Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Листопад 2019 16:15

На Полтавщину насувається лихо

Rate this item
(1 Vote)

В Полтаві все ще обговорюють недавній трагічний випадок, коли зграя безпритульних собак у безлюдному місці напала на 25-річну полтавку і буквально пошматувала нещасну. Навіть поліцейські, яких викликали свідки розправи, не одразу зуміли відігнати від жертви роз’ярених псів. Від отриманих укусів попри зусилля медиків урятувати жінці життя та померла.
І хоча в цій історії багато суперечливих моментів, цей випадок швидко став своєрідним каталізатором, який активізував діяльність тих, хто в кожній бездомній тварині бачить загрозу і дорікає владі за бездіяльність щодо регулювання чисельності обділених долею тварин...

Влада і безпритульні тварини
Скандал розгорівся на тлі не менш резонансного випадку, який нещодавно стався в Миргороді. На околиці цього міста-курорту пробралася... лисиця і на одній із вулиць покусала одразу трьох людей. Коли руду хижачку таки знешкодили, з’ясувалося, що тварина хвора на сказ. Через це її жертвам довелося проходити довгий і недешевий курс лікування.
Після цих випадків у регіоні заговорили про те, що влада не може забезпечити безпеку громадянам і захистити їх від нападів безпритульних і оскаженілих тварин. Мовляв, стати жертвою нападів потенційно хворих на сказ собак або навіть уже і диких тварин ризикують тепер не тільки мешканці сіл, які межують із лісовими масивами, але й жителі великих міст.
У цьому контексті знову лунають заклики до поголовного знищення бездомних тварин, зокрема в Полтаві. Чого не спостерігалося протягом останнього часу. Принаймні, після набуття чинності законом, який не лише забороняє, але й вводить покарання за жорстоке поводження з тваринами.
Про те, наскільки серйозна ситуація з бездомними шариками і мурчиками і можливістю поширення сказу через диких тварин, яка вже майже виходить з-під контролю влади, розповіли в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Її керівник Геннадій Пікуль, виступаючи на спеціально скликаній нараді в облдержадміністрації, зазначив, що цьогоріч від укусів тварин в області постраждали 2118 людей, з них 583 — дитини. У 2019 році на території України зареєстровано один випадок захворювання та смерті 66-річного жителя Кіровоградської області, який за медичною допомогою не звертався. На Полтавщині останній випадок смерті від сказу було зафіксовано у 2003 році. Тоді померла 55-річна жінка, яку покусав собака, хворий на сказ.
Цього року, за статистикою медиків, з хворими на сказ тваринами контактували вже 20 жителів Полтавщини, серед яких — четверо дітей. Понад дві тисячі полтавців постраждали через неналежне поводження та погане ставлення до тварин, розповів Г. Пікуль. Сказ у Полтавській області поширюється через неконтрольовану ситуацію з безпритульними тваринами, переконані фахівці обласного управління Держпродспоживслужби.
«В області немає жодного притулку для безпритульних тварин, а лише два комунальних пункти тимчасової перетримки тварин, які жодним чином не вирішують проблеми агресивності та імунного фону таких тварин, оскільки щорічна ревакцинація не проводиться, — констатував Г. Пікуль. — А після 10-денної перетримки їх знову відпускають на вулицю, де вони формують агресивні зграї. Контроль за чисельністю, утриманням та перетримкою таких тварин покладено на органи місцевого самоврядування, які повинні відстежувати даний процес...»
Попри заяву Г. Пікуля про те, що кількість безпритульних тварин в області зростає, зоозахисники запевняють, що ситуація під контролем. І є вже результат. Так, депутат Полтавської міськради Майя Матвєєва розповіла кореспонденту «ДУ», що завдяки налагодженій стеріалізації бездомних тварин у Полтаві, організованій у цьому місті, на вулицях обласного центру їх, зокрема собак, поменшало з восьми тисяч до трьох.
Повільно, але все ж вирішується і питання з будівництвом притулку для бездомних тварин. Нарешті міська влада виділила під нього землю. Тепер справа — за технічною документацією.
Але її почнуть розробляти лише після того, як до будівельного майданчика підведуть електролінію. Депутатка уточнює, що всіх бездомних тварин, яких відловлюють на вулицях обласного центру, доставляють до пункту перетримки, де їх стерилізують та вакцинують.
А вже після, причепивши спеціальні кліпси до вух, відпускають. Після стеріалізації собаки швидко набирають вагу і стають менш агресивними. Тож «вішати всіх собак» на безпритульних тварин, звинувачуючи останніх у поширенні сказу і агресії, не варто, кажуть волонтери.
Якщо в Полтаві бодай щось, але таки робиться, аби взяти під контроль ситуацію з бездомними тваринами, то в районах про це згадують тільки після чергових повідомлень про напади зголоднілих тварин на людей. Не виключено, що в зграях можуть бути і хворі на сказ тварини.
На сьогодні на Полтавщині зареєстровано півтора десятка неблагополучних населених пунктів, де поширюється ця смертельна хвороба. І хоча, як запевняють в облдержадміністрації, в десяти з них ситуацію виправлено, у п’ятьох пунктах карантинні обмеження тривають.
Це завдає не лише незручностей їхнім мешканцям, а й загрозу небезпеки будь-якого дня бути покусаними хворими на сказ тваринами. Тому спеціалісти радять почати зменшувати популяцію безпритульних собак у населених пунктах і лисиць, які виступають головними рознощиками сказу...

