Проблема з протипожежною охороною в українських селах — історія з довгою бородою. Ще 24 лютого 2003 року Кабінет Міністрів України затвердив «Положення про місцеву пожежну охорону», яку скрипів своїм підписом тодішній глава уряду Віктор Янукович. Поява цього документа була викликана катастрофічною ситуацією з протипожежною охороною в сільській місцевості, де в результаті реформування практично знищили усталену систему пожежної охорони.
Останній кілок у процес руйнації пожежної охорони на селі вбило рішення про розпаювання землі та ліквідацію колгоспів, котрі мали власні підрозділи вогнеборців і дбали про пожежну безпеку як свого господарства, так і сільського населеного пункту.
Попри те що від часу прийняття постанови Кабміну минуло вже одинадцять років, ситуація майже не змінилася: місцеву пожежну охорону в селах до пуття так і не створили. Принаймні, на Полтавщині, де в більшості сіл на гасіння пожеж виїжджають брандмейстери з райцентрів. Виїжджають скоріш про людське око, ніж задля гасіння, бо добре розуміють, що згаяний на дорогу час — 40–50 хвилин (а за несприятливих погодних умов — ще більше) грає проти них, адже підступний вогонь не чекатиме, поки до місця пригоди дістанеться пожежний розрахунок, і з кожною згаяною хвилиною шансів перемогти вогонь меншає.
Причини, через які й нині не вдалося виконати постанову уряду про створення місцевої пожежної охорони, днями аналізували в Полтаві на засіданні регіональної комісії з питань техногенноекологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Статистика, яку озвучили учасникам засідання, пригнічує. Так, станом на початок жовтня 2014 року в сільських районах Полтавської області кількість пожеж зросла на 21% і становить 771 випадок.
Пожежі на селі забрали життя 33 людей та ще 27, хоча й вижили в полум’ї, але отримали опіки різного ступеня. Не менш вражаюча статистика і щодо матеріальних збитків від пожеж на селі. Зокрема, полум’я вже знищило 486 будинків та інших споруд, 56 одиниць авто та тракторної техніки, 908 тонн кормів. Прямі матеріальні збитки від пожеж становлять 18 млн 847 тис. грн, що на 98% (!) більше, ніж торік, а побічні матеріальні збитки від пожеж сягнули майже 39 млн грн...
Із 70 місцевих пожежних підрозділів, які було заплановано створити в селах Полтавщини, зараз є тільки 25. Найгірша ситуація залишається в Гребінківському, Диканському, Зіньківському, Козельщинському, Лохвицькому, Машівському, Пирятинському та Полтавському районах, на території яких до цього часу взагалі не функціонує жодного підрозділу місцевої пожежної охорони. Крім того, розпорядженням опішнянського селищного голови в цьому селищі — столиці українського гончарства — було скорочено штат єдиного підрозділу місцевої пожежної охорони в Зіньківському районі.

Хто фінансуватиме сільських вогнеборців?
Заради справедливості слід сказати: на нараді зазначали, що не скрізь в Україні такі кепські справи зі створенням місцевої пожежної охорони, як на Полтавщині. І наводили дані, що станом на 1 липня 2014 року у державі вже функціонують 1179 підрозділів місцевої пожежної охорони.
За приклад вдумливого і відповідального підходу регіонального керівництва до створення на селі пожежних підрозділів наводили сусідню з Полтавщиною Кіровоградську область, де вдалося створити 143 підрозділи місцевої пожежної охорони, у тому числі два підрозділи — нинішнього року.
Тож чому гальмує процес створення місцевих пожежних підрозділів на Полтавщині? Причин називають дві: перша — брак коштів, друга — безвідповідальність місцевої влади, на яку і покладено створення цих підрозділів.
Так, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Полтавської ОДА Віктор Стеблянко розповів місцевим журналістам, що створенню пожежних підрозділів на селі весь час заважає нестача фінансів.
«Перешкоджає брак коштів, адже матеріальне забезпечення цих підрозділів покладається на місцеві органи влади. Але селищні ради, зокрема, обмежені в фінансуванні, — констатував посадовець. — Тому наша комісія і зібралася, щоб знайти шляхи вирішення цієї проблеми, бо далі зволікати зі створенням пожежних підрозділів на селі не можна. Як варіант розглядається питання спільного фінансування місцевої пожежної охорони — з місцевих і обласного бюджетів...»
