Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Грудень 13, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Квiтень 2018 16:23

Як зварювальний апарат українських конструкторів працював у космосі

Rate this item
(1 Vote)

Полтавський музей авіації і космонавтики по праву вважають унікальним музейним закладом, де на сьогодні зберігаються понад чотири тисячі оригінальних експонатів, які ілюструють тернистий шлях людини до Всесвіту.
Працівники музею буквально по крихтах збирали все, що розповідає про участь своїх земляків у підкоренні космосу.
Ця робота триває й сьогодні, адже, як стверджують місцеві краєзнавці, свій внесок у розвиток космічної галузі в тій чи іншій формі внесли понад 100 людей, котрі мають полтавське коріння.

Якщо пройтися залами музею, то можна дізнатися про справді тернистий і дуже небезпечний шлях до зорь, який довелося подолати вченим, конструкторам, космонавтам, працівникам заводів, де складали космічне обладнання тощо, аби забезпечити успішний прорив людини поза межі Землі.
Космос став місцем для випробування новітніх технологій, які дозволили людині створювати космічні апарати та ремонтувати їх на орбіті Землі в умовах невагомості.
Один із таких апаратів, який зайняв своє місце поміж експонатів Полтавського музею авіації і космонавтики, — унікальний зварювальний апарат, розроблений ученими і інженерами київського Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона.
Київські конструктори назвали прилад універсальним електронно-променевим ручним інструментом (УРІ). Випробували його 25 липня 1984 року льотчики-космонавти СРСР Світлана Савицька і Володимир Джанібеков під час польоту на орбітальній космічній станції «Салют-7». Вони вперше у світі у відкритому космосі провели експерименти зі зварювання, різання, паяння й нанесення покриттів на метал за допомогою УРІ.
Коли в музеї розповідають відвідувачам історію народження та космічного життя цього позаземного зварювального апарата, то, як правило, посилаються на описання експерименту в 5-му числі журналу «Світогляд» (2009 рік).
«Експеримент у відкритому космосі тривав 3 год 35 хв. Для виконання технологічних експериментів у відкритому космосі за допомогою УРІ зі зварювання, різання й паяння були використані зразки з нержавіючої сталі та титанового сплаву товщиною 0,5...1 мм, а для нанесення срібних покриттів — алюмінієві зразки.
Зварні зразки, отримані в космосі й доставлені на Землю, були всебічно досліджені. Результати проведених досліджень показують, що структура та властивості зварних з’єднань, виконаних вручну електронним променем у відкритому космосі та на Землі, — близькі...
Космонавти С. Савицька і В. Джанібеков виявили справжній героїзм, взявши на себе роль першопрохідників у цих основних космічних експериментах. Вони буквально зламали лід недовіри у скептиків, що сумнівалися в самій можливості використання в космосі зварювальних технологій.
Їхній подвиг назавжди увійшов в історію розвитку зварювальної науки й техніки. Десятки людей — конструктори, технологи, робітники, складальники апаратури, випробувачі, космонавти своєю воістину самовідданою працею сприяли проведенню цього унікального експерименту...»
В Інституті ім. Патона таких апаратів було виготовлено три. Лише один із них побував у космосі, де довів свою надійність та здатність українських учених розробляти та складати надсучасну космічну апаратуру. Космічний УРІ сьогодні зберігається в Москві. Його близнюки — у Швеції і Полтавському музеї авіації і космонавтики...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».