Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 04, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 05 Вересень 2019 17:13

«Київприлад»: системи космічні і земні

Rate this item
(0 votes)

Виробниче об’єднання «Київприлад» є провідним підприємством вітчизняного ракетно-космічного і електроенергетичного приладобудування.
Про те, як працює нині це підприємство, розповів його генеральний директор Олександр Осадчий, котрий днями дав ексклюзивне інтерв’ю кореспондентові «Демократичної України». Бесіду було доповнено цікавою ознайомчою екскурсією виробничими цехами підприємства.

Олександр Осадчий із 1973-го працює на «Київприладі», де пройшов шлях від інженера однієї з лабораторій конструкторського бюро заводу до генерального директора виробничого об’єднання, яке Олександр Володимирович очолює з червня 2001-го.

Під його керівництвом та за безпосередньою участю було створено і впроваджено у виробництво багато найрізноманітнішої апаратури для ракетно-космічної техніки різного призначення і для деяких інших — суто земних — галузей.
Відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки, має почесне звання «Заслужений машинобудівник України». Олександр Осадчий є головою Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва.

Від газових лічильників — до найскладнішої апаратури
Згадаємо коротко найзначущі віхи історії підприємства.
Виникло воно у 1947 році, коли розпочалося спорудження газопроводу Дашава — Київ, за яким мала розгорнутися газифікація столиці Української РСР та деяких інших міст республіки.
У Києві було утворено завод «Газапарат № 2», який належав до системи Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР (згодом його перейменували на «Газапарат № 7», котрий підпорядкували Міністерству приладобудування і засобів автоматизації СРСР). А першою продукцією заводу протягом багатьох років були різні газові лічильники — і побутові, і промислові.
Надалі ж, з 1956-го, на підприємстві, яке отримало назву «Київприлад», почали виробляти і різноманітну продукцію для потреб Збройних Сил.
Це були газоаналізатори для хімічних військ, перемикачі (для запуску реактивної зброї з «Катюш»), дегідратори (для радіолокаційних станцій), різні прилади для Військово-морського флоту і Військово-повітряних сил. Тоді ж на підприємстві з’явилось і власне конструкторське бюро.
У 1963 році на заводі розгорнули серійне виробництво бортових командних радіоліній «БКРЛ» і «Тайга», призначених для управління польотами космічних апаратів.
Визначною подією для «Київприладу» стало відвідання його у серпні 1965-го утаємниченим візитером із Москви, який ознайомився з можливостями і перспективами підприємства.
Прізвище цієї людини заводчани, як і вся країна, дізналися лише з часом, пізнавши на фотографії з некрологу того анонімного гостя, котрим був видатний конструктор ракетно-космічних систем Сергій Павлович Корольов.
Після того візиту Корольова завод передали до системи засекреченого Міністерства загального машинобудування СРСР, яке опікувалося створенням і виробництвом бойових ракетних комплексів та ракетно-космічної техніки.
Тоді ж надовго «зникла» і назва «Київприлад» — такого просто не було у переліку підприємств і організацій, які в СРСР дозволялося згадувати у відкритій пресі. А для закритої службової переписки з’явилася зашифрована назва «Поштова скринька В-2793».
У другій половині 60-х років тут опанували виробництво радіоліній космічної техніки під назвою «Куб», які призначалися для управління супутниками зв’язку і для супутників радіоелектронного спостереження «Цілина».
Продукцією «Київприладу» того ж періоду були і програмно-траєкторні та телеметричні радіолінії «Краб», що входили до складу різних модифікацій систем «Корал», а також застосовувалися для космічних апаратів метеорологічної спрямованості серії «Метеор».
— У 70-х і 80-х роках, — розповідає Олександр Осадчий, — наше виробниче об’єднання брало участь у розробці і випуску різних приладів і систем для космічних апаратів як військового, так і цивільного призначення.