Утім, скільки грошей необхідно регіону для завершення створення пожежних підрозділів на селі, В. Стеблянко не назвав, посилаючись на те, що в кожному випадку йдеться про різні суми. За його словами, пожежні депо, як правило, повинні мати не менше двох пожежних автомобілів, у тому числі — один резервний, або замість автомобіля — пристосовані для пожежогасіння технічні засоби, укомплектовані пожежнотехнічним обладнанням за встановленими нормами. Для обслуговування техніки та виїзду на гасіння пожежі необхідно мати тричотири штатних вогнеборці. От звідси й варто «танцювати», розраховуючи гроші.
У свою чергу, заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий у коментарі для «ДУ» розповів, що міністерство, а тепер Державна служба з питань надзвичайних ситуацій, щороку спускає в регіони директиви про необхідність створення підрозділів місцевої пожежної охорони. Але грошей на це уряд не виділяє. Не може вплинути на місцеві органи влади і керівництво області, оскільки якщо видати відповідне рішення, це може розглядатися як втручання в роботу органів самоврядування і перевищення своїх повноважень обласною владою.
І все ж регіональне керівництво готове підставити плече і допомогти органам самоврядування у створенні підрозділів місцевої пожежної охорони. Приміром, виділити пожежний автотранспорт. А от селищні ради повинні подбати про фінансування штатних одиниць, пального для автомобілів, гаражі для них тощо. Про те, що підрозділи попри труднощі можна таки створити, свідчить приклад Кіровоградської області, підкреслив Р. Товстий.
Рішення комісії з цього приводу не вирізнялося оригінальністю. Головам райдержадміністрацій та комісій з питань техногенноекологічної безпеки і надзвичайних ситуацій запропоновано терміново розглянути питання створення місцевих пожежних підрозділів на позачергових засіданнях. Керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підказали, що при формуванні бюджету на 2015 рік необхідно передбачити витрати на нові пожежні підрозділи.
Але найцікавішим у рішенні здається один із пунктів, котрий, на думку чиновників, допоможе сільським вогнеборцям утриматися на плаву. Мається на увазі рекомендація про укладання договорів на обслуговування підрозділами місцевої пожежної охорони підприємств, установ і організацій недержавної форми власності та сільгоспвиробників. На себе обласне керівництво в особі начальника головного управління ДСНС України в Полтавській області бере лише функцію контролю за створенням пожежних команд на селі та «інформування комісії щодо практичних заходів по їх створенню». Про виділення пожежної техніки селянам у рішенні не йдеться...

Замість епілогу
Схоже, коментували в неформальному спілкуванні учасники засідання, питання створення місцевих пожежних підрозділів на Полтавщині знову зависне у повітрі, оскільки під цю програму немає фінансування. А сподіватися на те, що сільради самі потягнуть створення пожежних команд, можуть лише невиправні оптимісти, бо фінансове становище органів влади на селі тепер практично дорівнює нулю. Грошей ледь вистачає на зарплату голові сільради, секретарю та бухгалтеру.
Справа дійшла до того, що грошей немає навіть на те, щоб вибірково підлатати тамтешні дороги або замінити електролампочку вуличного освітлення. Чи по силах у такому разі селянам придбати бодай один пожежний автомобіль, хоча постанова Кабміну вимагає мати їх два, та ще й утримувати брандмейстерів?
Не виправить положення і спроба перекласти на сільських підприємців та товаровиробників усі витрати, пов’язані зі створенням пожежних команд, не приховували обізнані на ситуації на селі учасники засідання. Їх і без того обклали даниною, яку вони мають сплачувати на ремонти та утримання місцевих шкіл, дитячих садків, будинків для престарілих тощо. Тож змусити їх ще й укласти договори на обслуговування їх пожежниками буде дуже важко. Вони сплачують чималі податки, тож вправі розраховувати, що держава має подбати про безпеку своїх громадян, зокрема протипожежну.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