав контракт з Військово-морськими силами ЗСУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Володимир Варимез, старший радіотелеграфіст НК «Сміла» 31-го дивізіону суден забезпечення. На флоті служить із 2012 року. Випускник Ізмаїльського вищого професійного училища (відомого ще як «Дев’ятка»). Службу матросом почав у Криму, після анексії півострова Росією продовжив служити вже в Одесі. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Юрій Будзило, командир радіотехнічного взводу управління 21-ї окремої р/т роти морського командування. Один із найстарших серед моряків і, можливо, найдосвідченіший, бо сам народився в родині моряка. 47-річний мічман чотири роки тому відмовився йти на службу до окупантів і переїхав із Криму до Одеси.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, вірність Українському народові і військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Підготував Олександр ВОЛИНСЬКИЙ,
Укрінформ