Програми незалежної України
Після того як у 1991-му розпався Радянський Союз, виробниче об’єднання «Київприлад» протягом кількох років підпорядковувалося в нашій державі Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії.
Надалі підприємство у 1999-му потрапило до відання Національного (згодом — Державного) космічного агентства України, у системі якого перебуває й нині.
Різні вироби, створені на «Київприладі» у 90-х роках ХХ століття, були у складі обладнання першого космічного апарата незалежної України «Січ-1», одного з модулів Міжнародної космічної станції (там працювала апаратура бортової програмно-керуючої радіокомандної системи «Компарус»), супутника дистанційного зондування Землі «Океан-О».
На початку ХХІ століття — у космічному апараті для дослідження активності Сонця «АУОС-СМ-КФ», в українських супутниках «Січ-1М», «Мікросат» і «Січ-2» тощо.
Використовувалися творіння «Київприладу» і у ракетах-носіях із сімейства «Зенітів» — при реалізації міжнародних космічних програм «Морський старт» (пуски у Тихому океані на екваторі) і «Наземний старт» (пуски на космодромі Байконур).
Фахівці «Київприладу» створили і виготовили АСУ ПП — розроблену спільно з КБ «Південне» автоматизовану систему управління наземними випробуваннями і підготовкою до пуску ракети-носія
«Циклон-4», а також апаратуру для випробувань створеної у тому ж КБ основної конструкції першого ступеня американської ракети-носія «Антарес».
Кореспондент «ДУ» поцікавився у генерального директора: як на діяльність очолюваного ним підприємства вплинули негативні зміни, пов’язані зі здійсненою Росією навесні 2014 року анексією Криму і розпочатою тоді ж агресією на Сході України?
— Ще тоді, коли українсько-російські міждержавні відносини були цілком мирними, — говорить Олександр Осадчий, — у продукції ракетно-космічного приладобудування, яку виробляли на «Київприладі», та її частка, котра призначалася замовникам із Росії, становила близько 70% обсягів нашого виробництва.
— Виконання нами замовлень стосовно постачання в Росію продукції «Київприладу» для тамтешньої цивільної ракетно-космічної техніки (зокрема, системи управління бортовими комплексами для пілотованих кораблів «Союз-ТМ» і вантажних кораблів «Прогрес»), — пояснює Олександр Осадчий, — тривало ще деякий час і після подій 2014-го, на що наше підприємство отримувало дозволи відповідних структур України.
Згодом — з огляду на те, що російські агресивні дії проти нашої держави тривали, виробнича українсько-російська співпраця в цій сфері перервалася повністю. Тож уже кілька років на «Київприладі» продукція ракетно-космічного приладобудування створюється і виробляється лише для українських замовників та для їхніх західних партнерів.
— Що ж до тих комплектуючих, які раніше «Київприлад» отримував із Росії, то ми навчилися обходитися без них, замінюючи їх виробами тих чи інших українських підприємств або ж аналогами західного виробництва, — додає Олександр Осадчий.
Далі генеральний директор «Київприладу» розповів, що їхнє виробниче об’єднання активно співпрацює з колегами з конструкторського бюро «Південне», що у Дніпрі.
Зокрема, у майбутніх космічних апаратах для дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» і «Січ-2М» та у супутнику «Мікросат-М» буде чимало обладнання, зробленого на «Київприладі».
Це — механізми повороту сонячних батарей, антенно-фідерні пристрої, аміачні рушійні установки, датчики відділення, електроклапани, системи управління приводами антен тощо.
Будуть різні пристрої та деякі інші компоненти з «Київприладу» і на створюваних у КБ «Південне» мікросупутнику YuzhSat-1 і наносупутнику GS-1 (який належить до класу CubeSat).

