Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 20, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Липень 2019 13:52

Медреформа: від послуг до фахівців

Rate this item
(0 votes)

Змі­ни на те­ре­нах ме­дич­них по­слуг, за­про­по­но­ва­ні Мі­ніс­тер­ством охо­ро­ни здо­ров’я, по-різ­но­му сприй­маю­ть­ся в су­спіль­стві. І хо­ча біль­шість вва­жає, що во­ни по­тріб­ні, у кож­но­го своє ба­чен­ня, які са­ме. Тож і остан­ні но­ви­ни з цієї сфе­ри ко­мусь да­ють на­дію на по­ліп­шен­ня си­ту­ації, а ко­гось дра­ту­ють своєю без­пер­спек­тив­ніс­тю. Хто бу­де пра­вий — по­ка­же час.

Без­плат­на діа­гно­сти­ка
Конституційне право на безплатну медицину ніколи не виконувалося, проте воно й досі записане в Основному Законі й багато хто сприймає його як хоч якусь гарантію доступності лікарських послуг.

Однак, з іншого боку, цей законодавчий постулат є підставою для зловживань. Адже ні відповідальності за порушення цього права, ні суворого контролю, кому, скільки і яких послуг надано чи не надано, взагалі немає.
МОЗ розробляє програму гарантованих медичних послуг, яка замінить «псевдобезплатну медицину» й конкретизує, за що саме пацієнт точно не має платити. Програма являє собою пакет життєво необхідних медичних послуг у сфері первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної допомоги, а також екстреної, паліативної та реабілітаційної.
Але щоб програма запрацювала у 2020 році, потрібно провести великий обсяг попередньої підготовки. Йдеться про забезпечення автономізації, комп’ютеризації, наявність належного обладнання на місцях.
Кабмін уже перерозподілив 1 млрд грн на оплату послуг первинної медичної допомоги за рахунок бюджетної програми, передбаченої для реалізації пілотного проекту «Безкоштовна діагностика». Перший етап цього проекту передбачав підготовчу роботу на рівні медзакладів.
Відповідну постанову уряд схвалив у червні 2019 року. На той час уже було підписано понад 27,8 млн декларацій (65% від загальної кількості населення). Темпи укладання угод виявилися навіть швидші, ніж передбачалося, й нібито 70% підписантів задоволені спеціалістами, яких обрали. Можливо, на якість обслуговування вплинув той факт, що в закладах первинної допомоги, котрі долучилися до реформи, зарплати медичних працівників зросли в 2–4 рази (понад 10, 15 і 20 тис. грн).
Із 1 липня 2019 року в Україні стартував той етап медичної реформи, який передбачає оплату за рахунок держави вторинної медичної допомоги — консультацій фахівців, аналізів і досліджень. Направлення на «Безкоштовну діагностику» видаватиме сімейний лікар, терапевт або педіатр. Воно оформлятиметься тільки через електронну систему охорони здоров’я.
Принцип такий: Національна служба здоров’я оплатить чіткий перелік діагностичних і лікувальних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Передбачається, що з липня 2019 року вона оплатить 54 діагностичні та лікувальні послуги. На програму, яка має стати наступним кроком трансформації системи охорони здоров’я, у Держбюджеті-2019 закладено 2 млрд грн.
До програми «Безкоштовна діагностика» увійшли: 12 нових аналізів; мамографія; 5 видів рентгенів (грудна клітка, суглоби, хребет, кістки і навколоносові пазухи, ехокардіографія); моніторинг ЕКГ; 2 види тестів для визначення патологій серцево-судинної системи; 6 видів УЗД (шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози); 4 види біопсії під контролем УЗД (щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз); видалення новоутворень (м’яких тканин і шкіри носа, гортані, вуха); ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунка, дванадцятипалої та товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів).
Вартість таких аналізів та обстежень — від 29 (аналіз крові), УЗД різних органів (84–106 грн) до гістероскопії (гінекологічне дослідження) — 1975 грн.
Тобто пакет послуг покриває обстеження на найпоширеніші хвороби внутрішніх органів, серця, легенів, скелета і 10 найпоширеніших видів онкології в чоловіків і жінок. У 90% випадків цього буде достатньо, щоб сімейний лікар спільно з фахівцем поставили діагноз і спланували лікування.
Однак якщо звернутися безпосередньо до поліклінік, то чіткої відповіді щодо впровадження «Безкоштовної діагностики» не знайти. В одних популістськи відповідають, що й до того все було безплатно. В інших кажуть, що це можливо за наявності талонів на певні процедури. А є й такі, що нічого про це не чули...

