Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Липень 2018 11:31

Фініта ля... сесія

Rate this item
(0 votes)

ІЗ ЗАВ­ТРА­ШНЬО­ГО ДНЯ НА­РОД­НІ ДЕ­ПУ­ТА­ТИ ОФІ­ЦІЙ­НО ПІД­УТЬ НА ЛІТ­НІ КА­НІ­КУ­ЛИ

Попри те що закриття восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання відбулося ще минулої п’ятниці, формально робота парламенту тривала ще й увесь нинішній тиждень. Адже згідно з календарним планом з 16-го до 20 липня народні депутати працювали в комітетах.
Відтак саме сьогоднішній день можна вважати таким, що завершує піврічні праведні труди народних обранців. А це, у свою чергу, дає повне право на підбиття підсумків восьмої сесії.

Урядові пріоритети
Відповідно до статистики упродовж цього часу Верховна Рада відпрацювала 11 пленарних тижнів і ухвалила за основу або в цілому 137 законопроектів. Урядові адепти передусім акцентують увагу на низці економічних документів, розроблених Президентом, Кабінетом Міністрів та народними обранцями саме з метою стимулювання економічного зростання.
Річ у тім, що акурат напередодні початку восьмої парламентської сесії Прем’єрміністр Володимир Гройсман представив своєрідний пакет із 35 таких законопроектів. А вже за кілька днів на спільному брифінгу глави уряду з очільником парламенту Андрієм Парубієм було озвучено спільний намір плідно працювати над його реалізацією.
Заради справедливості потрібно визнати, що значна частина із запланованого в цьому контексті вже виконана. За результатами восьмої сесії чверть цього пакета — 9 законопроектів — уже ухвалено в цілому.
«Важливо, що увагою не оминули жоден із тематичних напрямів, — підкреслює експерт зі зв’язків із ВР Стратегічної групи радників при уряді (SAGSUR) Ярослав Железняк.
Ухвалені законопроекти посилили захист прав бізнесу (№ 7010), сприяли подальшій дерегуляції та поліпшенню бізнесклімату в країні (№ 4666, 3096д та 8152), посилили захист прав інтелектуальної власності для сприяння інноваціям (№ 7466) та розпочали роботу в напрямку підвищення прозорості доступу до державних ресурсів (№ 8125).
Ще 5 законопроектів, такі як урегулювання процедури банкрутства та запровадження механізму концесій для реалізації інвестиційних проектів, успішно пройшли перше читання та чекають розгляду в цілому».
При цьому не можна не звернути уваги на той факт, що у парламенті на нинішній сесії так і не дочекалися звіту Кабінету Міністрів. Спершу його перенесли з весни на літо нібито через відрядження голови економічного Комітету Андрія Іванчука з «Народного фронту».
За інформацією ЗМІ, ініціатором перенесення звіту була саме ця фракція, котра останнім часом налагодила досить плідні відносини з урядом. Зрештою, комітет заслухав звіт урядовців лише 20 червня і взяв його до відома. Виносити питання до сесійної зали спікер Андрій Парубій так і не став.