Лисиці поза законом...
Від цієї ідеї, яка означає фактичне знищення лисиць, не відмовляються навіть після того, як у регіоні вже провели вакцинацію від сказу диких тварин. Для чого залучали п’ять літаків «Ан-2», з яких у місцях імовірного скупчення диких тварин розкидували спеціально оброблену вакциною приманку.
Разом із тим ветеринари вважають, що для ефективного запобігання поширенню сказу в області необхідно довести кількість рудих лисиць із розрахунку півголови на 1000 га лісових угідь. Отже, команду приступити до знищення лисиць віддали...
Як це відбуватиметься на практиці? Голова ради Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок Костянтин Боровик поділився з «ДУ» своїм баченням проблеми зменшення популяції диких тварин у регіоні.
«Півголови лисиці на 1000 га угідь, підтверджує він, — це науково обґрунтована норма, яка дозволяє запобігати поширенню захворювання лисиць на сказ. Вірус при такій кількості тварин локалізується і далі не розповсюджується, а лисиці не хворіють.
Зменшують популяцію рудих хитрунів і залучаючи мисливців, які їх відстрілюють під час мисливського сезону. Але і такий метод недостатньо ефективний, бо молодняк — виводок у норах — мисливці не можуть знищувати, бо це розцінюється як знущання над тваринами. До того ж лисиця бігає не тільки в лісі, але й на полях, у соняшнику, болотах тощо. Звідки і приходить до населених пунктів.
«Є ще одна проблема. Збільшення природно-заповідного фонду, що у нас в області сьогодні запроваджено, це добре. Але є обмеження, визначені законом, яким заборонено будь-яку діяльність, у тому числі мисливство і полювання, на цих територіях, — нарікає К. Боровик. — Тому там знищувати лисицю не можна. А її у заповідній зоні дуже багато.
Через це довести норму до 0,5 голови на 1000 га проблематично. Ми зверталися вже і до Кабміну, щоб дозволити регулювання, а не полювання, і там тварин. Але це питання не вирішується і тварини в заповідних зонах розмножуються безперешкодно...»
Цікаво й те, що мисливцям, яких залучають до регулювання чисельності лисиць, грошей за це не платять. Як було, приміром, ще кілька років тому, коли відстрілювали вовків, котрі в занадто великій кількості розплодилися біля населених пунктів. А полювання нині — задоволення не з дешевих...
«Мисливці самі зацікавлені в тому, щоб на угіддях було менше лисиць, які схильні до захворювання на сказ. Відстріл відбувається на ентузіазмі самих мисливців. Якщо виявлять хворих на сказ тварин, то можуть ввести карантин і взагалі заборонити полювання. Що нікому невигідно... — пояснює К. Боровик.
Зважте й на те, що якщо вводять заборону на полювання, то лисиця безперешкодно розмножується. І це погано, бо вплинути на ситуацію зі сказом дуже важко. Тобто законодавство має чимало прогалин, які не узгоджуються з реаліями життя...»
Перешкоджає відстрілу рудих лисиць на Полтавщині і відсутність координації орендарів лісових і мисливських угідь. Полтавська обласна рада доволі щедро роздала десятки тисяч гектарів угідь в оренду, не потурбувавшись до пуття про визначення правил «гри» орендарями.
Тому, констатує К. Боровик, останні не хочуть співпрацювати з обласним Товариством мисливців і рибалок, чиї організації є в 18 районах Полтавщини. Неохопленими впливом організованих користувачів мисливських угідь на сьогодні залишаються шість десятків орендарів, у користуванні яких перебувають тисячі гектарів мисливських угідь.
«Колективна безвідповідальність користувачів мисливських угідь призводить до важких наслідків. Зокрема, з поширенням сказу в регіоні. Це найближчим часом може спричиняти те, що обмеження на полювання призведуть до того, що мисливці можуть поставити рушницю в сейф... — прогнозує голова обласного Товариства мисливців і рибалок.
Але ж усі, хто бере в користування угіддя, роблять це для того, щоб організовувати там полювання. Це — їхній бізнес. А коли введуть заборону на полювання і встановлять карантини, це може мати наслідком те, що орендарі відмовляться від угідь. Що призведе взагалі до безконтрольної ситуації...
Саме через це і поширюється не лише сказ червоної лисиці, але й африканська чума свиней, на яку хворіють дикі кабани, і знову повернеться пташиний грип. А це вже питання продовольчої безпеки держави...»
Недаремно в народі кажуть, що біда не приходить одна. Забивши на спалах через поширення сказу, який розносять безпритульні тварини та руді лисиці, в регіоні знову заговорили про повернення африканської чуми свиней, чого не спостерігалося протягом кількох останніх місяців.
Через цю невиліковну хворобу, яка не жаліє свиней, на Полтавщині встановлено карантин у двох районах — Миргородському і Лохвицькому. Отже, небезпечні хвороби з усіх боків затискують у свої обійми регіон. Чи готова обласна влада протистояти навалі, покаже час...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».