Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 26, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Листопад 2019 16:18

Чужинцям – землю, своїм – дулю?

Rate this item
(1 Vote)

Скандал, який спалахнув у залі недавньої сесії Полтавської обласної ради, вкотре продемонстрував, наскільки чутливе земельне питання для жителів не тільки Полтавщини, а й усіх українців. Особливо коли ідеться про несправедливість у її розподілі...

У міру наближення України до запровадження ринку землі (див. «ДУ» від 24 жовтня 2019 року. — Авт.), що дасть можливість вільно продавати і купувати землю, зокрема сільськогосподарського призначення, у регіонах з’являється все більше охочих устигнути отримати від держави земельні ділянки.
Проте жаданих вільних клаптиків в областях дедалі меншає, а от претендентів на них більшає.

Що призводить до того, що «чужинці» вже накидають оком на землі у сусідніх регіонах. Де, звісно, їм не раді. Адже вільної землі там і для «своїх» забракло...
Не виняток і Полтавщина, де землі славляться своєю родючістю і де все ще чимало краян хочуть отримати земельні ділянки. Ситуація ускладнилася після того, як поза чергою землю — ділянки у два гектари стали виділяти учасникам АТО. Що до мінімуму зменшило кількість угідь, які ще можна розподілити між полтавцями.
Але якщо в районах із розумінням ставляться до того, що учасникам бойових дій поза чергою віддають земельні ділянки, то до рішень місцевої влади виділяти землю тим, хто не проживає на Полтавщині, місцеві ставляться вкрай негативно. А такі випадки непоодинокі.
Саме через це у сесійній залі Полтавської облради і виникнув скандал. А почалося з того, що на початку сесії депутат Геннадій Коваленко поінформував про сесію Кобеляцької районної ради, де, за його словами, землю хочуть надати особам, які не проживають на території району і області. І таке рішення хочуть прийняти без погодження з громадами.
Земельний скандал у Кобеляцькому районі виникає не вперше. Приміром, у березні 2019 року у невеликому селі Прогрес Червоноквітівської сільської ради селяни повстали проти того, що єдине у селі пасовисько сільрада розподілила між учасниками АТО, а ті одразу передали свої наділи заїжджому фермеру, який, не вагаючись, почав орати землю, де місцеві з діда-прадіда випасають череду.
Торік Кобеляцький район теж опинився в центрі земельного скандалу через те, що кільком десяткам атовців із сусідньої області місцева влада хотіла виділити земельні наділи. Тоді теж не приховували, що отриману землю ті одразу передадуть в оренду на 49 років одному з фермерів. Не відшукавши правди у своєму районі, ходоки з Кобеляк, які представляли тих, кому не дали земельних ділянок, приїхали до Полтави. Щоб довести депутатам облради свою стурбованість тим, що їхні колеги з райради налаштовані на роздачу землі тим, хто не проживає в районі.
Інформація депутата Г. Коваленка зчинила бурю у сесійній залі. І земельне питання, яке поза порядком денним почали обговорювати, висвітлило і дещо інше. Так, депутат облради Юрій Кобченко не лише засудив практику «розбазарювання» землі райрадами, але й порушив питання хабарництва у чиновницьких кабінетах при вирішенні земельних питань.
«Ми це питання або не бачимо, або не хочемо бачити. Давайте я скажу відкрито. Бо ми боїмося казати відкрито. При Януковичу було 100 доларів США — Держгеокадастр брав. При Порошенку — вже 300 доларів. Особисто з мене вимагали, — зазначив депутат.
Сьогодні ситуація не змінилася. Якщо ми будемо мовчати — воно буде продовжуватися. Це питання буде. І воно настільки складне, що люди вийдуть з вилами, як у 1917 році...» (мову оригіналу збережено. — Авт.).
Після суперечок щодо внесення на розгляд сесії додаткового питання по Кобеляцькій райраді та ролі обласного управління Держгеокадастру в ситуації голова Полтавської облради Олександр Біленький відхилив цю пропозицію. На знак протесту частина депутатів залишила сесійну залу, після чого виникла загроза зриву засідання.
Лише після цього у президії сесії погодилися надати слово керівнику ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Вадиму Чувпилу, аби він прокоментував ситуацію з «розбазарюванням» землі. Чиновник пояснив, що в обласному Держгеокадастрі надали 60 відмов громадянам, які звернулися по земельні ділянки, але не проживають у Кобеляцькому районі.
В. Чувпило запропонував депутатам не критикувати голослівно його відомство, а допомагати. При цьому запевнив, що до наступної сесії Полтавської облради не надасть жодного дозволу на виділення земельних ділянок у Кобеляцькому районі, поки всі питання не будуть врегульовані з облрадою. Після цього сесія продовжила роботу.
Коментуючи ситуацію із земельним скандалом на прохання журналістів, голова Полтавської облради О. Біленький зазначив, що:
«Одним з гострих питань, які були підняті під час сесії, стала конфліктна ситуація між громадою Кобеляцького району та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області. Нагадаю, що наразі розпорядником земель за межами населених пунктів все ще є Держгеокадастр. І землю в тому чи іншому районі можуть отримати жителі будь-якого регіону країни. Мешканці району при цьому не мають жодних преференцій. Це викликає численні конфлікти не лише у Кобеляках, — пояснив О. Біленький.
Зі свого боку Полтавська обласна рада готова виступити посередником між громадою Кобеляцького району та Держгеокадастром. Також ми плануємо звернутися до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради з пропозицією нормативно закріпити право громад брати участь у затвердженні документації із землеустрою. Тобто без погодження відповідної ради земля не має передаватись у приватну власність. Якщо результатів не буде, я ініціюю наступного тижня позачергову сесію обласної ради з розглядом саме цих питань...»

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».