Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 05 Вересень 2019 17:31

Аграрні успіхи України

Rate this item
(0 votes)

Україна посіла перше місце серед країн світу за обсягами зростання експорту сільськогосподарської продукції до держав Європейського Союзу. Про це свідчать дані звіту Єврокомісії.

Другу позицію зайняв Китай, третю — Сполучені Штати Америки. Цьогоріч експорт агропродукції з України до країн ЄС уже перевищив 6,5 млрд євро, що на 20% більше торішнього.
Наша країна стала потужним аграрним гравцем на світовому ринку, найбільше продає соняшникової олії, посіла друге місце у світовому рейтингу за експортом зерна, входить до ТОП-5 експортерів ячменю та кукурудзи.

За підсумками першого півріччя перше місце серед регіонів за обсягами виробництва сільгосппродукції, молока і м’яса посіла Вінницька область. Темпи виробництва валової агропродукції за січень-червень цього року сягнули 114% до аналогічного періоду 2018 року.
Питома вага області у загальному обсязі агропродукції перевищила 9%. Крім цього, в усіх категоріях господарств Вінницької області виробництво молока у першому півріччі досягло 375 тис. т, м’яса — 293,3 тис. т.
Нині експерти прогнозують хороший урожай пшениці — 65% продовольчого зерна і 35% — фуражного. Згідно з оперативними даними середня врожайність зернової групи оцінюється на рівні 39 центнерів із гектара на противагу торішнім 34 ц.
Аналітики визначають валовий збір пшениці на рівні 27,5 млн т за середньої врожайності 42,8 ц із гектара. Водночас оператори ринку повідомляють про високий вміст білка у пшениці нового врожаю, в середньому 12,5–12,7%.
Це формує певний дефіцит фуражного зерна для забезпечення раніше укладених експортних контрактів. Така ситуація може спровокувати стримування агропродажів в очікуванні вищих цін.

Вітчизняне — краще
Експерти радять аграріям вирощувати тверді сорти пшениці (озимої і ярової), які пропонують хліборобам вітчизняні селекціонери: вони мають потужний колос, високу масу (1 тис. зернин), потужну кореневу систему і листовий апарат. Ці сорти посухостійкі, можуть вирощуватись у степовій і лісостеповій зонах, давати врожай більше 60 ц навіть у посушливі роки.
До того ж вітчизняні сорти стійкі до хвороб, зокрема до борошнистої роси, бурої іржі, кореневої гнилі, сажки, тож при вирощуванні можна зекономити на засобах захисту рослин й обробці фунгіцидами.
Потенціал урожайності вітчизняної ярої пшениці — понад 6 т із гектара, вона не боїться весняних заморозків, може витримати -7°С. Але важливо чітко дотримуватися посівних строків (15–16–17 березня), затримка посіву навіть на десять днів може зменшити врожайність у 1,5 раза.
Часто аграрії не знають таких тонкощів, отримують менше врожаю і відмовляються від посівів вітчизняної ярої пшениці. Бували роки, коли посіви твердих сортів пшениці переважали м’які, але це траплялося не надто часто. Зараз можна отримати твердої пшениці 55–57 ц із гектара.
На жаль, нині на неї немає великого попиту, ринки збуту для товарного зерна твердих сортів скоротилися, ціни впали. До того ж є ризики втрат при збиранні твердого врожаю — необхідно витримувати вологість у 14%.
Наразі людей, які купують насіння, аби вирощувати товарне зерно, в Україні мало, хоча останніми роками попит на нього трохи зріс. Тверді сорти пшениці використовуються для виготовлення крупинки, з якої роблять макарони у невеликих кількостях та для вироблення круп — булгуру, кускусу, різдвяної куті.
Із борошна лише твердої пшениці хліб пекти недоцільно, варто додавати до нього 20–25% борошна м’якої пшениці, тоді хліб довше зберігатиметься, матиме кращі смакові якості, м’яку скоринку золотисто-жовтого кольору. Такий хліб більш корисний, має зважений баланс амінокислот, легше засвоюється. Від нього, як і від якісних макаронів із твердої пшениці, люди не набирають зайвої ваги.
Смак не є головною ознакою якості харчового продукту. За оцінками французьких учених, за здатністю задовольняти добову потребу людини у окремих важливих поживних речовинах білий хліб поступається сірому у 2–4 рази. Аби задовольнити чверть добової потреби організму людини у залізі, замість 60 г сірого хліба треба з’їсти 180 г білого.
Щоб задовольнити 7% добової потреби вітаміну Е (стратегічно важливого антиоксиданту), можна спожити 60 г сірого хліба або 0,5 кг білого. Останнім часом наші вчені розробили спеціальний сорт пшеничного хліба, який за своїми якісними характеристиками не поступається сірому. Пшениця для нього має чорне зерно.
Експерти прогнозують, що у найближчому майбутньому ринок хліба в Україні зменшиться, тож хліб подорожчає. Пшеничний хліб за останні 12 місяців піднявся у ціні на 60%.
Аналітики зазначають, що зростання цін на пшеничний хліб пов’язане зі зменшенням виробництва та подорожчанням сировини (цукру, яєць, масло-олійної продукції), підвищенням вартості енергоносіїв та пально-мастильних матеріалів. А також зі скасуванням із липня 2017 року державного контролю за цінами.
Фахівці додають, що сьогодні в Україні легально випускається трохи більше 30% хлібобулочних виробів. Решта — 70% виготовляється тіньовими виробниками, які формують ринок сировини та проводять увесь процес закупівель і виробництва нелегально.
Нещодавно в Україні були затверджені норми природних утрат зерна й продуктів його переробки при зберіганні у зерносховищах і на зернопереробних підприємствах, а також порядок розрахункових норм природних утрат зерна й продуктів його переробки. Відповідні документи профільне міністерство зареєструвало у Мін’юсті.
Природні втрати зерна при зберіганні пов’язані з життєздатністю зерна та мікроорганізмів у ньому, потраплянням пилу під час розвантажувально-навантажувальних операцій при прийманні й відпуску зерна. Нині встановлено єдині норми і правила для відображення у кількісно-якісному обліку зерна й продуктів його переробки, список норм природних втрат.
Оскільки Податковим кодексом не передбачено самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природних утрат зерна, то затвердження норм дозволить без затрат працювати зерноскладам і зернопереробним підприємствам на базі чинних програм бухгалтерського обліку й автоматизованих інформаційно-аналітичних обслуговуючих компаній.
Крім того, така ініціатива дозволить установити належний і коректний облік й формувати операції із зерном і продуктами його переробки на зерноскладах і зернопереробних підприємствах.

