Під його керівництвом та за безпосередньою участю було створено і впроваджено у виробництво багато найрізноманітнішої апаратури для ракетно-космічної техніки різного призначення і для деяких інших — суто земних — галузей.
Відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки, має почесне звання «Заслужений машинобудівник України». Олександр Осадчий є головою Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва.
Від газових лічильників — до найскладнішої апаратури
Згадаємо коротко найзначущі віхи історії підприємства.
Виникло воно у 1947 році, коли розпочалося спорудження газопроводу Дашава — Київ, за яким мала розгорнутися газифікація столиці Української РСР та деяких інших міст республіки.
У Києві було утворено завод «Газапарат № 2», який належав до системи Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР (згодом його перейменували на «Газапарат № 7», котрий підпорядкували Міністерству приладобудування і засобів автоматизації СРСР). А першою продукцією заводу протягом багатьох років були різні газові лічильники — і побутові, і промислові.
Надалі ж, з 1956-го, на підприємстві, яке отримало назву «Київприлад», почали виробляти і різноманітну продукцію для потреб Збройних Сил.
Це були газоаналізатори для хімічних військ, перемикачі (для запуску реактивної зброї з «Катюш»), дегідратори (для радіолокаційних станцій), різні прилади для Військово-морського флоту і Військово-повітряних сил. Тоді ж на підприємстві з’явилось і власне конструкторське бюро.
У 1963 році на заводі розгорнули серійне виробництво бортових командних радіоліній «БКРЛ» і «Тайга», призначених для управління польотами космічних апаратів.
Визначною подією для «Київприладу» стало відвідання його у серпні 1965-го утаємниченим візитером із Москви, який ознайомився з можливостями і перспективами підприємства.
Прізвище цієї людини заводчани, як і вся країна, дізналися лише з часом, пізнавши на фотографії з некрологу того анонімного гостя, котрим був видатний конструктор ракетно-космічних систем Сергій Павлович Корольов.
Після того візиту Корольова завод передали до системи засекреченого Міністерства загального машинобудування СРСР, яке опікувалося створенням і виробництвом бойових ракетних комплексів та ракетно-космічної техніки.
Тоді ж надовго «зникла» і назва «Київприлад» — такого просто не було у переліку підприємств і організацій, які в СРСР дозволялося згадувати у відкритій пресі. А для закритої службової переписки з’явилася зашифрована назва «Поштова скринька В-2793».
У другій половині 60-х років тут опанували виробництво радіоліній космічної техніки під назвою «Куб», які призначалися для управління супутниками зв’язку і для супутників радіоелектронного спостереження «Цілина».
Продукцією «Київприладу» того ж періоду були і програмно-траєкторні та телеметричні радіолінії «Краб», що входили до складу різних модифікацій систем «Корал», а також застосовувалися для космічних апаратів метеорологічної спрямованості серії «Метеор».
— У 70-х і 80-х роках, — розповідає Олександр Осадчий, — наше виробниче об’єднання брало участь у розробці і випуску різних приладів і систем для космічних апаратів як військового, так і цивільного призначення.
Програми незалежної України
Після того як у 1991-му розпався Радянський Союз, виробниче об’єднання «Київприлад» протягом кількох років підпорядковувалося в нашій державі Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії.
Надалі підприємство у 1999-му потрапило до відання Національного (згодом — Державного) космічного агентства України, у системі якого перебуває й нині.
Різні вироби, створені на «Київприладі» у 90-х роках ХХ століття, були у складі обладнання першого космічного апарата незалежної України «Січ-1», одного з модулів Міжнародної космічної станції (там працювала апаратура бортової програмно-керуючої радіокомандної системи «Компарус»), супутника дистанційного зондування Землі «Океан-О».
На початку ХХІ століття — у космічному апараті для дослідження активності Сонця «АУОС-СМ-КФ», в українських супутниках «Січ-1М», «Мікросат» і «Січ-2» тощо.
Використовувалися творіння «Київприладу» і у ракетах-носіях із сімейства «Зенітів» — при реалізації міжнародних космічних програм «Морський старт» (пуски у Тихому океані на екваторі) і «Наземний старт» (пуски на космодромі Байконур).