Найзнаковіші рішення
Звісно, у більш незалежних експертів, не кажучи вже про пересічних обивателів, стосовно парламентської роботи значно менше оптимізму. Однак навіть не надто палкі шанувальники Верховної Ради визнають: ключовим документом (ухвалення якого, щоправда, розтягнулося на всю сесію) був давно обіцяний закон про Антикорупційний суд.
Спершу питання відкладали з тижня на тиждень. А експерти Міжнародного валютного фонду чітко давали зрозуміти: не буде позитивного рішення — не буде п’ятого траншу (1,9 мільярда доларів).
Лише наприкінці травня розпочалося друге читання. Понад дві тисячі поправок розглядали майже два тижні. Голосування відтягували, щоб знайти компроміс навколо ключової поправки: чи матиме Рада міжнародних експертів право ветувати кандидатури суддів, якщо запідозрить їх у недоброчесності.
Таке право їй, зрештою, дали, і 7 червня за закон проголосували 315 депутатів. Документ підтримали майже всі фракції, групи та більшість мажоритарників. Проти голосували лише члени «Опозиційного блоку», що, власне, й не дивно.
Проте на цьому історія не завершилась. У фінальному тексті виявили несподівану поправку: справи НАБУ, які вже потрапили у звичайні районні суди, не мали бути переправлені в Антикорупційний суд. А оскаржувати вироки щодо так званих старих справ САП та НАБУ теж мали у звичайній апеляції. Лише минулого четверга, у передостанній пленарний день, згадану поправку скасували.
Ще один знаковий документ — це закон про національну безпеку. Його до парламенту вніс Президент, а головним лобістом експерти в один голос називають міністра оборони США Джеймса Меттіса. Саме він закликав український парламент якомога швидше ухвалити документ.
Закон значною мірою рамковий, але важливий для зближення України з НАТО. Він розмежовує повноваження й обов’язки численних силових відомств та передбачає цивільний контроль над силовиками й закупівлями Збройних Сил.
Зокрема, відповідно до закону з 1 січня 2019го Міністерство оборони має очолити цивільний. Єдиний нюанс — таким «цивільним» цілком може стати учорашній кадровий військовий, котрий попросить про власну відставку.
Попервах чимало зацікавлених осіб вважали за необхідне прописати в законі норму про те, щоб такий військовий не перебував на службі щонайменше п’ять років, однак вона не пройшла.

Подання, подання...
Не минула парламентська сесія і без уже звичних прокурорських подань стосовно зняття недоторканності з народних обранців: генпрокурор Юрій Луценко вніс до парламенту аж п’ять таких подань. Однак за ґратами опинилася лише Надія Савченко. Та сама, котру ще якихось два роки тому з почестями вітала вся держава, коли вона повернулася з російського полону.
Нинішня ж історія почалась із затримання колеги Савченко по переговорах стосовно звільнення заручників Володимира Рубана. СБУ взяла його 8 березня при спробі вивезти з окупованої території арсенал зброї. За версією правоохоронців — для організації в Україні терактів. Потім з’ясувалося, що до історії причетна й Савченко.
Юрій Луценко продемонстрував парламенту відео, на якому вона разом із Рубаном обговорює намір розстріляти депутатів прямо під куполом Верховної Ради. 22 березня із Савченко зняли недоторканність та затримали, а вже наступного дня заарештували за звинуваченням у підготовці теракту й державного перевороту.
Показово, що народні депутати після інформації про те, що Савченко буцімто заходила до сесійної зали з гранатами, швидко ухвалили закон про заборону перебувати там зі зброєю. Документ, можливо, й не надто знаковий, та все ж...