Користь від бобових
На жаль, нині посівні площі під горохом, який є високобілковою культурою і хорошим попередником пшениці, зменшилися на 89 тис. гектарів порівняно з минулим роком. Як стверджують експерти, попит на рослинний білок, який міститься у сочевиці, горосі, нуті, квасолі, сої, в Україні і у світі не зменшується, а, навпаки, зростає.
Тому зменшення виробництва гороху явище тимчасове. Більше того, 20 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН навіть запровадила Всесвітній день бобових культур, який святкуватиметься кожного року 10 лютого, і в Україні його вже вперше відзначили.
Високобілкові культури вкрай необхідні не лише людському організму, адже містять не тільки рослинний білок, який дієтологи рекомендують споживати замість тваринного м’яса, а й багато корисних вітамінів, не мають глютену, що різко знижує імунітет, а й землі, бо є хорошими попередниками у сівозміні.
Торік наша країна експортувала бобових на 180 млн дол., десять років тому експортна виручка обмежувалася кількома десятками тисяч доларів. У 1930-х сочевицю в Україні сіяли на понад 100 тис. гектарів, але врожайність була наднизькою — 5–6 центнерів, тож більшовики заборонили сіяти цю культуру.
Останні п’ять років сочевичні посіви відновлюються і навіть суттєво зростають, є господарства, які збирають цієї культури 1,5–2 тонни з гектара і вважають це нормою. У деяких аграріїв урожайність сочевиці сягає 3 т із гектара.
Горох активно споживає Індія, корови там уважаються священними, тож тамтешні мешканці віддають перевагу рослинному білку. Україна постачала горох в Індію, але два роки підряд ця країна збирала хороші горохові врожаї й наполегливо захищала своїх агровиробників від іноземних постачальників, зокрема від українських.
Сільгоспвиробниками в Індії опікується Міністерство сільського господарства та благополуччя фермерів, тож надає їм суттєву підтримку. Український горох продається й на батьківщині, але не надто великими партіями і за помірними цінами. Тож горохові посівні площі зменшилися.
Експерти ж прогнозують зростання світових цін на бобові культури, у тому числі й на горох. І зауважують, що горох треба поважати й за те, що він є чудовим попередником у сівозміні, суттєво підвищує врожайність наступних культур, зокрема дає додаткових 2 т пшениці на гектарі.
Бобові культури мають займати 20–30% у сівозміні, адже насичують грунт азотом біогенного походження, сприяють відновленню й підвищенню родючості ниви.
Якщо при вирощуванні бобових культур використовувати нанотехнології, зокрема розроблені вітчизняними вченими, то можна не тільки отримати додаток урожаю до 1,5–2 т, а й суттєво підвищити його якість, захистити від хвороб. Експерти кажуть, що від експорту бобових можна найближчим часом отримувати 250–300 млн дол.