Пошук нових напрямів
Хоча космічна тематика, як і раніше, є однією з пріоритетних для «Київприладу», у виробничому об’єднанні приділяється велика увага пошуку нових для нього напрямів діяльності та нових партнерів — і вітчизняних, і зарубіжних.
— Одним із прикладів продуктивних партнерських відносин у новому для нас напрямі, — говорить Олександр Володимирович, — стало співробітництво нашого підприємства з Державною службою спеціального зв’язку і захисту інформації та з галузевим науково-дослідним інститутом цього відомства.
У такій співпраці було розроблено і впроваджено у виробництво на «Київприладі» комплекс спеціального зв’язку під назвою «Гарант-ТЗК» (абревіатуру з трьох літер утворено від словосполучення «телекомунікаційний захищений комплекс»).
Цей комплекс забезпечує абонентам, котрі користуються послугами за його допомогою, надійно захищені від будь-яких небажаних сторонніх втручань телефонні розмови, здійснювані або через радіорелейні лінії, або через супутник зв’язку — як у стаціонарних, так і у польових умовах (для цього відповідна апаратура монтується в середині закритих кузовів спеціальних автомобілів).
— Нині, — веде далі Олександр Осадчий, — ми спільно з галузевим Науково-дослідним інститутом Держспецзв’язку готові до освоєння ще більш досконалої апаратури у цій сфері. Плануємо у другій половині 2019 року запустити на «Київприладі» серійне виробництво за державним замовленням новітніх станцій захищеного зв’язку. А загалом продукція, створювана і виготовлювана у нас за цією тематикою, становитиме близько 60% обсягів виробничої програми підприємства.
Дещо раніше було налагоджено взаємовигідну співпрацю із зарубіжним партнером — групою компаній KOSTAL (Німеччина), котра є провідним постачальником комплектуючих виробів — різних пристроїв електроніки — для автомобілів багатьох відомих марок.
Зокрема, ми стали активно співробітничати з компанією, яка входить до цієї групи, — «KOSTAL-Україна». У нас — через викликані негативними процесами у вітчизняній економіці скорочення в структурі виробничого об’єднання — було ліквідовано філіал, який працював у Переяславі-Хмельницькому, що на Київщині. Споруди цього філіалу ми віддали в оренду згаданій компанії «KOSTAL-Україна». Вона ж розгорнула там виробництво автомобільної електроніки.
Але орендою споруд у Переяславі-Хмельницькому компанією «KOSTAL-Україна» співробітництво з ними не обмежилось, а було розгорнуто спільне виробництво в Києві, — наголошує Олександр Володимирович.
У «Київприладі» продовжують розвивати і кілька тих уже традиційних для нього напрямів, які пов’язані з потребами електроенергетики, транспорту, металургійної промисловості та деяких інших сфер.
Зокрема, тут, як розповів Олександр Осадчий, виробляють десятки різних варіантів кількох поколінь пристроїв серії МРЗС-05 (мікропроцесорне устаткування для захисту, автоматики, управління і контролю приєднань), розроблених конструкторським бюро підприємства.
Вони конкурентоздатні, бо не поступаються за якістю світовим виробникам таких мікропроцесорних пристроїв, як скажімо, ALSTOM, Schneider Electric, але за ціною відчутно дешевші за них.
— Велику увагу, — зазначає Олександр Осадчий, — ми приділяємо як гарантійному ремонту виробленого у нас обладнання, так і ретельному добору сумлінних постачальників комплектуючих — із тим, аби через якусь, скажімо, неякісну мікросхему не вийшла з ладу та чи інша енергетична система.
Нині на підприємстві виготовляються щомісяця по 150–200 таких приладів — під конкретні замовлення від покупців.
У конструкторському бюро «Київприладу» було розроблено та впроваджено у серійне виробництво і кілька модифікацій електронних однофазних та трифазних лічильників електроенергії «Каскад».
Здійснюються «Київприладом» і експортні проекти у цій сфері, орієнтовані на відповідні структури таких країн, як Казахстан, Білорусь, Узбекистан.

Інноваційний напрям розвитку
Підвищенню якості продукції виробничого об’єднання та поліпшення співвідношення «ціна/якість» сприяє поглиблена кооперація з тими українськими підприємствами, які виготовляють для «Київприладу» деталі й вузли до створюваної у ньому апаратури.
Серед таких партнерів — акціонерне товариство «Меридіан» (Київ), «Електронкомплект» (Миколаїв), VD MAIS (Київ), київські підприємства «Промавтоматика» і «Політон».
Звичайно ж, проблеми й негативні процеси в економіці України не обійшли стороною і «Київприлад». Одним із наслідків цього стало вимушене кількаетапне зменшення кількості працівників виробничого об’єднання — з восьми з половиною тисяч у кращі для підприємства часи до трьохсот нині.
Проте попри все це колектив «Київприладу» за рахунок пошуку внутрішніх резервів і переорієнтації на інноваційний напрям розвитку зумів не просто працювати з повним робочим тижнем, але й спромігся відчутно збільшувати обсяги виробництва і реалізації продукції.
— Нині діяльність колективу виробничого об’єднання «Київприлад» базується на гармонійному сполученні досягнень минулого та врахуванні вимог ринкової економіки.
Завдяки такому поєднанню ми не лише зберегли і розвинули напрям приладобудування для ракетно-космічної техніки, а й посідаємо нині міцні позиції у створенні і виробництві різного обладнання для електроенергетики, систем захисту інформації та деяких інших галузей, — сказав на завершення розмови Олександр Осадчий.

Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».