За 26 років роботи Агентства реалізовано п`ять Державних космічних програм, які сприяли розвитку космічної діяльності, установленню міжнародних контактів, виходу підприємств галузі на світовий ринок космічних послуг, здійсненню унікальних міжнародних проектів.
За цей час сформовано ракетно-космічну галузь України; підготовлено необхідну правову базу та укладено угоди про співпрацю в космічній сфері з багатьма країнами світу. В Україні запрацювали Національний центр управління та випробувань космічних засобів із потужною наземною інфраструктурою та Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Підготовлено та здійснено політ на шатлі «Колумбія» першого космонавта України Леоніда Каденюка.
Вперше під юрисдикцією України було запущено КА «Січ-1», розроблено та виведено на орбіти супутники нового класу — «Мікрон», «ЄгиптСат-1», «Січ-2». Забезпечено участь українських підприємств та установ у масштабних міжнародних проектах: «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Антарес», «Вега», Міжнародна космічна станція та в багатьох наукових експериментах.
За двадцять шість років 146 ракет-носіїв вітчизняного виробництва («Циклон», «Зеніт», «Дніпро») та створених за участю України («Антарес», «Вега») стартували з космодромів світу на замовлення 25 країн. Із 370 космічних апаратів, виведених на орбіту, 24 були розроблені в КБ «Південне» та виготовлені на ВО «Південмаш».
Інші підприємства галузі («Комунар», «Хартрон», «Київприлад») серійно виготовляли прилади систем керування для РН «Союз», «Протон», «Рокот», «Стріла»; для супутників різного призначення та базовового модуля МКС; для космічних кораблів «Союз» і «Прогрес». Підприємство «Елміз» випускало комплекти апаратури «Курс» для стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.
— А які загальні підсумки роботи космічної галузі у 2017 році?
— У цілому минулий рік був позитивним: підприємствами, які входять у сферу управління ДКА України, вироблено продукції та надано послуг на суму понад 5,4 млрд грн. Порівняно з 2016 роком обсяги виробництва зросли на 25%.
Це відбулося в основному за рахунок розширення співробітництва із США, ЄС та іншими країнами. Українські підприємства взяли участь у виготовленні матеріальної частини та забезпеченні пусків пяти ракет-носіїв: 1 РН «Антарес» (США), 3 РН «Вега» (ЄС) та 1 РН «Зеніт-3SLБ» («Наземний старт»).
— Які загальні проблеми існують зараз у космічній галузі?
— У попередній період космічна діяльність здійснювалась в основному як процес реалізації окремих комерційних проектів і власних ініціатив підприємств галузі, а не як послідовне отримання певних результатів в інтересах країни та суспільства. В результаті чого космічна діяльність не стала дієвим інструментом досягнення геополітичних цілей держави.
Не забезпечено оперативного надання незалежних геопросторових даних, навігаційної інформації та супутникового зв’язку; не впроваджено космічних технологій у сфері державного управління та контролю за ресурсами; недостатньою є роль космічної діяльності в інноваційному розвитку економіки.
Загальна проблема, яка потребує розв’язання, полягає у тому, що поточний стан космічної діяльності та існуючі механізми її державного регулювання не забезпечують повною мірою вирішення актуальних загальнодержавних та суспільних завдань України.
Основні причини цієї проблеми: обмежене фінансування та недостатня державна підтримка космічної галузі; відсутність внутрішнього ринку космічних послуг; втрата традиційних ринків збуту та виникнення потреби імпортозаміщення; втрата частини наземної космічної інфраструктури в Криму; поява нових завдань та викликів у сфері безпеки та оборони.
— Яким шляхом Державне космічне агентство України планує розв’язання цієї проблеми?
— У лютому цього року на нараді в Кабінеті Міністрів з питань розвитку космічної діяльності ДКА України представило проект Концепції державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року. Метою реалізації Концепції визначено задоволення нагальних потреб держави та суспільства в результатах космічної діяльності.
Основними напрямами Концепції є: забезпечення доступу в космос; космічна діяльність для економіки та суспільства; космічна діяльність для безпеки та оборони; забезпечення конкурентоздатності галузі; космічна діяльність для науки та освіти; космічна діяльність для інновацій та розвитку; поглиблення міжнародної співпраці.
Концепцію планується виконати в три етапи. Перший — «Відновлення можливостей» — передбачає реалізацію першочергових державних завдань, доступ до передових технологій, технічне переоснащення підприємств, структурну оптимізацію галузі, створення нової виробничої кооперації.
Другий етап — «Повноправне партнерство» — передбачає формування внутрішнього ринку космічних інформаційних послуг, реалізацію власних космічних проектів; досягнення підприємствами галузі високого технологічного рівня.