Фахівці «Київприладу» створили і виготовили АСУ ПП — розроблену спільно з КБ «Південне» автоматизовану систему управління наземними випробуваннями і підготовкою до пуску ракети-носія
«Циклон-4», а також апаратуру для випробувань створеної у тому ж КБ основної конструкції першого ступеня американської ракети-носія «Антарес».
Кореспондент «ДУ» поцікавився у генерального директора: як на діяльність очолюваного ним підприємства вплинули негативні зміни, пов’язані зі здійсненою Росією навесні 2014 року анексією Криму і розпочатою тоді ж агресією на Сході України?
— Ще тоді, коли українсько-російські міждержавні відносини були цілком мирними, — говорить Олександр Осадчий, — у продукції ракетно-космічного приладобудування, яку виробляли на «Київприладі», та її частка, котра призначалася замовникам із Росії, становила близько 70% обсягів нашого виробництва.
— Виконання нами замовлень стосовно постачання в Росію продукції «Київприладу» для тамтешньої цивільної ракетно-космічної техніки (зокрема, системи управління бортовими комплексами для пілотованих кораблів «Союз-ТМ» і вантажних кораблів «Прогрес»), — пояснює Олександр Осадчий, — тривало ще деякий час і після подій 2014-го, на що наше підприємство отримувало дозволи відповідних структур України.
Згодом — з огляду на те, що російські агресивні дії проти нашої держави тривали, виробнича українсько-російська співпраця в цій сфері перервалася повністю. Тож уже кілька років на «Київприладі» продукція ракетно-космічного приладобудування створюється і виробляється лише для українських замовників та для їхніх західних партнерів.
— Що ж до тих комплектуючих, які раніше «Київприлад» отримував із Росії, то ми навчилися обходитися без них, замінюючи їх виробами тих чи інших українських підприємств або ж аналогами західного виробництва, — додає Олександр Осадчий.
Далі генеральний директор «Київприладу» розповів, що їхнє виробниче об’єднання активно співпрацює з колегами з конструкторського бюро «Південне», що у Дніпрі.
Зокрема, у майбутніх космічних апаратах для дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» і «Січ-2М» та у супутнику «Мікросат-М» буде чимало обладнання, зробленого на «Київприладі».
Це — механізми повороту сонячних батарей, антенно-фідерні пристрої, аміачні рушійні установки, датчики відділення, електроклапани, системи управління приводами антен тощо.
Будуть різні пристрої та деякі інші компоненти з «Київприладу» і на створюваних у КБ «Південне» мікросупутнику YuzhSat-1 і наносупутнику GS-1 (який належить до класу CubeSat).
Пошук нових напрямів
Хоча космічна тематика, як і раніше, є однією з пріоритетних для «Київприладу», у виробничому об’єднанні приділяється велика увага пошуку нових для нього напрямів діяльності та нових партнерів — і вітчизняних, і зарубіжних.
— Одним із прикладів продуктивних партнерських відносин у новому для нас напрямі, — говорить Олександр Володимирович, — стало співробітництво нашого підприємства з Державною службою спеціального зв’язку і захисту інформації та з галузевим науково-дослідним інститутом цього відомства.
У такій співпраці було розроблено і впроваджено у виробництво на «Київприладі» комплекс спеціального зв’язку під назвою «Гарант-ТЗК» (абревіатуру з трьох літер утворено від словосполучення «телекомунікаційний захищений комплекс»).
Цей комплекс забезпечує абонентам, котрі користуються послугами за його допомогою, надійно захищені від будь-яких небажаних сторонніх втручань телефонні розмови, здійснювані або через радіорелейні лінії, або через супутник зв’язку — як у стаціонарних, так і у польових умовах (для цього відповідна апаратура монтується в середині закритих кузовів спеціальних автомобілів).
— Нині, — веде далі Олександр Осадчий, — ми спільно з галузевим Науково-дослідним інститутом Держспецзв’язку готові до освоєння ще більш досконалої апаратури у цій сфері. Плануємо у другій половині 2019 року запустити на «Київприладі» серійне виробництво за державним замовленням новітніх станцій захищеного зв’язку. А загалом продукція, створювана і виготовлювана у нас за цією тематикою, становитиме близько 60% обсягів виробничої програми підприємства.
