Правда, напередодні Різдва Тереза Мей спромоглася виграти конкурентну боротьбу за лідерство у Консервативній партії. Це забезпечило їй продовження перебування на посаді прем’єрміністра. Але спочивати на лаврах завчасно, адже запеклі дискусії щодо змісту Угоди про Брексіт засвідчують факт невдоволення текстом Угоди.
Зокрема, чимало депутатівконсерваторів невдоволені фіксацією у тексті Угоди про Брексіт положення про збереження Північної Ірландії (Ольстера) у спільному союзі з країною — членом Євросоюзу — Ірландською Республікою.
Фіксація цього положення стала важливим компромісом як між Лондоном і Брюсселем, так і між Лондоном і Белфастом. Зокрема, Євросоюз наполягає на тому, аби кордон між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Ірландською Республікою залишався відкритим.
Цю позицію підтримали чимало мешканців Ольстера, які тільки виграли після припинення міжконфесійного конфлікту у 1997 році від участі у митному союзі ЄС.
Радикальний варіант розриву всіх зв’язків Ольстера з ЄС, а отже, з Ірландською Республікою, може навіть привести до відновлення міжконфесійного конфлікту в Північній Ірландії.
Такого сценарію розвитку подій побоюються навіть радикальні прихильники збереження контролю британської монархії в Ольстері. Не менш важливим приводом для конфронтації залишаються вимоги Угоди про Брексіт щодо виплати Британією великої компенсації за «розлучення», невизначений статус Гібралтара тощо.
Загалом політичні дебати триватимуть до 15 січня, коли має відбутися вирішальне голосування. Поки що його кінцевий результат є непрогнозованим.