Ягоди і фрукти
Нарощують українські аграрії й експорт плодово-ягідної продукції. У першому півріччі цього року вже продали її на 116 млн дол., тобто на 16% більше торішнього. На іноземних ринках користуються попитом наші волоські горіхи, заморожені плоди і ягоди, яблука й груші. Вони сукупно займають у структурі вартості плодово-ягідної продукції понад 95%.
Порівняно з першим півріччям 2018 року український експорт плодів і ягід збільшився у кількісному виразі майже на 75%. Зросли обсяги зарубіжних поставок волоських горіхів із 19 тис. т до 33 тис. т, яблук і груш — із 24 до 42 тис. т, майже на третину повагомішали обсяги експорту заморожених фруктів — із 14 тис. т до 18 тис. т.
Головними ринками збуту для вітчизняних виробників стали Туреччина, Франція, Нідерланди, Білорусь, Ірак, Італія, Греція, Німеччина. Загалом більше 50% вартості українських плодів і ягід отримується в результаті експорту до країн ЄС.
Враховуючи наявні тенденції у вітчизняному експорті плодово-ягідної продукції та рекордні показники 2018 року, експерти кажуть про реальні можливості оновити найвищі за часів незалежності показники її зовнішніх продажів.
Але вітчизняні переробники ягід у поточному сезоні зіштовхнулися з проблемами формування сировинної бази малини. За словами гравців ринку, залежно від регіону і якості основні закупівлі ягоди йшли за ціною 25–35 грн за кілограм. Причому найбільші проблеми із закупівлями відчували компанії, що спеціалізувалися на шоковій заморозці, оскільки пропозицій якісної малини за прийнятною ціною було мало.
Таку ситуацію експерти пов’язують із падінням виробництва малини у європейських країнах, тож наша свіжа малина йшла на експорт. Це дає Україні непоганий шанс закріпити свої позиції на міжнародній арені.
Нинішній сезон став одним із найважчих для господарств, які займаються вирощуванням полуниці. Через погані погодні умови вони втратили врожай на 150 тис. дол.
У травні йшли потужні й тривалі дощі, у червні дуже підвищилася температура. Саме через це й через недопрацювання агрономів і постраждав урожай полуниці.
А ось вирощена в нашій країні лохина потрапила до найбільш вимогливих у світі німецьких супермаркетів. Аби це відбулося, знадобилося вісім місяців наполегливої роботи, системний підхід до переговорів із німецькими партнерами, правильний відбір сортів, дотримання правил холодного ланцюга поставок і висока відповідальність за якість продукції.
Нині в Україні діє програма державної підтримки садівників, згідно з якою вони отримують компенсацію 80% вартості садівничого матеріалу плодово-ягідних культур, винограду і хмелю. Торік був спрощений порядок отримання бюджетних грошей на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства.
Фахівці зазначають, що цю програму треба відкоригувати, бо не всі садівники можуть виходити зі свіжою продукцією на зовнішні ринки, пропонувати свою продукцію супермаркетам. Адже обсяги їхнього виробництва не дозволяють цього зробити.
Тож треба розвивати переробку, зокрема сушку, заморозку продукції й об’єднуватись у кооперативи. Якщо люди обробляють 5–10 гектарів землі, то ніколи не зможуть сформувати товарні партії для продажів у вітчизняних і закордонних супермаркетах.
Державна підтримка має бути комплексною і держава має активно допомагати малим агровиробникам виходити на зовнішні ринки з якісною продукцією, у тому числі й з яблуками вітчизняної селекції.
В Інституті садівництва Національної академії аграрних наук України вивели нові імунні сорти яблунь — Соломія, Берегиня, Тодес, Злата, стійкі до парші й борошнистої роси. Вибрали саме ці хвороби, бо вони є найбільшими ворогами яблук.
Зимовий сорт Соломія дає жовто-рум’яні, соковиті, кисло-солодкі плоди з кремовою м’якоттю вагою 190 г. Із восьмирічних дерев зривають до 40 кг таких яблук.
Берегиня також зимовий сорт, плоди важать більше 220 г, тож з однієї яблуні можна зібрати майже 45 відер урожаю. Зберігаються такі яблука до квітня-травня.
Ці яблуні вкрай потрібні садівникам, бо парша у всіх областях України пошкодила листя, цвіт і пагони, тож вони засохли й опали. У травні хвороба масово скидає з дерев зав’язі. При ураженні пагонів на корі з’являються і активно розвиваються здуття, вони вкриваються тріщинами і лущаться. Якщо ж плодам удається вирости, вони покриваються чорними цятками.
Друге місце за небезпекою для яблунь займає борошниста роса. Від неї листя вкривається білим нальотом, його краї закручуються вниз, і воно засихає. Цвіт стає жовто-зеленим і осипається разом із листям. Хвороба краде більше половини яблук.
Тож треба кілька разів на рік оглядати й обрізати дерева — після розпуску бруньок і наприкінці цвітіння. Зрізані пагони необхідно відразу спалювати, а не викидати подалі від саду, бо спори грибка розносяться на кілометрові відстані.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».