Дещо раніше було налагоджено взаємовигідну співпрацю із зарубіжним партнером — групою компаній KOSTAL (Німеччина), котра є провідним постачальником комплектуючих виробів — різних пристроїв електроніки — для автомобілів багатьох відомих марок.
Зокрема, ми стали активно співробітничати з компанією, яка входить до цієї групи, — «KOSTAL-Україна». У нас — через викликані негативними процесами у вітчизняній економіці скорочення в структурі виробничого об’єднання — було ліквідовано філіал, який працював у Переяславі-Хмельницькому, що на Київщині. Споруди цього філіалу ми віддали в оренду згаданій компанії «KOSTAL-Україна». Вона ж розгорнула там виробництво автомобільної електроніки.
Але орендою споруд у Переяславі-Хмельницькому компанією «KOSTAL-Україна» співробітництво з ними не обмежилось, а було розгорнуто спільне виробництво в Києві, — наголошує Олександр Володимирович.
У «Київприладі» продовжують розвивати і кілька тих уже традиційних для нього напрямів, які пов’язані з потребами електроенергетики, транспорту, металургійної промисловості та деяких інших сфер.
Зокрема, тут, як розповів Олександр Осадчий, виробляють десятки різних варіантів кількох поколінь пристроїв серії МРЗС-05 (мікропроцесорне устаткування для захисту, автоматики, управління і контролю приєднань), розроблених конструкторським бюро підприємства.
Вони конкурентоздатні, бо не поступаються за якістю світовим виробникам таких мікропроцесорних пристроїв, як скажімо, ALSTOM, Schneider Electric, але за ціною відчутно дешевші за них.
— Велику увагу, — зазначає Олександр Осадчий, — ми приділяємо як гарантійному ремонту виробленого у нас обладнання, так і ретельному добору сумлінних постачальників комплектуючих — із тим, аби через якусь, скажімо, неякісну мікросхему не вийшла з ладу та чи інша енергетична система.
Нині на підприємстві виготовляються щомісяця по 150–200 таких приладів — під конкретні замовлення від покупців.
У конструкторському бюро «Київприладу» було розроблено та впроваджено у серійне виробництво і кілька модифікацій електронних однофазних та трифазних лічильників електроенергії «Каскад».
Здійснюються «Київприладом» і експортні проекти у цій сфері, орієнтовані на відповідні структури таких країн, як Казахстан, Білорусь, Узбекистан.
Інноваційний напрям розвитку
Підвищенню якості продукції виробничого об’єднання та поліпшення співвідношення «ціна/якість» сприяє поглиблена кооперація з тими українськими підприємствами, які виготовляють для «Київприладу» деталі й вузли до створюваної у ньому апаратури.
Серед таких партнерів — акціонерне товариство «Меридіан» (Київ), «Електронкомплект» (Миколаїв), VD MAIS (Київ), київські підприємства «Промавтоматика» і «Політон».
Звичайно ж, проблеми й негативні процеси в економіці України не обійшли стороною і «Київприлад». Одним із наслідків цього стало вимушене кількаетапне зменшення кількості працівників виробничого об’єднання — з восьми з половиною тисяч у кращі для підприємства часи до трьохсот нині.
Проте попри все це колектив «Київприладу» за рахунок пошуку внутрішніх резервів і переорієнтації на інноваційний напрям розвитку зумів не просто працювати з повним робочим тижнем, але й спромігся відчутно збільшувати обсяги виробництва і реалізації продукції.
— Нині діяльність колективу виробничого об’єднання «Київприлад» базується на гармонійному сполученні досягнень минулого та врахуванні вимог ринкової економіки.
Завдяки такому поєднанню ми не лише зберегли і розвинули напрям приладобудування для ракетно-космічної техніки, а й посідаємо нині міцні позиції у створенні і виробництві різного обладнання для електроенергетики, систем захисту інформації та деяких інших галузей, — сказав на завершення розмови Олександр Осадчий.
Вадим ФЕЛЬДМАН
