«У нашій громаді інклюзія — це елемент молодіжної політики. Тривалий час діти з особливими потребами були ізольовані від своїх однолітків, а тепер прагнемо їх соціалізувати та залучити до навчально-виховного процесу.
Ми почали з того, що створили інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), який обслуговує 6155 дітей із Новоборівської, Іршанської та Хорошівської ОТГ, а також із Радицької та Топорищенської сільських рад. Цього року на території ІРЦ установили інклюзивно-реабілітаційний майданчик, де разом бавляться і відпочивають діти з особливими потребами та звичайні школярі», — розповів новоборівський селищний голова Григорій Рудюк.
За його словами, три об’єднані громади та Хорошівська райдержадміністрація вже підписали меморандум про спільне утримання ІРЦ, що функціонує у Новій Боровій.
Щодо інклюзивно-реабілітаційного майданчика Full Life, то він з’явився завдяки грантовим коштам з обласного бюджету в сумі 99 тис. грн та 56 тис. грн співфінансування з місцевого бюджету. Ідею запропонувала проєктний менеджер Новоборівської ОТГ Анна Матвієнко, а на конкурс її подала громадська організація «Новоборівська спілка учасників та ветеранів АТО».
Як розповіла Матвієнко, у всіх населених пунктах громади вже встановлені дитячі майданчики, а також облаштовані футбольні поля та тренажерні комплекси. Тож коли дізналися про конкурс грантів від Житомирської облдержадміністрації, вирішили створити простір для дітей з особливими потребами.
«Якось зустріла свого приятеля дитинства, який пересувається на візку. Почали з ним розмовляти. І він, уже дорослий чоловік, дивлячись на дитячий майданчик, поділився, що давно мріяв посмакувати морозивом на якійсь каруселі.
Мене ця історія дуже зачепила, і ми згодом вирішили облаштувати біля ІРЦ місце, де діти з особливими освітніми потребами мали б змогу порадіти гойдалкам», — каже Матвієнко.
Інклюзивно-реабілітаційний майданчик удосконалили після того, як апробували на хлопчику, який пересувається на візку. Тоді вирішили, що вихід до майданчика облаштують із приміщення ІРЦ, а таким дітям буде зручніше рухатися по траві, а не по піску.
Тож на майданчику встановили лавку-гойдалку з ременями безпеки та додатковою перекладиною під кутом 60 градусів для зручності дітей, які не можуть самостійно тримати спину.
Діти можуть гратись у пісочниці, над якою не потрібно нагинатися, а також їх особливо тішить гойдалка-балансир. Матвієнко каже, що остання сприяє розвитку взаємодопомоги, адже школярі допомагають на одну частину заїхати дитині на візку, а з іншої стають утрьох.
По обидва боки сенсорної дошки зазвичай ставлять дитину з особливими потребами і вихованця ліцею. Пандусом обладнано будиночок, де також є сенсорна панель і рухоме кермо, що дозволяють розвивати дрібну моторику рук.
Крім того, для мам, котрі приходять із дітьми, облаштували окрему лавку, аби вони могли постійно бачити, що відбувається на майданчику.
Своїм досвідом соціалізації дитини з особливими потребами поділилась Оксана Лозовик. Її семирічний син, у якого лікарі діагностували дитячий аутизм, цього року пішов до першого класу. Він навчається у звичайній школі за інклюзивною програмою, а у вільний час ходить із мамою на майданчик, що на території ІРЦ.
«Цей майданчик — чудова ідея, бо там разом граються особливі діти і звичайні. Вони спілкуються між собою, вчаться бути більш толерантними й працювати у команді. Дітям значно простіше порозумітись, і вони легко можуть у мене запитати, чому Назар не розмовляє.
Натомість дорослі цього не розуміють, вони мало поінформовані, думають, що особливі діти можуть нашкодити їхнім здоровим. Ми не ховаємо дитину і її діагноз, тож якщо вам цікаво, запитайте», — каже Лозовик.
Жінка акцентує — для неї важливо, що її дитина не ходить до особливої школи і не грається на особливому майданчику, а навчається завдяки інклюзії жити в соціумі.
«Новоборівська ОТГ знайшла креативний підхід до того, як сформувати комфортне середовище для особливих дітей. Важливо, що там спільно можуть бавитись як звичайні діти, так і ті, хто має проблеми зі здоров’ям. При цьому громада продемонструвала, що вміє написати гарний проєкт та залучити кошти для його реалізації», — зауважив радник з комунікацій Житомирського ЦРМС Дмитро Клименко.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Ірина ЧИРИЦЯ, Укрінформ