Кад­ри ви­рі­шу­ють усе
Людський фактор у будь-якій справі досить вагомий. У медицині він, напевне, важливіший, ніж будь-де, адже від рівня професійної підготовки залежить не тільки здоров’я, а часто й життя людей.
Тож як навчають фахівців, наскільки підготовленими до медичної практики вони приходять після закінчення профільних вишів і чи вистачає обслуговуючого персоналу на місцях, напряму впливає на якість лікарських послуг.
Цьогоріч армію контрактників, як завжди, доповнять бюджетники. Обсяг державного замовлення для медичних університетів орієнтовно сягатиме понад 4500 студентів, з яких 4464 — магістрів і лише 45 — бакалаврів. Принаймні з такою пропозицією МОЗ звернулося до Мінекономрозвитку.
Серед магістрів 4 тис. осіб навчатимуться за фахом медицина, 350 — педіатрія, трішки більше 70 — стоматологія, майже 40 — фармація та промислова фармація.
А ось серед бакалаврів за держзамовленням навчатимуться лише 35 медсестер та 10 фахівців зі сфери фізична терапія, ерготерапія. Ті виші, до яких прийде найбільше абітурієнтів, отримають і найбільше місць за держзамовленням.
Нині ж у майбутніх студентив-медиків турботи зі вступом. А ось у тих, хто вже вчиться, чимало проблем іншого характеру. Одні стверджують, що неочікуваних, інші переконують — цілком прогнозованих. Ідеться про нову систему іспитів IFOM, запроваджених МОЗ цього року.
Офіційна точка зору така: жодних несподіванок тут немає, адже постанова про проведення цього іспиту була ухвалена Кабінетом Міністрів ще півтора року тому. Тобто всі профільні ЗВО і студенти мали змогу дізнатися про порядок проведення іспиту, ознайомитися з його форматом. Але чомусь не всі на це зважили. Мабуть, сподівалися, що до радикальних змін таки не дійде.
Однак, коли стало зрозуміло, що від задуманого ні уряд, ні профільне міністерство не відступляться, паніка заполонила студентське середовище. І хоча метою нового тестування була перевірка рівня професійної компетентності з фундаментальних дисциплін, а не відрахування неуспішних студентів (завдання були легші порівняно з оригінальними тестами і надавалася можливість пізніше перескласти екзамен, щоправда, за свій рахунок), іспитова кампанія опинилася під загрозою.
Студенти бунтували проти нової системи оцінювання знань, яка була жорсткішою і якіснішою. Мотивували свій спротив тим, що їх не вчили за відповідними програмами. Навіть із початком кампанії п’ять університетів саботували складання іспиту, але вже на другий день три з них відмовилися від цієї ідеї.
Тож 1–3 липня 2019 року студенти-медики 3-го курсу спеціальності «медицина» вперше склали міжнародний іспит з основ медицини (IFOM) як частину Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Ця система, розроблена американською компанією NBME, дає змогу оцінити реальний рівень підготовки медичних кадрів. Нею вже понад 100 років користується весь світ.
Як уже зазначалося, наші цьогорічні тести були дещо легшими. МОЗ пішов на максимальні компроміси в процесі впровадження нової системи тестування, але в подальшому вимоги будуть поступово підвищуватися до рівня міжнародних.
Липневий іспит проходив у 21 медичному ЗВО. Причому в 14 з них явка студентів для здачі IFOM у комп’ютерному форматі українською становила понад 90%, а в деяких навіть вище (в Запорізькому державному медичному університеті — 99,3%, Львівському національному медичному університеті — 97,9, Буковинському державному медичному університеті — 97,7%).
Однак були й такі виші, як, приміром, Харківський національний університет та Івано-Франківський національнальний медичний університет, де ці показники сягали лише 29,7% та 21,1% відповідно.
Погані справи з проходження IFOM також у середовищі іноземних студентів. Для складання іспиту англійською мовою у веб-форматі зареєструвалися 4442 особи, а прийшли 2543, тобто 57,2%.
