І для медиків швидкої старенька наче добра знайома. Коли стає зле і медпрепарати не допомагають, ледь не щодня викликає бригаду, аби лікарі зробили їй рятівний укол. Таких хворих, як вона, у їхній старій хрущовці кілька. Як ходячих, проте настільки немічних, що весь їхній навколишній світ обмежений простором квартири, так і лежачих, котрі час від часу потребують термінової медичної допомоги.
Тож по кілька разів удень і вночі до будинку під’їжджала карета швидкої допомоги. Втім, останнім часом машина з написом «03» гальмує попід вікнами квартири Тамари Петрівни помітно рідше. Ні, ніхто з «хронічних» в їхньому будинку не одужав настільки, щоб самотужки добиратися до лікарні. Річ у тому, що швидку перейменували на екстрену допомогу, намалювавши на борту карети замість «03» комбінацію — «103». І відтоді на виклики «хронічної» Тамари Петрівни бригада не приїжджає.
Дізналася пенсіонерка про наслідки перейменування після того, як їй укотре стало зле і вже здавалося, що без рятівної ін’єкції їй до ранку не дожити. Диспетчер, вислухавши бабусине благання прислати швидку, пояснила, що віднині до тих, в кого сталося «загострення хронічної гіпертонічної хвороби», медики швидкої не виїжджають. Мовляв, Тамарі Петрівні необхідно викликати сімейного лікаря або невідкладну допомогу. Та де ж його взяти вночі, того лікаря...

Статистика проти скептиків
Днями в Полтаві аналізували виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу», який докорінно змінив принципи надання невідкладної допомоги нашим співвітчизникам, котрі її потребують. На засіданні колегії департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА констатували, що вже можна заявити про остаточне створення в області єдиної системи надання екстреної медичної допомоги шляхом об’єднання 29 закладів та структурних підрозділів колишньої швидкої в єдине комунальне підприємство «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради.
Тобто відтепер виїздами бригад швидкої керують з єдиного центру в Полтаві. Незалежно від того, з якого населеного пункту викликають медиків. На початковій стадії реформування швидкої на екстрену медичну допомогу скептики припускали, що така централізація ні до чого доброго не призведе. Мовляв, реформатори вибудовують занадто довгий управлінський ланцюжок, що неодмінно колись викличе збої в його роботі.
Побоювання здавалися виправданими. Приміром, чи є сенс, викликаючи швидку до пацієнта з віддаленого села, телефонувати не до найближчого райцентру, як раніше, а аж у Полтаву? А вже звідти диспетчер зв’яжеться з бригадою у районі та відправить її до хворого...
Однак на колегії зазначали, що вже перші місяці роботи бригад екстреної медичної допомоги довели ефективність їхнього реформування та результативність роботи. І на підкріплення цих заяв наводили приклади. Так, помітно збільшилося фінансування, кардинально оновився автопарк, повністю забезпечили медикаментами бригади тощо.
Головний лікар КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Олександр Лавренко у своєму коментарі для «ДУ» заявив, що однозначно вважає правильним стратегічне рішення про створення в Україні єдиної ланки екстреної медичної допомоги.
«Ситуація стала значно кращою! Кожен район ми забезпечили новим сучасним імпортним санітарним автомобілем. 25 таких авто придбано за рахунок обласного бюджету, звідки виділили на це 16 млн грн. Кількість бригад залишилася такою ж самою, навіть трохи зросла на 3–5% і стала 109. Нині ми повністю забезпечені бензином для автомобілів, а наші бригади медикаментами — до 2015-го. Цього року ми отримали субвенцію з держави в розмірі 10 млн грн. Чекаємо найближчим часом ще 44 автомобілі, котрі також розподілимо по області. Реформа була потрібна...»
Розвіяв головний лікар і сумніви скептиків щодо можливої затримки прибуття бригад екстреної медичної допомоги до хворих через надмірну централізацію:
«Більшість нормативів, які існують для бригад, наприклад виїзду у разі нещасних випадків, раптових захворювань тощо, ми витримуємо. Якщо є виклики, котрі кваліфікуються не як нагальні, ми можемо відтермінувати приїзд до однієї години. Так само і в сільській місцевості. Там, де є можливість транспортної доступності, ми додержуємося нормативів...»
Лише позитивні моменти бачить у реформування швидкої і заступник голови Полтавської ОДА Олександр Коваль, котрий курирує медичну галузь регіону. У розмові з кореспондентом «ДУ» посадовець сказав, що реорганізація дозволила значно збільшити фінансування екстреної медичної допомоги — майже на 60% порівняно з 2012 роком. А це викликало не тільки кількісні зміни, але й якісні зрушення.
Так, усі машини, котрі закупили для бригад, — імпортні «Рено». Вони обладнані сучасною медичною технікою, яка дозволяє медикам в екстрених ситуаціях впевнено боротися за життя пацієнтів. Оновлення автопарку екстреної медичної допомоги дозволило вкластися у вимоги нормативів прибуття медиків до хворих. У містах він становить до 10 хвилин, у сільській місцевості — до 20 хвилин.
До речі, на засіданні колегії полтавським бригадам екстреної медичної допомоги ставили за приклад роботу їхніх харківських колег. Зокрема, щодо дотримання нормативів прибуття за викликом. Попри те що перша столиця значно більше за Полтаву і там дуже багато пробок на вулицях, середній час прибуття бригади екстреної медичної допомоги за викликом у великому місті становить дев’ять хвилин, що свідчить про результативність реформування швидкої, наголошували чиновники.

