У січні 1897 року Павло Скоропадський одружується з Олександрою Дурново. Обом молодятам довелося докласти багато зусиль, щоб нарешті одружитися. Батько нареченої довго не погоджувався на шлюб. Але кохання перемогло. Ця жінка стане найщирішим другом свого чоловіка, чудовою матір’ю їхніх шістьох дітей.
За участь у російсько-японській війні отримав звання полковника та флігель-ад’ютанта, а також золоту шаблю за хоробрість у 1905 році.
Беручи участь у Першій світовій війні, Скоропадський отримав Георгіївський хрест IV ступеня. Після Лютневої революції 1917 року Секретаріат військових справ Центральної Ради призначив Скоропадського командувачем усіма українськими частинами на Правобережжі.
29 квітня 1918 році його благословили на гетьманство, а на Софійській площі було проведено молебень. Під час його гетьманування було створено Українську академію наук, засновано два державних українських університети — в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека.
Після захоплення Києва більшовиками Павло Скоропадський таємно виїхав до Німеччини. Протягом наступних двох років проживав у Швейцарії. Згодом переїхав у м. Ванзеє біля Берліна.
Був співорганізатором багатьох філій гетьманських осередків у світі. За сприяння Скоропадського у 1926 році було створено Український науковий інститут при Берлінському університеті.
Загинув випадковою смертю: у квітні 1945-го, пересуваючись Німеччиною на автомобілі, потрапив під бомбардування американської авіації. Був поранений і через кілька днів помер.
Сергій ЗЯТЬЄВ
ЗА ГЕТЬМАНА CКОРОПАДСЬКОГО ВІДКРИВАЛИСЬ УКРАЇНОМОВНІ ВИШІ
Інколи Павла Скоропадського звинувачують у русифікації України, мовляв, колишній царський генерал інакше і не міг чинити. Та факти переконливо спростовують подібні твердження.
За його нетривалої влади, наприклад, створювались українські гімназії, було ухвалено закон про обов’язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України в усіх навчальних закладах. В усіх державних установах та військових частинах були створені курси українознавства.
При Скоропадському у Києві, Кам’янціПодільському, Одесі відкрились україномовні університети. А у російськомовних почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.
24 листопада 1918 року відкрила свої двері Українська академія наук: першими академіками згідно з гетьманським наказом стали вчені Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Володимир Косинський — патріоти України. Президентом УАН обрали Володимира Вернадського, який теж вирізнявся проукраїнською позицією.
Влітку того ж року була утворена Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським, який виступав за незалежність Української церкви від Російської.
За каденції Павла Скоропадського почали діяти Українська національна бібліотека, Національна галерея мистецтв, Національний оперний театр, Український історичний музей, Державна хорова капела, Державний симфонічний оркестр, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, Молодий театр Леся Курбаса тощо.