Третій етап — «Сталий розвиток» — передбачає реалізацію проривних космічних технологій та проектів з європейськими та іншими стратегічними партнерами, сталий інноваційний розвиток космічної галузі, міцні позиції на світовому ринку.
Для реалізації Концепції зараз готується детальний план заходів з обґрунтуванням необхідних фінансових витрат із державного бюджету та інших джерел. У разі державної підтримки цих заходів існують реальні можливості залучення вагомих валютних надходжень за комерційними контрактами.
— А над чим сьогодні працює багатотисячний колектив ракетно-космічної галузі?
— Зупинюся тільки на найголовнішому. Триває виготовлення основних конструкцій першого ступеня американської ракети-носія «Антарес», яка призначена для доставки вантажів на МКС. Виготовляються маршові двигуни верхнього ступеня для європейської ракети-носія «Вега».
Здійснюються роботи щодо відродження унікального проекту «Морський старт», у рамках якого використовується ракета-носій «Зеніт-3SL», яка розроблена ДП «КБ «Південне імені М. К. Янгеля» і виготовляється ДП «ВО «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова». Вже отримано замовлення на виготовлення перших ракет-носіїв.
Канадською компанією MLS у провінції Нова Шотландія розпочато підготовку до будівництва космодрому для пусків нової ракети-носія «Циклон-4М». Передбачається максимальне використання напрацювань, отриманих під час створення РН «Циклон-4» та наземного комплексу на космодромі Алкантара в Бразилії.
У КБ «Південне» проводяться роботи зі створення нових космічних апаратів:
— супутника дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» (модифікація супутника «Січ-2»), призначеного для отримання цифрових зображень поверхні Землі у видимому та інфрачервоному діапазонах;
— супутника «Січ-2М», призначеного для оптико-електронного спостереження Землі з високою роздільною здатністю в панхроматичному, багатоспектральному та інфрачервоному діапазонах;
— науково-технологічного супутника «Мікросат-М» для спостереження процесів в іоносфері Землі та проведення технологічних експериментів із відпрацювання бортових приладів перспективних космічних апаратів.
— Що Ви скажете про перспективи запуску супутника «Либідь»?
— Це — перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник, призначений для формування Національної системи супутникового зв’язку України. Його призначення — надання послуг регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення, безпосереднього телемовлення, забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій.
На жаль, тривалий час накопичувалися критичні питання з реалізації цього проекту. Насамперед після втрати наземного комплексу управління супутником, збудованого поблизу м. Євпаторія в Криму, канадська компанія MDA, яка є головним підрядником робіт за контрактом з Державним підприємством «Укркосмос», оголосила стан форс-мажору. ДП «Укркосмос» самостійно подолало форс-мажор, збудувавши в Київській області наземний сегмент. Але це призвело до затримки графіка виконання робіт та збільшення вартості проекту.
Сам космічний апарат «Либідь» повністю зібраний, пройшов усі випробування і перебуває на зберіганні у російського субпідрядника компанії MDA — ВАТ «Інформаційні супутникові системи». За умовами контракту компанія MDA зобов’язана передати нам супутник під ключ на орбіті. Тому супутник не транспортується на територію України, а повинен бути доставлений безпосередньо на космодром Байконур для запуску.
4 жовтня 2017 року було прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України «Щодо завершення реалізації проекту створення Національної супутникової системи зв’язку». Нині ДКАУ разом з іншими центральними органами виконавчої влади та Державним підприємством «Укркосмос» здійснює необхідні заходи.
— Павле Глібовичу, зараз увесь світ захоплюється неймовірними ініціативами і проектами Ілона Маска. Може Україна у майбутньому брати участь у подібних космічних місіях?
— Нові ініціативи провідних космічних держав світу передбачають у цьому столітті реалізацію масштабних космічних місій до планет Сонячної системи, включаючи будівництво дослідницьких баз на Місяці, політ людини на Марс. Україна повинна бути готова зробити вагомий внесок у реалізацію цих проектів.
Для цього КБ «Південне» разом з інститутами Національної академії наук України вже працює над проектом під назвою «Місячна промислово-дослідна база». Розроблено технічний проект пілотованого корабля для доставки на Місяць і повернення космонавтів на Землю, посадкова платформа і злітний модуль, навколомісячні орбітальні угрупування.
Наша країна не має права пропустити свій шанс узяти участь у такому амбіційному міжнародному космічному проекті.
— Дякую за цікаву і змістовну розмову. І дозвольте від імені наших читачів привітати Вас особисто і Ваших колег зі святом — Днем працівників ракетно-космічної галузі України.
— Дякую.
Інтерв’ю провів
Сергій ЗЯТЬЄВ