Медикам добре, а пацієнтам?
Обґрунтовуючи необхідність реформування швидкої, учасники колегії наводили чимало прикладів більш ефективної роботи бригад екстреної медичної допомоги порівняно з уже колишніми швидкими. Одним із головних показників називали зменшення кількості виїздів за викликами.
«Ми вивільнили бригади екстреної медичної допомоги від виконання непрофільної роботи. Скажімо, перевезень хронічних хворих, які потребують госпіталізації. Кількість виїздів до хронічних хворих тільки за рік зменшилася на 24%, — констатував Олександр Лавренко. — Нині до них виїжджають сімейні лікарі і невідкладна допомога. Не робимо ми відтепер і медичних призначень, у тому числі і онкологічним хворим...»
У журналістів, котрі спостерігали за роботою колегії, слова про зменшення кількості виїздів до хворих майже на чверть викликали деякі запитання. Зрозуміло, що таке зменшення ілюструє й дещо інше. А саме: далеко не всі, хто розраховував на приїзд швидкої, її таки дочекався, бо тепер існує таке поняття, як неекстрені виклики.
До їхньої категорії належать виклики пацієнтів, у яких раптово підвищилася температура тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі, розболілася голова, спостерігається запаморочення і слабкість, підвищився артеріальний тиск або проявився больовий синдром у онкохворого.
Сюди ж потрапили і загострення хронічних захворювань травної системи і гіпертонічної хвороби. На такий виклик повинен приїхати сімейний чи дільничний лікар. Якщо ж такої можливості немає, то пацієнту годину доведеться чекати швидкої або ж самостійно відправитися у лікарню.
Чи скажуть за це нововведення спасибі медикам люди, котрі розраховували на їхню допомогу і які ще донедавна знали, що швидка до них неодмінно приїде? Очевидно — ні. Тож ті 24%, на які скоротилася кількість виїздів за викликами і якими дуже пишаються організатори реформування швидкої, свідчать не лише про результативність нововведень, але й про невчасно надану допомогу тим, хто її потребував, однак так і не дочекався. Як уже знайома читачам «хронічна» Тамара Петрівна. Хоча перелік випадків, у разі настання яких екстрена медична допомога повинна виїжджати, залишається доволі великим.
Так, бригаду швидкої допомоги невідкладно мусять відправити до пацієнтів, які перебувають у стані, що супроводжується непритомністю, судомами, раптовим розладом дихання, раптовим болем в області серця, блювотою кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або інших людей.
Швидка поїде також до пацієнта з травмами, у тому числі отриманими внаслідок ДТП, аварії на виробництві або стихійного лиха. До хворого з переохолодженням, тепловим ударом, ураженого електричним струмом або блискавкою, потерпілому від укусу тварин. Розраховувати на прибуття швидкої можуть також вагітні жінки, у яких почалися передчасні пологи або сталися якісь інші порушення нормального перебігу вагітності...

Є в реорганізації початок...
Незважаючи на те що на Полтавщині констатують переваги оновленої екстреної медичної допомоги перед вчорашньою швидкою, якою відтепер керують з єдиного центру, в регіоні визнають, що пройдено далеко не весь шлях реформування швидкої на екстрену медичну допомогу.
«Реорганізація ще не закінчилася. Вона завершиться, коли ми остаточно створимо єдину обласну оперативну диспетчерську службу, — зізнається Олександр Лавренко. — Свою частину роботи, яку мала виконати область, ми вже зробили. Залишилася справа за Міністерством охорони здоров’я, яку робитимуть державним коштом,— оснащення технічними засобами оперативно-диспетчерської служби...»
Справді, в регіоні вже створено єдину оперативно-диспетчерську службу, для чого з обласного бюджету виділили 1,2 млн грн. Її приміщення капітально відремонтували, облаштували потрібну кількість робочих місць для диспетчерів, розпочали реконструкцію приміщення для серверів, дизель-генераторної, прокладку комунікацій тощо. А от решту начиння мають установити державним коштом.
Із фінансами зараз у державі, не секрет, сутужно. Коли надійдуть гроші, ніхто зі співрозмовників кореспондента «ДУ» прогнозувати не брався. Мовляв, усе залежить від економічної ситуації. Та й політичні події останніх місяців накладають свій відбиток на наповнення державної скарбниці... Так само обережно прогнозують і часові рамки виділення грошей для закупівлі МОЗ чергової партії санітарних автомобілів, 44 з яких урядовці пообіцяли виділити Полтавщині.
Утім, полтавські медики сподіваються, що реформування швидкої завершиться у визначені строки і потенційні пацієнти відчують на своєму прикладі ефективність роботи екстреної медичної допомоги.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, Полтава