За задумом авторів закону новобудови-висотки та застарілі хрущовки мають зняти з балансу місцевої влади і передати у власність тих, хто там проживає. З формою управління будинками їхні мешканці мають визначитися самі. А також визначити порядок договірних відносин із надавачами комунальних послуг.
У Мінрегіоні, коментуючи реформу ЖКГ, зазначають, що новація почалася саме з ухвалення вищезазначеного закону, який визначив, що відтепер власники квартир стають співвласниками багатоквартирного будинку. І все, що в ньому є: дахи, підвали, сходові клітки тощо, стають загальною спільною власністю, за яку мешканці-співвласники відповідають гуртом.
Закон надає право співвласникам багатоповерхівок самим обирати модель управління — через ОСББ, через обрання управителя й через самозабезпечення, коли мешканці на зборах голосують за кожну операцію зі своїм майном.
У Мінрегіоні також зазначають, що в ході реформи усі багатоповерхові будинки передадуть із комунальної у співвласність власників квартир. Уже розроблено і порядок списання багатоповерхівок із балансу комунальних ЖЕКів.
Зокрема, органи місцевого самоврядування мають утворити спеціальні комісії, провести інвентаризацію та списати будинки зі свого балансу. А їхні співвласники на своїх зборах мають визначитися з формою управління й обрати, кого наймати для обслуговування.
Так визначено на паперах, але у житті «реформування» проходить дещо по-іншому, ніж заплановано в чиновницьких кабінетах. Приміром, реформа ЖКГ може забуксувати через те, що практично на кожну другу багатоповерхівку в комунальників немає технічної документації, яку на зламі перебудовних епох ті десь загубили.
А документацію на будинки, яких хочуть здихатися комунальники, котрі досі їх обслуговували, мають обов’язково передати співвласникам. Лише у такому разі можна казати про законну передачу будинків від одного власника іншому.
Як відсутність документації негативно позначається на правах мешканців, яким комунальники намагаються «всучити» багатоповерхівки, уже переконались у Полтаві, де вже створено майже дві сотні ОСББ.
Але далеко не всі з них після реєстрації та затвердження статутів отримали від єдиного в місті ЖЕКу технічну документацію тепер уже на свої будинки. Відновити її — справа для міської влади, кажуть чиновники, дуже затратна. Тому тягнуть до останнього...
ОСББ — ще не найгірший приклад того, які юридичні пастки чекають мешканців багатоповерхівок, переданих їм без документів. У які проблеми це може трансформуватися для мешканців, які лише готуються стати співвласниками, можна вже сьогодні дізнатися на прикладі жителів одного з будинків на вулиці П. Юрченка.
Окрилені перспективами, які обіцяє реформа ЖКГ, його мешканці наївно вважали себе вже майже співвласниками будинку і місць загального користування. У під’їздах власним коштом провели ремонти, поміняли вхідні двері, встановивши домофони, впорядкували прибирання східних кліток тощо.
Ейфорія тривала, поки життя з його щоденними викликами не змусило їх переглянути ставлення до своїх прав як потенційних співвласників п’ятиповерхівки. Насправді виявилося, що ніхто на їхні права не хоче зважати, коли мова заходить про інтереси інших.
От уже понад півроку мешканці цієї хрущовки ведуть тяжбу з хазяїном продуктового магазину, розташованого на першому поверсі їхнього будинку. Власник крамниці без їхньої згоди прилаштував з вулиці до стіни, яку її мешканці теж вважають своєю, потужну холодильну установку.
Відтоді, кажуть мешканці будинку, вони втратили спокій і надію на справедливість. Компресори цілодобово працювали, а вібрація від механізмів розходилася стінами по кількох найближчих до агрегатів квартирах. Більш того, гуркіт від установки не припинявся ані вдень, ані вночі, позбавляючи мешканців спокою.
Нарешті акції протесту мешканців увінчались успіхом: інспекція з благоустрою міськради визнала незаконним влаштування холодильної установки, примусово демонтувала металеву «клітку», в яку власник магазину завбачливо схоронив холодильне обладнання.
Кореспонденту «ДУ», який спостерігав за роботою комунальників, начальник інспекції з благоустрою виконкому Полтавської міськради Антон Тонконог пояснив, що це все, що вони можуть зробити для мешканців будинку. Демонтувати незаконно встановлену клітку можуть, а от холодильне обладнання, яке клітка захищала, ні. Адже це — приватна власність.
Правда, після того як компресори без клітки залишилися просто на вулиці, власник магазину сам їх прибрав.
Проте спокій у будинку панував недовго. Вже через три тижні до стіни будинку знову приварили металеву клітку і почали монтаж холодильного обладнання. Протидіяти чому вийшла група жильців.
Власник магазину теж виявився не битим у тім’ячко і роботи продовжив під наглядом приватної охорони. Справа доходила до спроб розблокувати роботу силовим шляхом. Жителі викликали поліцію.
Поки полісмени їхали, у дворі вирували пристрасті: власник магазину запевняв, що має всі документи і також має право на стіну, а мешканці заявляли, що вони як співвласники будинку, отже, і стіни, на яку чіпляють клітку з компресорами, проти того, аби у дворі знову гуркотіли холодильні установки.
Протистояння закінчилося практично нічим. Робітники занесли до магазину вентилятори, які не встигли встановити, а жильці вкотре пожалілися поліції на своє безправ’я...
Одна з мешканок будинку з прикріпленої до його стіни холодильною установкою, яка геть позбавила мешканців спокою, розповіла журналісту, що ініціативна група жильців ходила на прийом до голови Київської в Полтаві райради, який пообіцяв, що до з’ясування всіх обставин протистояння на установку компресорів буде введено мораторій.
Але вийшло, як у тій приказці: «Казав пан — кожуха дам, та слово його тепле». Трохи почекавши, поки «співвласники» вгомоняться, хазяїн крамниці знову заходився монтувати до стіни компресори.
Козирів проти його карти, як виявилось, у мешканців хрущовки немає, адже співвласниками п’ятиповерхівки вони числяться лише на папері, на якому надруковано Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», бо організаційно не закріпили свого права на власність над будинком.
До того ж ніхто з них на власні очі не бачив документів на свою хрущовку тощо. Виходить, що право на «нічийну» стіну може заявляти і власник магазину, адже його крамниця є частиною конструкцій будинку...
Втручатися в ситуацію з «нічийною» стіною ніхто з офіційних осіб, схоже, не хоче. Про скандал у дворі хрущовки у владних коридорах знають, але запропонувати бодай якесь рішення не поспішають. Можливо, тому, що реформа ЖКГ лише набирає обертів і її маховик, який потроху розкручується, зачіпляє дуже багато невирішених юридичних колізій, які законодавці не передбачили, бо не захотіли передбачати. Сподіваючись, що час сам усе розставить по своїх місцях...

Олександр Брусенський,
м. Полтава