Негусто було й іноземних студентів, які складали іспит у паперовій формі російською мовою (66,4%, або 284 з 428). В Одеському нацмедуніверситеті тестування російською пройшли 2 з 23 зареєстрованих студентів, у Харківському нацуніверситеті — 2 з 36. Зате у Вінницькому нацмедуніверситеті та Запорізькому держмедуніверситеті 100% іноземців склали іспит.
І хоча дехто може сказати, що нам має бути байдуже до низької кваліфікації майбутніх іноземних медиків (лікуватимуть не нас), перейматися таки є чим. Зарубіжні студенти істотно поповнюють бюджети наших вишів. А якби іноземців ще й учили належним чином, то це посилювало б престиж на міжнародній арені нашої вищої освіти зокрема і держави загалом.
Натомість маємо ситуацію, за якої український медичний диплом є одним із найдоступніших у світі. Нині діє ціла мережа фірм із залучення до нас іноземних студентів із країн третього світу. Посередники обіцяють абітурієнтам безпроблемний вступ і безхмарний процес навчання, у кінці якого кожен отримає диплом державного зразка, який дасть змогу відкрити на батьківщині свою медичну практику.
Наприкінці минулого року в Кропивницькому, де розташовані два факультети Донецького національного медичного університету, спалахнув скандал. Іноземні студенти заявили, що їх погано навчають, та ще й маніпулюють оплатою за навчання. Керівництво вишу звинуватило фірму-рекрутера, яка запрошувала студентів і через яку вони оплачували навчання. Мовляв, саме вона могла завищувати суму оплати і не всі гроші переказувати на рахунок університету.
Щодо проблем з якістю навчання, то вони не лише у вищезгаданому виші. В Україні створено сприятливе середовище для розмноження дипломованих шарлатанів. Сформована система, при якій можна 5–6 років байдикувати, купуючи заліки та іспити, заплативши хабар за курсову або дипломну роботу.
Найгірше, що цим користуються не тільки іноземці, чимало нероб і серед наших студентів. Саме вони найгучніше протестували проти нововведення. Тож позиція МОЗ щодо підвищення якості медичної освіти, яка потребує прозорої і чесної оцінки, правильна. Адже сьогоднішні студенти — майбутні лікарі, які вже досить скоро нестимуть відповідальність за здоров’я і життя людей.
На переконання заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, для отримання об’єктивної оцінки знань майбутніх лікарів потрібно порівняти рівень знань українських студентів з рівнем знань у світі. Адже медицина — універсальна наука, яка не може мати національних особливостей знань (люди всюди однакові).
Рішуче налаштований і Едуард Рубин, в. о. директора ДО «Центр тестування при МОЗ України». Він вважає, що розпочата медична реформа, покликана зробити вітчизняну медицину адекватною цивілізованому суспільству, не буде ефективною, якщо не зуміємо кардинально змінити рівень підготовки наших медпрацівників, від яких у буквальному сенсі слова залежать життя і здоров’я кожного з нас.
А вплинути на якість підготовки за нинішньої абсолютної автономії медичних вишів держава може лише через незалежне оцінювання якості підготовки кадрів. Та оскільки незалежне тестування за внутрішніми українськими стандартами КРОК-1 і КРОК-2 не встановлює достатньо високу планку рівня знань (особливо практичних), назріла потреба в тестуванні, яке оцінюватиме практичні навички студентів та інтернів, їхню професійну здатність діяти в клінічних умовах.
Сьогодні встановлено нові правила для медичної освіти — незалежне зовнішнє оцінювання за системою IFOM. І саме за ними слід грати, а не консервувати стару систему, яка в кінцевому результаті невигідна ні державі, ні суспільству, ні навіть самим майбутнім медикам, які отримують неконкурентоспроможні дипломи.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».