Тра­вень по­точ­но­го ро­ку ви­явив­ся ре­корд­ним із точ­ки зо­ру тра­ге­дій, знач­на кіль­кість яких ста­лась у Се­ре­дзем­но­му мо­рі з ко­раб­ля­ми, на яких не­ле­галь­ні міг­ран­ти на­ма­га­ли­ся при­бу­ти до Єв­ро­пи. У свою чер­гу, Іта­лія, яка пе­ре­бу­ває на віс­трі хвиль не­ле­галь­ної міг­ра­ції пе­ре­важ­но з Лі­вії, за­про­по­ну­ва­ла на­реш­ті пе­рей­ти від слів до справ у до­по­мо­зі з ви­рі­шен­ням за­зна­че­ної проб­ле­ми.

За офіційними європейськими статистичними даними, у 2014 році до шенгенського простору прибули понад 700 тисяч нелегальних мігрантів, головним чином із Півночі Африки. Водночас лише за перший квартал 2015 року до однієї Італії добралися майже 250 тисяч нелегалів. Рим почав бити на сполох, вимагаючи від інших країн Євросоюзу більшої допомоги.

Верховна Рада України 19 травня проголосувала за урядові законопроекти, які надають право Кабінету Міністрів призупиняти виплати за зовнішніми боргами.
За проект закону № 2898 проголосували 256 народних депутатів, за № 2899 — 246 обранців.
Відповідно до законопроекту № 2898 «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» Україна може тимчасово відмовитися виконувати умови за наступними борговими зобов’язаннями, залученими під державні гарантії: облігації зовнішньої держпозики 2005–2013 років; єврооблігації держпідприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» 2010-го, 2011-го, 2012 років випуску, кредити «Укравтодору», залучені у 2005–2011 роках, кредит державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля» 2011 року, кредит держпідприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач», залучений у 2009 році.

На тлі за­галь­но­го бо­же­віл­ля, яким су­про­во­джує­ть­ся аг­ре­сія Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції про­ти Ук­раї­ни, осо­бли­во не­без­печ­ною є ядер­на ри­то­ри­ка Крем­ля. Влас­не став­лен­ня до між­на­род­них зо­бов’­язань у сфе­рі не­роз­пов­сю­джен­ня ядер­ної зброї Ро­сія про­де­мон­стру­ва­ла, ко­ли ві­ро­лом­но по­ру­ши­ла га­ран­тії без­пе­ки та те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті, які ра­зом з ін­ши­ми під­пи­сан­та­ми взя­ла на се­бе за Бу­да­пешт­ським ме­мо­ран­ду­мом про при­єд­нан­ня Ук­раї­ни до ДНЯЗ як не­ядер­на дер­жа­ва.
Остан­нім ча­сом не ли­ше ро­сій­ські про­па­ган­дис­ти, але й ке­рів­ни­ки дер­жа­ви при­пус­каю­ть­ся від­вер­то­го шан­та­жу та ви­ко­рис­то­ву­ють «бом­бу» як остан­ній ар­гу­мент ро­сій­ської зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки. Про те, чо­му по­діб­на по­зи­ція Ро­сії не тіль­ки за­гро­жує Ук­раї­ні, але й під­ри­ває ос­но­ви без­пе­ки всьо­го сві­ту, Укр­ін­фор­му роз­по­вів сек­ре­тар Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки й обо­ро­ни Ук­раї­ни Олек­сандр Тур­чи­нов.

За кіль­ка днів ми­не рік із мо­мен­ту про­ве­ден­ня по­за­чер­го­вих пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, на яких укра­їн­ці об­ра­ли гла­вою дер­жа­ви Пет­ра По­ро­шен­ка. По­дія до­во­лі зна­ко­ва, а то­му са­ме час по­гля­ну­ти на те, як змі­ни­ла­ся кра­їна за цей пе­рі­од.

Передусім варто пригадати, як активно прибічники Петра Олексійовича агітували за те, щоб виборчий процес завершився саме в день першого туру голосування — 25 травня. Мовляв, в умовах нестабільної політичної ситуації й проведення антитерористичної операції на Донбасі, котра розпочалася приблизно за місяць до виборів, в України немає іншого вибору, як вирішувати це питання якнайшвидше.