Кадри вирішують усе?
Після багатомісячних переговорів депутатам удалося організувати певний кадровий прорив. Так, 15 березня вони нарешті відправили у відставку Валерію Гонтареву.
Нагадаємо, її заява про відставку припадала пилом майже рік, що є своєрідним рекордом. Керівником Національного банку замість неї був призначений колишній перший заступник Валерії Гонтаревої Яків Смолій.
Також у березні в Україні з’явився новий Уповноважений з прав людини. Ним знову (вже втретє — після Ніни Карпачової та Валерії Лутковської) стала жінка. Цього разу — це кримчанка Людмила Денісова. Враховуючи ситуацію з правами людини на окупованому півострові, вибір нібито й логічний.
Утім, подальші події показали, що за межами України вплив Омбудсмена катастрофічно мізерний. Найяскравіший приклад стосується недопущення Людмили Денісової до українського політв’язня Олега Сенцова, котрий голодує уже понад два місяці в російській колонії.
Ще один кадровий успіх стосується Рахункової палати: депутат із пропрезидентської фракції БПП Валерій Пацкан очолив оновлений її склад. До цього Рахункова палата шість років (!) була у «підвішеному стані» саме через відсутність керівника та завершення термінів повноважень її членів.
Власне, схожа ситуація й досі спостерігається в іншому, не менш важливому, державному органі — Центральній виборчій комісії. Тут кадрового прориву так і не вдалося дочекатися. Нагадаємо, Президент вніс 14 кандидатур на 13 вакантних посад ще 5 лютого.
Серед них були представлені всі фракції, крім «Опозиційного блоку». І саме це стало формальним приводом переносити розгляд питання з тижня на тиждень, адже Парламентська асамблея Ради Європи вимагала представництва всіх політсил.
За рішення стосовно оновлення ЦВК насамперед не хотів голосувати «Народний фронт». У результаті це питання активізувалося лише наприкінці восьмої сесії Верховної Ради.
Спочатку скандал розгорівся 5 липня, коли на відмову включити до порядку денного питання розгляду цього питання пропрезидентська фракція БПП вийшла із сесійної зали. Подальші консультації також нічого не дали.
12 липня, у передостанній пленарний день сесії, спікер Андрій Парубій відмовився поставити питання на голосування, пославшись на відсутність кандидатів у залі. Мовляв, інакше призначення членів ЦВК можна буде оскаржити в суді.
А ще — нині на повному серйозі почали обговорювати можливість збільшення чисельності Центрвиборчкому. Вочевидь, задля того, щоб задовольнити апетити всіх нинішніх членів коаліції. Хоч би там як, але вирішення цього питання поки що переноситься, як мінімум, до осені.
* * *
Серед інших нюансів піврічної депутатської діяльності також було чимало умовних «злетів» і «падінь». Так, важливим є новий закон про дипломатичну службу. Він, зокрема, передбачає конкурсне призначення на посади в Міністерство закордонних справ. А новий закон про валюту повинен лібералізувати цю традиційно зарегульовану сферу. Втім, поки що думки експертів стосовно цього діляться приблизно навпіл.
В останній робочий день, у п’ятницю 13 липня, коли, як правило, за важливі рішення не голосують узагалі, депутати встигли зробити крок до вирішення проблеми так званих євроблях, тобто автомобілів, що ввезені на територію України і їздять нею на іноземних номерах.
Так, проголосовані у першому читанні законопроекти передбачають суттєве зменшення вартості розмитнення авто (вона залежатиме від віку автомобіля й об’єму двигуна). А ще — передбачає суттєве збільшення штрафів до десятків тисяч гривень за їхнє незаконне ввезення й експлуатацію.
З очікуваних, але не ухвалених рішень парламенту слід згадати Виборчий кодекс. Він передбачає скасування мажоритарних округів та запровадження відкритих списків під час всенародного волевиявлення.
Нагадаємо, у першому читанні документ ухвалили ще під час минулої сесії. За нього проголосувала мінімальна кількість депутатів — 226, що дало підстави експертам розмірковувати на тему випадковості ухвалення цього рішення.
Власне, й окремі депутати в кулуарних розмовах не приховують свого небажання мати саме таку редакцію Виборчого кодексу. А один із його авторів — спікер Андрій Парубій — чудово розуміє внутрішню кон’юнктуру. Тому, очевидно, не йде на заздалегідь провальне голосування.
Як ситуація розвиватиметься далі — спрогнозувати поки що складно. Наголосимо лише, що ухвалення нових виборчих правил вимагають, зокрема, США та Європейський Союз.
Також Верховна Рада не змогла ухвалити всі закони, необхідні для повноцінного запуску Державного бюро розслідувань — нового правоохоронного органу, який замість Генпрокуратури повинен розслідувати злочини правоохоронців та посадовців, не пов’язані з корупцією...
Усе це означає, що попри непогані результати роботи упродовж восьмої сесії парламент заборгував ще чимало важливих рішень. Цілком імовірно, до них повернуться вже восени.
Утім, чим ближче до виборів, тим складніше ухвалювати важливі зважені рішення. А наступна сесія, до речі, буде останньою з, так би мовити, «невиборних». Бо ж упродовж десятої сесії в Україні відбуватимуться вибори Президента. А там — і до парламентського волевиявлення рукою подати. Однак час іще є. Головне — правильно ним розпорядитися.

Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».